Валеологізація навчально-виховного процесу в школі

Початок навчання має велике соціальне і психологічне значення в житті людини. Відрив від сім'ї, спілкування з великою кількістю нових людей, дотримання правил колективу тощо — усе це викликає значну напругу адаптаційних процесів.

Навчання супроводжується зниженням рухової активності дитини, зростанням статичної роботи м'язів. Крім того, найголовніше, що вона починає реалізувати себе у новій для неї сфері — сфері розумової праці.

Поширене помилкове уявлення про розумову працю як про працю легку. Таке уявлення базується на тому, що при розумовій праці енергетичні витрати (а це один із критеріїв оцінки складності праці) значно нижчі за фізичні.

А між тим при розумовій праці мозок, який складає лише 1,2-1,5% маси тіла, споживає більше 20% його енергетичних ресурсів. Потік крові до працюючого мозку збільшується у 8-10 разів у порівнянні зі станом спокою, виростає споживання ним кисню і глюкози.

Розумовій праці властивий і найбільший ступінь напруги уваги: так, при читанні спеціальної літератури ця напруга майже в 2 рази вища, ніж при водінні автомобіля по місту, і в 5-6 разів вища, ніж при виконанні багатьох видів немеханізованої фізичної роботи., Мала рухомість, вимушено одноманітна поза при розумовій праці сприяють послабленню обмінних процесів, явищам застою в м'язах ніг, органах черевної порожнини.

Головним завданням школи є така організація режиму праці й відпочинку школярів, створення таких умов для роботи, які б забезпечили високу працездатність.

Працездатність не завжди однакова, і в однієї й тієї ж людини може змінюватися! у залежності від пори року (сезонні коливання), так і в залежності від дня тижня та чи доби. Розрізняють за коливанням добової працездатності "голубів", "жайворонків" і "сов".

"Голуби" характеризуються "двовершинною" кривою динаміки працездатності: перший пік має місце приблизно о 10-11 годині, о 14-15 годині працездатність знижується, а близько 17-18 годин знову підвищується, понижуючись увечері. "Сови" найбільш продуктивно працюють у вечірні години, а "жайворонки", навпаки, —у ранкові.

При виконанні конкретної роботи працездатність має визначені, закономірні коливання. Спочатку, коли учень тільки приступає до роботи, працездатність відносно невисока і поступово підвищується. Цей період називається фазою входження в роботу.В цей час відбувається, по-перше, налаштування нервових і гуморальних механізмів управління даним видом діяльності; по-друге, поступове формування необхідногостереотипу рухів; і, по-третє, досягнення потрібного рівня вегетативних функцій. У дітей, у порівнянні з дорослими, ця фаза дещо коротша, що пояснюється більш високою збудливістю і функціональною рухливістю нервової системи.

Потім за фазою входження в роботу настає фаза оптимальної стійкої працездатності У цей час дитина вчиться найбільш продуктивно і якісно. Природно, що тривалість цієї фази, як і попередньої, індивідуальна і залежить від віку, стану здоров'я, рівня тренованості тощо. Потім працездатність починає знижуватися, розвивається фаза втомлення. Загалом, у всіх вікових категоріях учням з відхиленнями у стані здоров'я притаманний більш низький рівень розумової працездатності.

Отже, працездатність учнів може змінюватися у процесі навчальної діяльності за певною схемою. Так, у першій половині навчальних занять у більшості учнів молодших класів працездатність зберігається на відносно високому рівні. Підйом працездатності відбувається після першого уроку. До кінця 3-го уроку показники її знижуються і ще більше знижуються до кінця 4-го уроку.

Відповідно до динаміки показників працездатності змінюється і поведінка учнів протягом дня. На кінець 4-го уроку спостерігається зниження уваги, діти дивляться у вікно, неуважно слухають учителя, розмовляють і навіть встають з місця. Короткий період збудження змінюється в'ялістю; дітям важко зберегти потрібну позу, вони погано стежать за поясненням учителя.

Після тривалої, надмірної, напруженої, одноманітної роботи, як відомо, настає втомлення. Втомлення — природний фізіологічний стан організму, який розвивається в ході напруженої або довготривалої роботи і виявляється в пониженій працездатності.

Розвиток втомлення пов'язаний зі змінами, які відбуваються в ЦНС, порушенні проведення нервових імпульсів в синапсах. При цьому нервові клітини поступово на деякий час втрачають здатність сприймати із зовнішнього середовища сигнали, необхідні для продовження праці, а також сигнали від працюючого органа. Зменшується можливість нервових клітин диференціювати необхідні і випадкові сигнали, відокремлювати потрібний сигнал від перешкод і т.д. У результаті здатність їх здійснювати свою регулюючу функцію різко падає, розвивається так зване охоронне, тобто виникаюче від роботи за межами наявних можливостей, гальмування.

Охоронне гальмування одержало свою назву тому, що воно розвивається раніше, ніж відбудеться повне виснаження резервів працюючого органу або системи органів, у т.ч. і нервових клітин.

Втома, як категорія суб'єктивна, виникає не у всіх дітей одночасно. Було відзначено, якщо один учень (або група), відчуваючи почуття втоми, припиняє роботу хоча інші її продовжують, то зовсім не обов'язково, у нього можуть бути зареєстровані об'єктивні ознаки втомлення. Такий стан, коли людина за своїми функціональними можливостями ще може працювати, але припиняє свою діяльність при перші відчуттях втомлення, називається ранньою втомою.

Причин ранньої втоми у школярів може бути багато: дитина голодна, не виспалася не повністю оправилася після перенесеної хвороби, у стані початку захворювання тощо. Педагогічні спостереження показують, що досить часто, окрім перерахованих причин, школярів рання втома розвивається як наслідок відсутності звички до систематичні праці. Якщо учень не навчиться вольовим зусиллям долати початкові ознаки втомлення він не тренує свою працездатність, не збільшує її у часі, і згодом такий учень потрапляє категорію "відстаючих".

Втомлення характеризується проявом деяких зовнішніх ознак (табл. №1) і одночасно — це сигнал для працюючої людини про необхідність відпочинку.

Таблиця №1. Зовнішні ознаки втомлення

Таблиця 2. Основні симптоми при різних ступенях перевтоми