Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Лікування гнійних ран

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 4Следующая ⇒

Складається з двох напрямів — місцевого і загального лікування. Характер лікування визначається фазою ранового процесу.

І. Місцеве лікування.

1. Лікування у фазі запалення.

На першому етапі вирішуються такі завдання:

• боротьба з мікроорганізмами в рані;

• забезпечення адекватного дренування рани;

• сприяння швидкому очищенню рани від некротичних тканин;

• зниження проявів запальної реакції.

При місцевому лікуванні використовують методи механічної, фізичної, хімічної, біологічної і змішаної антисептики. При нагноєнні післяопераційної рани зазвичай досить зняти шви і широко розвести краї. Якщо цих заходів недостатньо, необхідно провести вторинну хірургічну обробку (ВХО) рани, яка проводиться за наявності гнійного осередку, відсутності адекватного відтоку з рани (затримка гною), при утворенні обширних зон некрозу і гнійних набряків.

Завданням лікаря при ВХО є:

- розтин гнійного вогнища і набряків;

- вирізання нежиттєздатних тканин;

- здійснення адекватного дренування рани.

ВХО є самостійним хірургічним втручанням, яке виконується з використанням знеболення.

Основні етапи ВХО:

- розтин гнійного осередку;

- ретельна інструментальна і пальцьова ревізія самої рани і можливих набряків;

- евакуація гною і вирізання нежиттєздатних тканин;

- промивання значною кількістю антисептичних розчинів (пероксид водню, борна кислота);

- адекватне дренування (проточно-промивне);

- якщо ушкодження локалізується на кінцівці, необхідна іммобілізація. Отже, ВХО виконується через 3 доби і більше. Основною метою є лікування інфекції, при цьому рана гранулює, вирізані тканини — з явними ознаками некрозу.

2. Лікування у фазі регенерації.

Рана очистилась від нежиттєздатних тканин, запалення зменшилось, тому лікування спрямоване на придушення інфекції і стимуляцію репаративних процесів. На цьому етапі утворюється грануляційна тканина, яка є дуже ніжною і ранимою. Тому необхідне вживання препаратів на мазевій основі, а також багатокомпонентних мазей: левометоксиду, оксизону, оксициклозолю.

3. Лікування у фазі утворення і реорганізації рубця.

Основним завданням є прискорення епітелізації рани і захист її від зайвої травматизації. З цією метою використовують пов'язки з індиферентними і стимулювальними мазями, фізіотерапевтичні процедури.

4. Фізіотерапевтичне лікування.

У І фазі для купірування гострих явищ запалення, зменшення набряку, больового синдрому використовують УВЧ, УФО, електро- і фонофорез.

У II і III фазах з метою активації репаративних процесів і епітелізації застосовують УФО, лазерне опромінення, гіпербаричну оксигенацію.

II. Загальне лікування.

1. Антибактеріальна терапія.

Застосовується в І і II фазі ранового процесу. Основний принцип — застосування препарату, до якого чутлива мікрофлора рани. Спочатку застосовують антибіотики широкого спектра дії.

2. Дезінтоксикація:

- інфузія сольових розчинів;

- метод форсованого діурезу;

- застосування дезінтоксикаційних розчинів;

- екстракорпоральні способи детоксикації.

3. Імунокоригувальна терапія.

Застосовують імуномодулятори: інтерферон, левамізол, препарати загруднинної залози, цитокіни, інтерлейкіни.

4. Протизапальна терапія.

Уведення препаратів групи саліцилатів, стероїдних і нестероїдних протизапальних засобів.

5. Симптоматична терапія.

Для зменшення больового синдрому застосовують анальгетики, при гарячці — жарознижувальні препарати, при крововтраті переливають кров, її компоненти і кровозамінні розчини.

ОСОБЛИВОСТІ ЛІКУВАННЯ ВОГНЕПАЛЬНИХ РАН

Вогнепальні поранення трапляються не лише в зонах бойових дій, а й у побутових умовах.

Кожне вогнепальне поранення вважається високоінфікованим. При виконанні ПХО вирізання за можливості проводиться в більшому обсязі. Усі сторонні тіла мають бути видалені.

Такі рани дуже часто нагноюються, тому після ПХО первинні шви не накладаються, використовуються первинно-відстрочені або вторинні шви. Рани часто ведуться відкритим способом, велике значення має адекватне дренування.

При травматичній ампутації кінцівки в ході ПХО виконують реампутацію в межах здорових тканин.

Загальне лікування вирізняється тільки посиленням антибактеріальної і дезінтоксикацийної терапії при великому обсязі некротизованих тканин.

⇐ Предыдущая 123 4 Следующая ⇒