Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Навчальне завдання в структурі навчальної діяльності




Другим за рахунком, але найголовнішим за суттю компонен­том навчальної діяльності є навчальне завдання. Адже практично уся навчальна діяльність може бути представлена як система на­вчальних завдань.

Першою і найсуттєвішою особливістю навчального завдання
є його спрямованість на суб'єкт (студента, учня), оскільки перед­бачає зміни в самому суб'єкті, якому належить вирішувати по­ставлене завдання.

До навчальних завдань висуваються такі вимоги:

— проектуватись повинна: система завдань, а не кожне окреме завдання;

— при конструюванні системи завдань треба прагнути, щоб вона забезпечувала досягнення як близької, так і далекої мети;

— реалізація навчальних завдань повинна забезпечити за­своєння системи засобів, необхідної і достатньої для успішного здійснення навчальної діяльності;

— студенти (учні) повинні усвідомити завдання і дії з їх ви­рішення та контролювати виконання цих дій;

— вирішуючи навчальне завдання, студенти (учні) повинні мати чітке уявлення про його суть і засоби розв'язання.

Вирішення завдання студентами (учнями) вимагає:

— його розуміння;

— прийняття завдання як необхідного для себе. Іншими сло­вами, завдання повинно бути особистісно-значущим;

— вирішення завдання повинно викликати у студентів (учнів) позитивні емоційні переживання та бажання поставити і виріши­ти власні завдання.

У зв'язку з цими вимогами важливе значення має правильне, конкретне формулювання завдань і способи їх доведення до сві­домості студентів (учнів).

Для прикладу наведемо конкретні завдання з вивчення пере­киду назад, які треба вирішити на окремих уроках для засвоєння даної вправи.

Завдання:

1. Перевірити вміння учнів виконувати перекати.

2. Розучити опору на руки для перекиду назад.

3. Розучити опору на руки під час виконання перекиду назад.

4. Перевірити вміння працювати руками в перекиді назад.

5. Домогтися прямолінійного виконання перекату вперед.

6. Удосконалити групування в перекиді назад.

7. Домогтися енергійного переходу від вихідного положення до перекату.

8. Удосконалення опору на руки.

9. Перевірити вміння виконувати перекид назад загалом.

10. Удосконалення перекиду назад в мінливих умовах.

11. Поєднання перекиду назад з іншими діями.

Щодо способів доведення завдань до свідомості учнів необ­хідно зауважити, що їх повідомлення повинно забезпечити по­єднання прагнення учнів вирішувати завдання і зусилля педагога. Тому під час повідомлення завдань уроку учитель прагне викли­кати зацікавленість учнів у їх розв'язанні.

Цьому сприяє висунення завдань, пов'язаних з потребою учнів. Наприклад, група хлопчиків, що відвідує секцію футболу, розучує на уроці перекиди. Вчитель пов'язує важливість опану­вання даних рухових дій з удосконаленням спортивної майстер­ності футболіста.

У процесі висунення завдань важливо створити в учнів чіт­ке уявлення про шляхи їх вирішення. Цим формується свідоме ставлення й активність учнів при виконанні вимог учителя. Якщо відповідні завдання можна розв'язати різними способами, слід назвати їх і дати змогу учням обрати для себе кращий варіант. Це особливо слід практикувати на уроках зі старшокласниками.

Висунуте завдання повинно відповідати лімітові часу, а його формулювання має бути настільки доступне учням, щоб вони самі в кінці уроку могли оцінювати рівень його реалізації.

Уже в процесі постановки завдань учитель звертається до знань, які отримали учні з інших предметів. З одного боку, це сприяє формуванню переконання учнів у доцільності вимог вчите­ля фізкультури, а з іншого — підкреслює значущість знань з інших предметів у практичній діяльності учнів. Найчастіше на уроках фізичної культури використовуються знання учнів з предметів, що можуть пояснити сутність рухів та їхній вплив на організм.

На кожному уроці вчитель розв'язує багато завдань, але ак­центує увагу на основних для даного заняття. Саме таких завдань, пов'язаних з навчанням, може бути на одному уроці не більше двох—трьох. їх учитель і оголошує на початку, а деталізує, у ви­гляді окремих завдань, в процесі всього уроку (передусім під час спеціального розділу підготовчої частини і в основній частині уро­ку). Водночас учитель подає інформацію про виховну й оздоровчу значущість даного заняття. Наприклад, націлюючи учнів на гру, вчитель нагадує про значення колективних зусиль у досягненні перемоги; вказує на час вдиху і видиху та їхню роль в успішному виконанні тих чи інших рухових дій; звертає увагу школярів на важливість дихання в енергетичному забезпеченні роботи.

Завдання уроку, їхнє доведення до свідомості учнів повинні бути тісно пов'язані з іншими формами фізичного виховання учнів, зокрема їх самостійною роботою.

Врешті-решт, слід застерегти майбутнього вчителя від фор­мального ставлення (що, на превеликий жаль, часто трапляєть­ся) до висунення і особливо доведення до учнів завдань уроку та звернути увагу на необхідність при цьому враховувати вікові і статеві особливості, попередній досвід дітей і пов'язувати їх з наступною діяльністю. Пам'ятайте: на формальну постановку завдання учні відповідають формальним ставленням до уроку. Наведемо декілька конкретних формулювань завдань уроку:

освітні — ознайомити з прямолінійною постановкою ноги з передньої частини стопи при бігу по прямій; закріпити нави­чку відштовхування у стрибках в довжину з розбігу; навчити руху кисті в киданні малого м'яча; виробити правильну поставу під час бігу;

оздоровчі — розучити комплекс вправ для формування пра­вильної постави; сприяти загартовуванню організму учнів; пере­вірити правильність побудови стопи учнів;

виховні — виховувати сміливість, охайність, товариськість тощо.

Отже, початком будь-якої діяльності є усвідомлення мети і здатність студентів відповісти на питання: «Для чого?», «З якою метою я це роблю?».

 

Поделиться:





Читайте также:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...