Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Значення режиму дня для збереження і зміцнення здоров’я дитини

ЛЕКЦІЯ №13 ТЕМА: ВАЛЕОЛОГІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ШКОЛІ

1. Значення режиму дня для збереження і зміцнення здоров’я дитини.

2. Валеологізація освіти у сучасній школі.

3. Раціональна організація життєдіяльності школяра та студента.

Значення режиму дня для збереження і зміцнення здоров’я дитини

Організм дитини знаходиться в стані безперервного росту і розвитку. Ці процеси в різні вікові періоди проходять з різною інтенсивністю. Серед багатьох умов, які забезпечують необхідний рівень фізичного та психічного розвитку дитини, раціональному режиму належить одне з провідних місць.

Правильний режим – раціональна тривалість і чітке чергування різних видів діяльності та відпочинку дітей протягом доби.

Значення режиму в тому, що він сприяє нормальному функціонуванню внутрішніх органів і фізіологічних систем організму, забезпечує врівноважений, бадьорий стан дитини, охороняє нервову систему від перевтоми, створює сприятливі умови для розвитку, формує здатність адаптуватися до нових умов, стійкість до впливу негативних факторів.

Діти, які звикли до встановленого розпорядку дня, що відповідає їх віку, як правило, відзначаються дисциплінованістю, вмінням працювати, товаристкістю, врівноваженою поведінкою, вони активні, рідко страждають відсутністю апетиту. Все це і є показником міцного здоров'я та правильного розвитку дитини.

Режим, який відповідає біологічним і соціальним потребам дитини, завжди чітко і правильно виконується, сприяє регулюванню самих потреб. Так, правильно організована трудова та навчальна діяльність, що містить різні посильні навантаження в раціональному співвідношенні з відпочинком, не тільки забезпечує зберігання стійкої працездатності і високу продуктивність занять, але й виховує у дітей звичку і потребу працювати, посидючість, прагнення до знань, допитливість. Регулярність харчування сприяє гарному апетиту, тому що у дитини через певний час з'являється потреба в їжі, а це впливає на повноцінне засвоєння всіх її компонентів. Денний і нічний сон, організований в одні й ті ж години, формує у дитини звичку засинати швидко, без яких-небудь додаткових діянь, що є однією з важливіших умов спокійного, глибокого сну, в процесі якого відбувається відновлення сили і наступної активності дитини.

Основним принципом правильної побудови режиму дня є його відповідність віковим психофізіологічним особливостям дитини. Ця відповідність зумовлюється задоволенням потреби організму у сні, відпочинку, їжі, діяльності, руховій активності тощо.

Для організації правильного режиму необхідно будувати його в залежності від ритмічних фізіологічних процесів. Відомо, що всі живі механізми мають "внутрішній годинник", здатний вимірювати час. На його основі виробляються добові ("циркадні") і місячні ритми, зумовлені коливаннями обмінних процесів, пов'язаних із циклічністю впливів навколишнього середовища і регулюючим впливом нервової системи.

Протягом доби з певною закономірністю змінюється температура тіла, діяльність органів травлення, дихання, серцево-судинної та інших систем. Особливо чутлива до змін внутрішнього і зовнішнього середовища нервова система. Однією з основних причин добового ритму є виснаження клітин мозку і необхідність попередження їх від руйнування шляхом періодичного сну. У дорослих і більш старших дітей основний час сну збігається з темними годинами доби, коли різко зменшується кількість збуджуючих мозок сигналів. У дітей раннього віку нервові процеси виснажуються дуже швидко, і для них природні більш тривалий сон і чергування його з неспанням у денний час. У процесі життєдіяльності дитини на основі ритмічності фізіологічних процесів виробляються і умовні рефлекси на час. Побудова режиму з урахуванням біологічних ритмів сприяє активній життєдіяльності органів і тканин в цілому, збереженню енергії і сил, росту і розвитку дитини.

Поряд з рефлексами на час регулярність окремих режимних моментів і чергування їх веде до вироблення ланцюгових умовних рефлексів, коли попередня діяльність стає умовним подразником для наступної.

Отже, правильно організований режим сприяє не тільки раціональному функціонуванню органів і систем, але і вихованню дитини. На його основі формується організована поведінка, виробляються позитивні реакції на режимні моменти, виключаються причини виникнення багатьох негативних звичок.

Правильно побудований режим враховує:

1) оптимальне співвідношення періодів неспання і сну протягом доби;

2) чергування різних видів діяльності і відпочинку в процесі неспання;

3) певну тривалість занять, праці та раціональне співвідношення їх з відпочинком;

4) регулярне харчування;

5) повноцінний сон;

6) достатнє перебування на повітрі.

Правильно організований режим учнів у школі (або розклад шкільних занять) є обов'язковою умовою кожної школи. Такий режим — одна з основних умов для збереження сил і здоров'я учнів. Неправильна організація шкільного режиму або порушення його можуть знизити працездатність учнів і значно стомлювати їх.

Правильно організований режим у школі створює сприятливі умови для підвищення якості навчально-виховної роботи, посилення свідомої дисципліни і зміцнення здоров'я учнів.

Основні елементи шкільного режиму:

· тривалість навчального року і перерв (канікули) протягом календарного року;

· правильна організація прийому дітей до школи;

· тривалість навчального дня;

· тривалість уроку і правильна його побудова не лише з педагогічного, а й з гігієнічного погляду;

· розподіл предметів залежно від ступеня їх трудності, чергування легких і важких уроків та занять;

· раціональна організація перерв між заняттями з максимальним використанням свіжого повітря;

· своєчасне приймання їжі протягом навчального дня і правильна організація цього процесу;

· забезпечення в приміщеннях школи зразкової чистоти, порядку і додержання всіх вимог шкільної гігієни;

· правильна організація і нормування в часі позакласної роботи дітей і підлітків;

· нормування заданих додому уроків: час, який потрібний для приготування уроків, кількість предметів, з яких задають уроки, характер завдань (недопустимі тільки усні або тільки письмові уроки);

· органічний зв'язок шкільного режиму з цілодобовим режимом учнів.

Режим дня складають на добу. Насамперед він повинен задовольняти найважливіші фізіологічні потреби дитячого організму, повноцінний сон, своєчасне харчування, перебування на відкритому повітрі в русі, фізичне виховання та загартовування, виконання правил особистої гігієни. Орієнтовні режими дня для дітей різних вікових груп наведено в додатку 3-6.

При розподілі у часі різних видів діяльності враховують циклічність фізіологічних функцій організму людини — так звані біоритми. Відомо, що протягом доби у більшості людей відмічають два періоди підвищення функцій, які припадають на 8—12 і 16—18 год. Тому на ці години найдоцільніше планувати найбільш складну діяльність.

Самостійні навчальні завдання і підготовка уроків займають в учнів усіх класів досить багато часу. У всіх випадках при виконанні однакових за складністю і об'ємом домашніх завдань у другу половину дня, з 16 год, погіршення показників здоров'я виявляються раніше і видаються більш значними, ніж до 13 год.

Виконання домашнього завдання учні починають з уже погіршеною працездатністю. Спостереження за змінами функціонального стану організму школярів під час приготування уроків показали, що продуктивність праці коливається в різі межах, а саме:

I клас — 45 хв.

II клас — 1 год.

III-IV—1,5 год.

V-VI — 2 год.

VII-VIII — 2,5 год.

ІХ-ХІ — 3 год.

Дітям 6 років домашні завдання не задають.

Підготовку домашньої роботи рекомендується починати з виконання завдань середньої складності, потім переходити до найбільш складних і закінчуй самопідготовку легкими завданнями.

У молодших і старших школярів втомлення у ході виконання завдань на уроках і позаурочний час розвивається по-різному і виявляється неоднаково. У початковій фазі кожна робота досить швидко приводить до граничного гальмування, і це запобігає тривалій неперервній активності нервових клітин. По суті, учні початкових класів, як правило, не перевтомлюються: найчастіше вони припиняють розумову працю початковій фазі втомлення. Ці форми втомлення легко і швидко знімаються відпочинком. У старших школярів виробляється здатність вольовим зусиллям долати початкові стадії втомлення і продовжувати роботу аж до настання значних зрушень в організації. Тому у школярів старших класів спостерігаються не тільки початкові, але й глибші стадії втомлення, які вимагають часу для відновлення.

Потрібно пам'ятати, що нехтування нормативами навчального навантаження приводить до порушення режиму дня і відображається негативно на стані здоров'я дітей шкільного віку.

12 3 Следующая ⇒