Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Пухлини грудної залози

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3

Пухлини грудної залози можуть бути доброякісні і злоякісні.

Доброякісними пухлинами є:

• папіломи — пухлини з епітеліальної тканини;

• лімфоми — з лімфатичної тканини;

• дермоїдні кісти;

• ліпоми — з жирової тканини;

• невриноми — з нервової тканини.

Особливістю цих пухлин є те, що вони ростуть тривалий час, не турбуючи хворих.

Найбільш частою формою доброякісних пухлин грудної залози є фіброаденома. Вона складається із залозистої тканини і сполучнотканинної строми. Вирізняється чіткими межами, виникає у молодому віці, ріст пухлини повільний, безболісний.

Дуже часто виникають цистаденоми всередині коркової кісти, які за своєю морфологічною структурою схожі на справжні пухлини. Основною ознакою є кров'яні виділення із соска. Пухлина може не пальпуватись.

При галактоцеле (грудна кіста) залоза збільшена в об'ємі. У товщі залози визначають округлої форми з гладенькою поверхнею пухлину, яка інколи флуктує.

Лікування

Лікування доброякісних пухлин грудної залози полягає в економному або досить радикальному вирізанні з обов'язковим гістологічним дослідженням.

РАК ГРУДНОЇ ЗАЛОЗИ

Рак грудної залози посідає друге місце після раку шлунка. Чинники ризику: вік, шкідливі промислові чинники (особливо хімічні), стреси, пізні перша вагітність і пологи (у віці понад 25 років), ранній початок і пізнє закінчення менструацій, аборти, часте споживання яловичини, свинини, солодощів, алкоголю, спадкова схильність, відсутність грудного вигодовування, травми грудної залози, проліфераційна кістозна мастопатія, доброякісні пухлини залози, хронічний мастит.

Класифікація

І. За стадією:

I стадія — пухлина діаметром до 2 см, яка не проростає в підшкірну жирову клітковину.

II стадія — а) пухлина від 2 до 5 см у діаметрі, яка не проростає в підшкірну жирову клітковину і шкіру або проростає (симптом зморшкуватості); реґіонарні метастази відсутні;

б) пухлина таких самих або менших розмірів, спостерігається не більше двох регіонарних метастазів.

III стадія — а) пухлина більше 5 см у діаметрі, не проростає в тканини або пухлина будь-якого розміру, яка інфільтрує прилеглі фасціально-м’язові шари або шкіру (симптом лимонної шкірки — обмежений набряк, можливе утворення виразок на шкірі, втягнення соска); регіонарні метастази відсутні;

б) пухлина таких самих або менших розмірів, спостерігається не більше двох обмежених рухливих або багато рухливих метастазів у пахвових, підключичних, підлопаткових, парастернальних лімфовузлах на боці ураження.

IV стадія — а) місцево розташована пухлина з наявністю дисемінації на шкірі (сателіт) або утворенням численних виразок, або фіксована до грудної стінки, або з тотальним набряком залози; усі гострі форми раку бешихоподібні, маститоподібні, панцирні; регіонарні метастази не визначаються;

б) пухлина того самого ступеня, місцеве поширення з будь-якими варіантами регіонарного метастазування.

II. Міжнародна клінічна класифікація:

Т — первинна пухлина

ТІ — не більше 2 см.

Т2 — від 2 до 5 см.

ТЗ — більше 5 см.

Т4 — будь-яких розмірів з поширенням на грудну клітку або шкіру.

N — регіонарні лімфатичні вузли

N0 — пахвові лімфатичні вузли не промацуються.

N1 — пахвові лімфатичні вузли зміщені, промацую¹

N1а — лімфатичні вузли не метастатичні.

N1б — лімфатичні вузли розцінюються як метастатичні.

N2 — лімфатичні вузли спаяні між собою або з інші

N3 — над- або підключичні лімфатичні вузли збільшені або є набряк руки внаслідок метастазів.

Nх— недостатньо даних для оцінювання стану регіонарних лімфатичних вузлів.

М — віддалені метастази

М0 — немає ознак віддалених метастазів.

М1 — є віддалені метастази.

Мх — недостатньо даних для визначення віддалених метастазів.

Патологічна анатомія

Розвивається з проток і з епітелію альвеол. Розрізняють дифузну і вузлувату форми. Метастазування відбувається лімфо- і гематогенним шляхом: у кістки, легені, плевру.

Клінічна картина

Для вузлуватої форми характерна щільна, безболісна пухлина з нерівною поверхнею. Контури нечіткі, зморшкуватість шкіри над пухлинним вузлом. Згодом втягується сосок, спостерігається умбілікація, набряк шкіри грудного кружальця і соска. Деформація соска, його втягнення буває при поширенні пухлини по протоках (симптом Прібрама); симптом лимонної шкірки — при поширенні процесу по внутрішньошкірних лімфатичних судинах. Симптом Пайра — нерухомість залози стосовно великого грудного м'яза.

Дифузні форми

1. Набрякло-інфільтративна — частіше трапляється в молодому віці в період вагітності, лактації. Характеризується гострим перебігом, болю немає.

2. Маститоподібна — зустрічається у молодих і літніх жінок. Для цієї форми характерним є швидкий ріст. Проводиться пункційна біопсія.

3. Бешихоподібна — ущільнення залози без пухлинного вузла. Метастазування по внутрішньошкірних лімфатичних судинах.

4. Панцирний рак — процес захоплює всі тканини залози. Залоза зменшується в розмірі, її рухливість обмежена, шкіра над нею ущільнена, нагадує панцир.

5. Рак Педжета — пухлина розвивається з епітелію проток і ними поширюється у бік соска. Екземоподібне ураження шкіри: свербіння, гіперемія, виділення серозного ексудату із соска, скориночки, лусочки, виразки, руйнування соска. Метастази з'являються пізно. Виявляють клітини Педжета при дослідженні лусочок, скориночок.

Діагностика

1. Мамографія — точність від 75 до 94 %.

2. Ксеромамографія — більш достовірна.

3. УЗД — достовірність 80—93 %.

4. Термографія — реєстрація зміни температури шкірних покривів над патологічним осередком.

5. Радіоізотопна фосфоррадіоактивна діагностика — підраховується накопичення фосфору в тканинах, ефективна при зовнішніх локалізаціях пухлини.

6. Цитологічне дослідження — пункція пухлини.

7. Пряма кольорова лімфографія для оцінювання стану лімфатичних вузлів.

8. Радіоізотопна лімфосцинтиграфія — ґрунтується на тому, що метастатично змінені лімфатичні вузли, на відміну від нормальних, частково або повністю втрачають здатність накопичувати ізотоп, тому на сцинтиграмах виявляються дефекти накопичення.

9. Застосування колоїдного золота. В уражених лімфатичних вузлах не накопичується золото.

10. Ретростерноскопія — огляд фібробронхоскопом. Роблять розріз шкіри і тканин і вводять апарат у загруднинний простір для огляду і проведення біопсії.

11. Цитотоксичний текст — визначаються лімфоцити, які містять ферити; у випадку раку реєструється високий відсоток цих лімфоцитів.

12. Цитологічне дослідження виділень із соска.

13. Відбитки з поверхні виразки.

14. Метод лазерної цитометрії — визначення ДНК і РНК в клітинах пухлини, яке при раку значно збільшується.

Лікування

Хірургічне: радикальна мастектомія за Холебедом – видалення залози єдиним блоком з грудними м'язами (малим і великим) і клітковиною з лімфовузлами підключичної, підлопаткової, пахвової ділянок.

Променева терапія:

1. Опромінення в передопераційний період.

2. Опромінення після операції

3. Опромінення в перед- і післяопераційний період:

• дистанційна гамма-терапія;

• гамма-опромінення;

• електронний пучок бетатронів;

• пригнічення функції гіпофіза протонним пучком.

Комбіноване лікування: променева терапія плюс операція.

Хіміотерапія:

• цитостатики (циклофосфан, тіофосфамід);

• антиметаболіти (5-фторурацил, метотрексат);

• протипухлинні антибіотики (адріаміцин);

• хіміотерапія у поєднанні з гормонотерапією (із кортикостероїдами).

Гормонотерапія (лікування чоловічими гормонами).

Імунотерапія.

Хворим у період пременопаузи і менопаузи проводять оваріоектомію.

Ускладнення після операції

1. Лімфорея — необхідні ретельний гемостаз, вакуумне дренування рани, коли в системі постійно підтримується від'ємний тиск. Дренажі витягують на 3-5-у добу. ЛФК призначають з 2-ї доби.

2. Набряк верхньої кінцівки, може бути ускладненням гострого тромбофлебіту вен. У ранній післяопераційний період руку треба покласти на подушку, відвівши на 30-40 °. З перших днів починати активні і пасивні рухи в променево-зап’ястковому, ліктьовому, плечовому суглобах. ЛФК — за спеціальною програмою.

3. Нагноєння рани.

4. Некроз шкірних латочок.

5. Пізні ускладнення: набряк, бешиха, контрактура, парез і параліч руки, парестезії, біль у грудній клітці.

Рекомендації при виписуванні: ЛФК протягом 6-7 місяців, обмежити навантаження на руку до 3 кг. Протягом одного року запобігання мікротравмам руки, особливо в ділянці кисті (уколи, опіки, порізи). Внутрішньовенні ін’єкції – тільки у вени здорової руки.

При вираженому пізньому набряку (лімфостаз) руки рекомендувати безсольову дієту, сечогінні препарати; кожні 2 години рука має 20 хв знаходитись у піднесеному положенні, рекомендовані також еластичне бинтування руки від кисті до плеча на 2 години щодня, ЛФК.

Профілактика раку грудної залози: диспансерне обстеження, крупнокадровафлюорографія.

Висновок

Матеріали лекції підібрані згідно теми і відповідають сучасним досягненням медицини. В доступній формі висвітлені питання п’яти етапів мед сестринського обстеження, класифікація та профілактика.

Особливу увагу приділено пневмотораксам, клінічним симптомам, наданню невідкладної допомоги та дренуванню плевральної порожнини.

Лекційний матеріал може бути використано на лекції.

Література

1.Кіт О.М., Ковальчук О.Л., Пустовойт Г.Т. Медсестринство в хірургії.- Тернопіль.: Укрмедкнига, 2002.- С. 332 – 348.

2. Шегедин М.Б., Шустакович С.Ф., Журомський В.С. Медсестринство в хірургії.- К.: Медицина, 2008.- С. 26 – 27.

3. Усенко О.Ю., Білоус Г.В., Путинцева Г.Й.. Хірургія.- К.: ВСВ, Медицина, 2010. – С. 255 – 260.

4. Роздольський І.В. Посібник з хірургії.- К.: Здоров’я, 2003. – С. 304 – 311.

⇐ Предыдущая 1 23