Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 198 КК).

Цей злочин полягає у заздалегідь не обіцяному придбанні або отриманні, зберіганні чи збуті майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. За суттю це діяння являє собою спеціальний вид причетності до злочину (наприклад, крадіжки, грабежу, шахрайства, контрабанди тощо), за допомогою якої здобуте те чи інше чуже майно.

Предметом цього злочину є будь-яке майно, завідомо одержане злочинним шляхом (наприклад, промислові чи побутові товари, продукти харчування, рухоме та нерухоме майно, твори мистецтва, історичні та культурні цінності, цінні папери тощо, вартість яких має бути виражена у грошовому еквіваленті, тобто вони мають становити собою матері­альну цінність і володіти товарною, міновою вартістю). Іншими словами, таке майно має бути здобутим внаслідок вчинення суспільне небезпечного діяння, що визнається злочином. До переліку цього майна не відносяться предмети, поводження з якими (зокрема, їх придбання, отримання, зберігання, збут) утворює окремий (самостійний) склад злочину – зброя, бойові припаси, вибухові речовини (ст. 263), радіоактивні матеріали (ст. 265), наркотичні засо­би, психотропні речовини, їх аналоги, прекурсори (ст.ст. 307, 309, 311), отруйні чи сильнодіючі речовини або отруйні чи сильнодіючі лікарські засоби (ст. 321) тощо. Тому незаконні дії з такими предметами за ст. 198 КК не кваліфікують.

З об’єктивної сторони цей злочин полягає у заздалегідь не обіцяному вчиненні хоча б одного з чотирьох альтернативних діянь – придбання, отримання, зберігання чи збуту майна, завідомо одержаного злочинним шляхом. Через такі дії винний здобуває можливість користуватися, володіти і розпоряджатися цим майном, хоч і не стає його власником у прямому значенні цього слова, оскільки таке майно завідомо одержане злочинним шляхом.

Злочин є закінченим з моменту фактичного придбання, отримання, зберігання чи збуту майна, завідомо одержаного злочинним шляхом.

Суб’єкт цього злочину – загальний, тобто фізична осудна особа, котра досягла 16-річного віку та придбала, отримала, зберігала чи збула майно, завідомо одержане злочинним шляхом.

Із суб’єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом та, як правило, корисливими мотивом і метою. Винний має усвідомлювати, що придбає, отримує, зберігає чи збуває майно, здобуте злочин­ним шляхом і бажає цього (при цьому він достеменно може і не бути обізнаним з конкретними обставинами вчиненого предикатного злочину, зокрема. щодо місця, часу, обста­новки, способу, засобів скоєння злочину тощо). Для кваліфікації вчиненого за ст. 198 КК буде досить того, щоб винний усвідомлював, що майно здобуте за допомогою вчинення іншою особою суспільно небезпечного діяння, що визнається злочином в ре­зультаті якогось конкретного злочину (наприклад, крадіжки, шахрайства, грабежу тощо).