Раціональна організація життєдіяльності школяра та студента

Навчальна діяльність школяра та студента, що вимагає значної емоційно-психічної напруги протягом навчального дня, пред'являє до організму кожного з них серйозні вимоги.

Працездатність школярів і студентів під час навчальної діяльності змінюється в такій закономірній відповідності: на початку вона підвищується (впрацювання), потім установлюється на високому рівні (стійка працездатність) і поступово знижується (розвиток стомлення). Причому така закономірність властива будь-яким періодам навчальної діяльності: уроку, дню, тижню, чверті та року. Відповідно до такої особливості, природно, що початок кожного зазначеного періоду повинно бути полегшене. Так, якщо виходити із класифікації труднощів вивчення навчальних дисциплін у школі по балах, то найбільш важкі предмети протягом навчального дня варто включати в розклад другими-третіми (для молодших школярів) або третіми-четвертими уроками (для середніх і старших класів), але не першими та останніми.

Аналіз характеру працездатності учнів свідчить про недоцільність ставити два або навіть три складних уроки підряд, а краще чергувати важкі предмети з менш важкими, які потребують значних розумових зусиль (математика, іноземна мова, хімія, фізика) – з переважно фізичними навантаженнями, пов'язані з конспектуванням - з переважним поясненням учителя (історія, географія) і т.д.

Протягом навчальної чверті вимоги до навчального навантаження учнів також повинні відповідати відзначеній картині змін працездатності. Практика, однак, показує, що найбільше навантаження (у вигляді контрольних робіт і завдань) школярі одержують наприкінці чверті, що на тлі розумового стомлення, що вже наступило, збільшує насамперед психічний стан учнів і веде до їхньої підвищеної захворюваності. Із цих позицій набагато раціональніше та ефективніше проводити тестові завдання на протязі значної частини чверті. Причому їхнє проведення повинно плануватися навчальною частиною школи таким чином, щоб у жодному часовому відрізку учні не мали перевантажень.

Протягом навчального року напруженість навчальної роботи учнів змінюється. У школярів ця активність протягом чверті відносно рівномірна, однак різко зростає в останні два тижні (тиждень) перед канікулами, коли вирішується питання про четвертний (піврічний, річний) оцінці та кількість контрольних завдань часом досягає 6-10 у тиждень. Протягом канікул повна відсутність навчального навантаження помітно знижує розумову працездатність школяра, і перші тиждень-два навчання в новій чверті в нього йдуть на її поступову нормалізацію.

Безсумнівний ефект активного відпочинку, що дає швидке та помітне відновлення працездатності, має перерва між уроками та заняттями. Але такий результат вона дає при обов'язковій умові саме активного відпочинку - переключенні на інші, крім розумових, види діяльності. Такій вимозі повною мірою відповідає рухова активність. Однак остання повинна бути спеціально організованою, тому що її надмірний прояв на перерві призводить до того, що школярі приступають до наступного уроку на фоні рухової домінанти та довго не можуть переключитися на розумову діяльність.

Приступаючи до виконання домашніх завдань, варто пам'ятати про закономірності змін розумової працездатності. Тому починати краще із завдань середньої важкості, потім виконати складні, а наприкінці - легкі. Через кожні 45-50 хвилин необхідно робити перерви, які, знов-таки за принципом активного відпочинку, варто присвятити переключенню на інші види діяльності, ідеальним варіантом яких є рух (невелика зарядка, активні танці або міні-тренаж).

У режимі дня учня крім раціональної організації навчальної діяльності самої серйозної уваги заслуговує забезпечення повноцінного сну як одного з найважливіших засобів відновлення стану організму та працездатності.

У значної частини школярів додаткові види занять звичайно бувають не щодня, а два-три-чотири рази в тиждень. Виходячи із цього, більш раціонально регламентувати свій режим не на день, а на тиждень - у цьому випадку представляється можливість певним чином перерозподілити в межах тижня частину щоденних обов'язків, для того щоб зробити навантаження більше рівномірної.

Важливою обставиною, яку варто враховувати при розробці режиму дня учня, є його узгодження з режимом родини в цілому - штучна ізоляція режиму учня від режиму родини та виконання своєї частини обов'язків робить його винятковим і веде до виховання в дитини егоїстичних рис характеру.

На жаль, найчастіше багато учнів невиправдано легковажно ставляться до планування вихідного дня. Одна частина з них воліє «байдикування», уважаючи, що заслужили його напруженим навчальним тижнем. Однак такий режим не дозволяє їм не тільки звільнитися від утоми, що нагромадилася, але й зняти робочу домінанту, що й привела до виникнення стомлення. Інша частина учнів використовує вихідний день для того, щоб доробити те, що не встигли зробити протягом тижня. Тому немає нічого дивного в тому, що вони в понеділок приступають до занять на тлі не тільки утоми, але й стомлення.

Найбільше раціонально присвятити вихідний день активному відпочинку, що у значній мірі повинен не тільки зняти розумову домінанту, але та компенсувати несприятливі наслідки впливу навчальної діяльності на здоров'я учнів: гіподинамії, нервово-психічної напруги та ін. Крім того, саме життя школяра та студента повинна бути наповнена не тільки навчальними та регламентованими обов'язковими справами, але та особистими інтересами, без яких саме життя стає нудним та повсякденним. Уже виходячи із цих передумов стають зрозумілими основні форми та засоби організації та проведення вихідного дня учнем. Проте необхідно запропонувати по цьому питанню кілька рад і побажань.

Перш за все варто постаратися провести вихідний день поза будинком з його обстановкою, книгами, конспектами та ін. Недільний відпочинок повинен бути обов'язково активним, а не полягати тільки в тому, щоб віддаватися ліні або пасивному сприйняттю інформації (наприклад, перегляду телепередач). Сам активний відпочинок передбачає, як ми вже відзначали, перемикання на види діяльності, відмінні від тих, які привели до виникнення стомлення. Для учнів, у яких стомлення до кінця тижня обумовлено напруженою розумовою діяльністю, засобами активного відпочинку можуть бути лижні прогулянки та похід у кіно, риболовля та дискотека, заняття улюбленою справою (хобі) і зустрічі із приємними людьми, участь у дискусіях і змаганнях...

У недільному відпочинку обов'язково повинен бути представлений руховий компонент, що сам по собі знімає нервово-м'язову напругу, що нагромадилася, за рахунок нейтралізації гормонів стресу та разом з тим – стимуляції формування в ЦНС рухової домінанти, що сприяє поліпшенню психоемоційного стану та настрою людини.

Ще більш насичена різноманітними обставинами життєдіяльність студента. Однак і вона може бути раціонально регламентована та організована цілеспрямованим плануванням за умови чіткого розподілу пріоритетів на даному етапі життєдіяльності.

У студентів на початку навчального року навчальна активність мінімальна та в основному обмежується аудиторними заняттями. Потім поступово навантаження зростає за рахунок індивідуальної та самостійної роботи, до кінця семестру ці форми доповнюються відпрацьовуваннями, консультаціями та ін., і до самої сесії студент підходить якщо навіть не перевтомленим, то в досить близькому до цього стані. У період сесії (особливо літньої, коли кількість заліків і іспитів більше) цей стан у більшої частини студентів все-таки наступає.