Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Традиції гостинності та розвиток подорожей на Русі в Х – ХV століттях




Розглядаючи внесок різних країн у розвиток подорожей, необхідно згадати й Русь.

У ІХ – ХV ст. Русь, внаслідок свого географічного положення, була центром перетину торгових шляхів із Сходу на Захід та з Півдня на Північ, через її територію пролягали “Волзький великий торговий шлях”, “Шлях з варяг в греки”. Особливо тісними були зв’язки Русі з Візантією. З прийняттям християнства з Візантії на Русь потягнулися служителі церкви, перекладачі, переписувачі книг, ремісники. У середньовічній Русі аж до XVI ст. центральною фігурою у встановленні та зміцненні зв’язків з іншими країнами був “гість”. На Русі було прийнято надавати гостям шану, показувати все найкраще, добре годувати, підносити дари. Традиції гостинності були закріплені у пам’ятках побутової культури Русі, зокрема, у “Домострої”, перша редакція якого була складена в Новгороді на рубежі ХV – ХVІ століть. Вже пізніше в Російській державі у ХVІ – ХVІІ ст. “гістьми” називали багатих купців, які мали царські жалувані грамоти на особливі привілеї та почесті.

У другій половині XIII ст. російські мореплавці досягли Кольського півострова і приєднали його до складу новгородських володінь. Російським поморам належить заслуга відкриття Шпіцбергену і Нової Землі.

Серед подорожей з метою прочанства слід згадати “Хождение игумена Даниила в Святие места”, яке датується початком XII століття. Ігумен Даніїл побував у Царгороді, в Палестині, на Криті, Родосі, Кіпрі. Він описав не тільки християнські храми і святині, але й природу та побут місцевого населення. Йо­го “Хождение” є пам’яткою історії та давньоруської літератури.

Прочанство до Єрусалиму здійснювали не лише чоловіки, але й жінки стародавньої Русі, зокрема ігуменя Єфросинія Полоцька (XII ст.), яка причислена до лику православних святих.

Дуже багато російських прочан відвідували Палестину, вздовж їхніх маршрутів з’являлися колонії руських монахів, православні монастирі.

Одним із найвідоміших руських монастирів за межами Русі був Афонський Пантелеймонівський, заснований у 1080 р. вихідцями з Русі. Він знаходиться на південно-західному боці гори Афон в Греції. В роки свого піднесення монастир представляв собою величний комплекс із 70 скитів, 25 церков, інших будівель і земельних володінь. В його бібліотеці зберігалось більше 25 тисяч рукописів. Монастир упродовж всієї своєї історії підтримував тісні зв’язки з Руссю.

Паралельно з “хождєніями” з метою прочанства здійснювались і “хождєнія” з торговою метою. До нас дійшло більше 20 описів подібних “хождєній”, але найбільш відоме “ Хождение за три моря” Афанасія Нікітіна. Опис цей знайшов М.М. Карамзін на початку XIX ст., коли працював над фундаментальним твором “История государства Российского”.

Слід зазначити, що мандри не мали широкої популярності серед мешканців руських земель. У свідомості селян та городян далекі краї були чимось ворожим, дуже небезпечним, і чужинець становив потенційну загрозу, тому ставилися до мандрівників хоча й з цікавістю, але, як правило, також із підозрою. Прочани, мандрівні торгівці та учасники військових походів складали меншість населення, решта ж не подорожувала на далекі відстані. Серед людей Давньої Русі було поширеним уявлення про подорожі як про примусове блукання на чужині, як про суворе покарання.

 

Питання для самоперевірки

1. Назвіть та охарактеризуйте основні чинники розвитку подорожей в епоху Середньовіччя.

2. В яких географічних межах здійснювали свої подорожі арабські купці? Які регіони входили до цих меж?

3. Дайте оцінку ролі вікінгів в історії подорожей.

4. Які транспортні засоби використовувалися мандрівниками у Середні віки?

5. Яких видатних мандрівників доби Середньовіччя ви знаєте?

6. Розкрийте роль університетів у розвитку подорожування.

7. В яких регіонах з’явились перші європейські курорти? Пригадайте їх назви. Які з них функціонують і досі?

8. Хто автор твору “Хождение за три моря”? Які країни він
відвідав?

Література

1. Воронкова Л. П. История туризма. – М., 2001.

2. Соколова М. В. История туризма. – М., 2002.

3. Уокер Джон Р. Введение в гостеприимство. – 2-е изд. – М., 2002.

4. Усыскин Г. С. Очерки истории российского туризма. – С-Пб., 2000.

5. Федоченко В. К., Дьорова Т. А. Історія туризму в Україні. – К., 2002.

6. Шаповал Г. Ф. История туризма. – Минск, 1999.

7. Яковенко Н. М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст.: Навч. пос. для учнів гуманіт. гімназій, ліцеїв, студентів іст. фак. вузів, вчителів. – К., 1997.

Поделиться:





Читайте также:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...