Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Поняття корупції та корупційних дій.

Стр 1 из 4Следующая ⇒

Лекція 8.

Антикорупційна діяльність у сфері публічного адміністрування

1. Поняття корупції та корупційних дій.

2. Суб'єкти відповідальності за корупційні правопорушення.

Сфери можливих зловживань в органах виконавчої влади.

4. Фактори запобігання проявам корупції.

Поняття корупції та корупційних дій.

За даними 2010 року «Transparency International», Україна за індексом корупції посідає 134 місце. Перше місце як найменш корумпована країна посідає Данія, останнє 178 – Узбекистан та Туркменістан. Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) представила звіт про досягнення Україною в рамках виконання Стамбульського плану дій по боротьбі з корупцією, у якому зазначено, що Україна опинилася серед останніх, серед всіх країнах Європи, які ведуть боротьбу з корупцією, і виконала лише одну з 24 рекомендацій ОЕСР. На своєму засіданні в Страсбурзі група держав з протидії корупції Ради Європи – GRECO під головуванням Драго Коса зазначила провал України в плані законодавчого забезпечення боротьби з корупцією та невідповідність європейським стандартам боротьби з корупцією за 13 напрямами.

Необхідність законодавчого забезпечення боротьби з корупцією та посилення відповідальності за корупційні дії була реалізована – 7 квітня цього року Верховна Рада України ухвалила Закон України “Про засади запобігання і протидії корупції” (далі – Закон), який набрав чинності з 1 липня 2011 р. за винятком статті 12 «Фінансовий контроль», яка вступає в силу з 1 січня 2012 року, та став базовим законодавчим актом у сфері запобігання та протидії корупції в Україні.

Новий Закон змінює загальнодержавний підхід до розуміння корупції. Згідно ст.1 Закону, корупція — це використання особами – суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення, наданих їм службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди вказаним особам, або на їх вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити ці особи до протиправного використання наданих їм службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей.

Таке формулювання поняття “корупції” є ширшим у порівнянні з попереднім визначенням корупції згідно із Законом України «Про боротьбу з корупцією» і дає підстави для висновку, що корупційні дії можуть бути скоєні не тільки особами, які уповноважені на виконання функцій держави, а про охоплення протидією корупції і в таких сферах суспільних відносин, які раніше були поза увагою держави. У зв’язку з цим розширено коло суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення: від Президента України до посадових осіб, які одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету, юридичних осіб та фізичних осіб. Корупціонером може бути визнана будь-яка особа, що здійснює владні, організаційно – розпорядчі чи адміністративно – господарські повноваж ення на власну користь. Це не тільки держслужбовці, а й ті, хто працює в приватній сфері. Проте все ж таки, не підпадають під дію закону рядові працівники, які, користуючись наданими їм службовими повноваженнями та пов’язаними із цим можливостями, можуть реалізувати корисливий інтерес щодо отримання неправомірної вигоди.

Корупція - складне соціальне явище, продукт економічного, політичного та культурного середовища в державі. Структури корупції мають місце як в авторитарних державах, так і демократичних; корупція поширюється і набуває різні форми в державній, громадській та приватній діяльності. Словник іноземних слів визначає корупцію як «підкуп, продажність громадських, політичних діячів, посадових осіб». Вважаємо, що корупція розпочинається з обміну взаємними послугами: «ти - мені, я - тобі». На перший погляд, навіть безкорислива послуга зобов'язує зробити відповідну послугу, потім відповідна послуга потребує наступної, і так без кінця. З'являється безперервний ланцюг, який неможливо розірвати. Обмін взаємними послугами породжує систему незаконних відносин, що базується на платних відносинах, коли все продається і купується - були б гроші. Ця система відносин між особами, які мають капітал, призводить до влади і допомагає їм уникнути юридичної відповідальності. Зростають незаконні виплати, винагороди, переплати за виконану роботу, здійснюється недостатній контроль або потурання при проведенні приватизації, аудиторської або податкової перевірок тощо. Усе це свідчить про поширення активної корупції, як внутрішньовідомчої, так і зовнішньої.

Можна навести чимало прикладів корумпованості представників законодавчої, виконавчої та судової влади.

1) дружина працює у комерційній структурі й одержує зарплату в шість разів більшу, ніж інші співробітники, тому що її чоловік обіймає посаду в органах виконавчої влади і контролює галузь, у якій ця комерційна структура має свій інтерес.

2) батько - начальник державної податкової районної адміністрації, а його дочка працює в комерційній структурі консультантом по оподаткуванню й одержує зарплату в п'ять разів вище посадової.

У цих прикладах вчинені діяння не підпадають під поняття корупції та корупційного діяння, визначеного у ст. 1 Закону України «Про боротьбу з корупцією» і ст. 165 Кримінального кодексу України.

З розвитком нових форм власності корупція в Україні прийняла небачений розмах. Державні чиновники різних рівнів, депутати ухитряються сидіти відразу в двох (а то й трьох-чотирьох) кріслах - у себе в установі чи сесійному залі і в правліннях, директоратах комерційних банків, фірм, компаній, акціонерних товариств. І зрозуміло, що «взаємні відносини» вимагають відповідних дій: прийняття рішень, актів, законів в інтересах цих комерційних структур тощо.

До корупційних діянь належать:

незаконне одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у зв’язку з виконанням таких функцій (в тому числі діяльність посадових осіб місцевого самоврядування, що спрямована на здійснення повноважень місцевого самоврядування), матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг, у тому числі прийняття чи одержання предметів (послуг) шляхом їх придбання за ціною (тарифом), яка є істотно нижчою від їх фактичної (дійсної) вартості;

одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави (в тому числі діяльність посадових осіб місцевого самоврядування), кредитів або позичок, придбання цінних паперів, нерухомості або іншого майна з використанням при цьому пільг чи переваг, не передбачених чинним законодавством.

Відомий дослідник корупції В. Рейсман розглядає такі види корупційних діянь, як ділові, гальмові і як прямий підкуп:

1) ділові корупційні діяння забезпечують своєчасне або прискорене виконання чиновником своїх прямих посадових (службових) обов'язків;

2) гальмові корупційні діяння сприяють тому, що посадова особа (державний службовець) не виконує вимог, які входять в коло його посадових (службових) обов'язків;

3) прямий підкуп - це купівля суб'єктами підприємницької діяльності не окремої послуги, а самої посадової особи, політичного або громадського діяча, тобто його благонадійності не для одноразового виконання рішень, а для постійної підтримки дій, захисту інтересів на всіх рівнях.

Суб'єкти підприємницької діяльності не розпочнуть своєї справи без наявності «даху», тобто сприяння, підтримання, захисту з боку посадових осіб органів законодавчої, виконавчої, судової влади, міліції, прокуратури.

У розумінні комерційних структур суть підприємництва - за великі гроші купити дуже великі гроші, тобто дати хабара посадовій особі і мати доступ до державного чи місцевого бюджету. Вони вважають, що купити в Україні можна все. Окремі підприємці займаються посередницькою діяльністю за схемою - «хто, коли, за що і скільки».

На сучасному етапі слід визначити два види традиційних корумпованих відносин: відносини кримінальних структур з державними і недержавними структурами; відносини комерційних структур з представниками державних органів влади та управління, у тому числі з працівниками правоохоронних органів.

Таблиця - Аналіз змісту поняття корупції

Суб’єкт корупції	Корупційні дії	Мета вчинення корупційних дій	Отримувачі неправомірної вигоди чи можливості її мати
Службова особа	Використання особою наданих їй службових повноважень та пов’язаних з цим можливостей	Одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди	Службова особа чи інші особи
Інша сторона корупційних відносин (контрагент)	1) обіцянка/пропозиція неправомірної вигоди 2) надання неправомірної вигоди	Схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов’язаних з цим можливостей	Службова особа або на її вимогу інші фізичні чи юридичні особи

12 3 4 Следующая ⇒