 |
Переломи кісток поділяються на відкриті і закриті.
|
|
|
|
За локалізацією розрізняють діафізарні (поза суглобові), метафізарні (навколо суглобові) й епіфізарні (внутрішньо суглобові) переломи. Часто перелом поєднується з вивихом (переломовивих) У дітей площина перелому може проходити через епіфізарний хрящ. Такі переломи називаються епіфізеолізами.
Залежно від форми і розміщення площини перелому розрізняють поперечні, косі, поздовжні, гвинтоподібні, осколкові, убиті і компресійні переломи.
Переломи кісток можуть бути без зміщення, з незначним і повним зміщенням відламків. Зміщення відламків може відбуватися в одній площині (фронтальний, сагітальний чи вертикальний), у двох (фронтальний і сагітальний) чи трьох площинах (фронтальний, сагітальний чи вертикальний).
Залежно від характеру зміщення розрізняють зміщення відламків у ширину, довжину, під кутом, по периферії.
Діагностика перелому ґрунтується на даних анамнезу, загального обстеження і рентгенографії.
Ознаки перелому: локальна болючість, деформація і порушення функції кінцівки, її вкорочення, патологічна рухливість, крепітація кісткових відламків.
Основні симптоми – характерна деформація, патологічна рухливість, кісткова крепітація.
Під характерною деформацією розуміють зміну конфігурації кінцівки, а також видимі зміщення кісткових відламків.
Патологічна рухливість – наявність рухів поза суглобом.
Кісткова крепітація – це характерний хруст, який виникає під час тертя кісткових відламків.
За відсутності зазначених вище симптомів діагноз перелому може бути встановлений у разі виявлення сукупності таких симптомів: болю, різкої болючості в ділянці перелому або болючості під час навантаження на вісь, наявності гематоми в місці перелому, деформації кінцівки в зоні ушкодження та її вкорочення, вимушеного положення і порушення функції кінцівки. Діагноз підтверджується результатами рентгенологічного дослідження.
|
|
|
Розрізняють два види регенерації кісткової тканини: Фізіологічну і репаративну. У разі фізіологічної регенерації постійно відбувається перебудова кісткової тканини: старі структури кістки гинуть і розсмоктуються, формуються нові її структури. Репаративна регенерація відбувається в разі ушкодження кісткової тканини.
Кісткова тканина відновлюється шляхом проліферації клітин камбіального шару окістя, ендоста, мало диференційованих клітин кісткового мозку і диференційованих клітин. Виділяють 4 фази репаративного регенерації:
1 – ша фаза – катаболізм тканинних структур, проліферація клітинних елементів;
2 – га фаза – утворення і диференціація тканинних структур;
3 – тя фаза – утворення кісткової ангіогенної кісткової структури (перебудова кісткової тканини);
4 – та фаза – повне відновлення кістки.
Розрізняють 4 види кісткової мозолі: перостальна (зовнішня), ендостальна (внутрішня), проміжна, паро стальна. Механізм їх утворення однаковий, функція ж їх різна. Перші два види кісткової мозолі утворюється швидко, особливо періостальний, що зумовлено особливістю регенерації. Їх основна функція – фіксація відламків у місці перелому.
Утворення кісткової мозолі ще не свідчить про зрощення перелому, але сприяє цьому. Зрощення відламків
Висновок
Матеріали лекції підібрані згідно теми, питання висвітлені в повному обсязі з врахуванням останніх досягнень в медицині. В доступній формі описані закриті травми м’яких тканин, вивихи, переломи кісток, методи діагностики, етапи надання допомоги та лікування.
Значна увага приділена відкритим механічним ушкодженням, їх класифікації, фазам та типам загоєння ран. Основне значення медичної сестри при лікуванні ран – попередження розвитку інфекції в рані і створення умов для якшвидшого загоєння.
|
|
|
Лекційний матеріал може бути використаний як основний.
Література
1.Кіт О.М., Ковальчук О.Л., Пустовойт Г.Т. Медсестринство в хірургії.- Тернопіль.: Укрмедкнига, 2002.- С. 223 – 234.
2. Ковальчук О.Л., Сабадишин О.О., Маркович О.В.Медсестринство в хірургії.- Тернопіль.: Укрмедкнига, 2002. – С. 297 – 319, 250 – 269.
3. Усенко О.Ю., Білоус Г.В., Путинцева Г.Й.. Хірургія.- К.: ВСВ, Медицина, 2010. – С. 118 – 133, 137 – 148.
4. Роздольський І.В. Посібник з хірургії.- К.: Здоров’я, 2003. – С. 164 – 186.
|
|
|
I. За якою ознакою іменники в українській мові поділяються на відміни?
Вивих, розтягнення й переломи.
Відкриті та закриті системи стратифікації
Гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами
Голонасінні поділяються на 3 класи: саговникові, хвойні і гнетові
Доброякісні пухлини кісток
За будовою словосполучення поділяються на прості й складні.
За економічним змістом ці операції поділяються на дві категорії: міжнародний рух підприємницького капіталу; міжнародний рух позикового капіталу.
За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на два розряди: кількісні й порядкові.
За порядком розміщення (видачі) цінні папери поділяються на емісійні та неемісійні.
