Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Результуючі показники

До результуючих показників належать.

2.1. Сальдо – (від італ. saldo – розрахунок, залишок) – різниця між грошовими надходженнями і витратами за певний проміжок часу.

2.1.1. Сальдо торговельного балансу:

С_т= Е_т-І_т,

де С_т – сальдо торговельного балансу;

Е_т – вартість товарного експорту;

І_т – вартість товарного імпорту.

Якщо експорт (надходження) перевищує імпорт (платежі), то сальдо додатне, а торговельний баланс активний. Якщо ж експорт (надходження) менший за імпорт (платежі), то сальдо від’ємне, а торговельний баланс пасивний. Рівність експорту та імпорту утворює нульове сальдо балансу, а сам баланс у таких випадках називається чистим, або нетто-балансом. Аналогічно розраховуються й інші показники.

2.1.2. Сальдо балансу послуг:

С_п = Е_п - І_п,

де С_п – сальдо балансу послуг;

Е_п – вартість експорту послуг;

І_п – вартість імпорту послуг.

2.1.3. Сальдо балансу поточних операцій:

С_по = Е_по - І_по,

де С_по – сальдо балансу поточних операцій;

Е_по – надходження за статтями балансу поточних операцій;

І_по – платежі за статтями балансу поточних операцій.

2.2 Індекс ”умови торгівлі” – відношення експортних цін країни до її імпортних цін. Якщо розглядати випадок, коли країна експортує та імпортує один товар, то умови торгівлі показують, яку кількість товару А отримує країна за кожну одиницю проданого товару В.

Якщо індекс розраховується щодо великої сукупності товарів, то він визначається як співвідношення індексів експортних та імпортних цін. Для цього розраховується індекс експортних цін (в одиницях національної або іншої валюти):

Px –індекс експортних цін;

Xi – частка кожного і-го товару в загальній вартості експорту в базовому році;

Pi – відношення поточної експортної ціни на товар до його ціни в базовому році.

Аналогічно розраховується й індекс імпортних цін:

Pm – індекс імпортних цін;

Mi – частка кожного і-го товару в загальній вартості імпорту в базовому році;

Pi – відношення поточної імпортної ціни на товар до його ціни у базовому періоді.

Остаточно індекс «умови торгівлі» розраховується як співвідношення двох індексів:

де І_ут–індекс “умови торгівлі”;

Р_х – індекс експортних цін (в одиницях національної або іншої валюти);

Р_м – індекс імпортних цін.

На індекс “умови торгівлі” не впливає валюта, що була обрана для розрахунку індексів середніх цін, тому індекси різних країн світу порівнянні між собою. Значення індексу коливається коло одиниці:

І_ут = 1 – умови торгівлі залишились незмінними;

Р_х > 1 – умови торгівлі поліпшились порівняно з базовим періодом;

Р_м < 1 – умови торгівлі погіршились порівняно з базовим періодом.

Індекс "умови торгівлі" є одним з показників, що характеризують зміну положення країни в світовій торгівлі. Самі умови торгівлі, в свою чергу, залежать від коливань попиту на світовому та внутрішньому ринках, від змін в умовах виробництва, відступеня монополізації окремих товарних ринків. Але розмір виграшу який отримує країна від зовнішньої торгівлі, залежить не тілі від цін, а й від фізичних обсягів експорту та імпорту. Тому завжди не коректно робити висновок про зміну добробуту країни тільки на підставі змін умов торгівлі. Так, якщо зниження цін на продукцію, що експортується, зумовлене підвищенням ефективності її виробництва, то при достатньо еластичному попиті на світовому ринку країна зможе збільшити фізичні обсяги свого експорту та отримати більший виграш, хоча умови торгівлі для неї погіршились.

Однак слід брати до уваги і так звану проблему руйнівного зростання, коли розширення експорту призводить до такого погіршення умов торгівлі, що добробут нації знижується. Така ситуація може виникнути для багатьох країн, що розвиваються, в яких можливості економічного піднесення зумовлені розширенням видобутку та експорту сировини. Оскільки попит на сировину характеризується, як правило, низькою еластичністю, то швидке нарощування експорту призводить до такого падіння світових цін на сировину, яке перекриває позитивний ефект від збільшенняекспорту. У даному разі збільшення експорту може стати невигідним.

Таким чином, індекс "умови торгівлі" дає важливу інформацію для оцінки змін у зовнішній торгівлі країн, але використовувати його доцільно тільки в сукупності з даними щодо обсягів торгівлі та причин коливання (зменшення або збільшення) експортних та імпортних цін.

2.3. Індекс концентрації експорту (індекс Хіршмана) – застосовуються у світових зіставленнях і показує, наскільки широкий спектр товарів експортує країна. При 239 класифікованих видах продукції (за методологією ООН), він має вигляд:

де H_j - індекс концентрації експорту країни j (j – індекс країни);

239 кількість видів продукції за класифікацією OOН;

i – індекс товару (від 1 до 239);

x_i – вартість експорту i-х - товарів країною j;

x – загальна вартість експорту країни j, яка розраховується за

формулою:

Значення коефіцієнта розміщують у межах:

0
Позитивне значення	Негативне значення
країна експортує широкий спектр товарів	країна експортує переважно обмежену групу товарів

Найменші (позитивні) значення цього показника мають індустріально розвинуті країни: Італія – 0,056, Франція – 0,057 Австрія – 0,06 та ін.

Найбільші (негативні) значення за показником концентрації експорту мають найменш розвинуті країни (Габон – 0,82; Гвінея – 0,84; Уганда – 0,86; Нігерія – 0,95) та країни-експортери нафти (Об'єднані Арабські Емірати – 0,83; Саудівська Аравія • 0,78; Ірак – 0,78; Кувейт – 0,6).

2.4. Коефіцієнт імпортної залежності країни – відношення обсягу імпорту певного товару до обсягу його споживання в країні. Імпортну залежність можна охарактеризувати як залежність країни від зовнішнього ринку в яких-небудь товарах або групах внаслідок відсутності в країні необхідних для виробництва потужностей, сировини, кваліфікованих кадрів або через причини економічного та політичного характеру.

Коефіцієнт імпортної залежності (Z_ij) розраховується за формулою

де I_ij – обсяг імпорту i-го товару в країну j;

P_ij – обсяг споживання (реальна місткість ринку) i-го товару в країні j.

Обсяг споживання, в свою чергу, розраховується за формулою

P_ij=Q_ij+I_ij-E_ij,

де Q_ij – обсяг виробництва i-го товару в країні j;

I_ij – обсяг імпорту i-го товару в країну j;

Е_ij – обсяг експорту i-го товару з країни j.

Значення коефіцієнта розміщують у межах:

0
Позитивне значення	Негативне значення
імпортна незалежність (країна задовольняє потребу у товарі і самостійно)	велика імпортна залежність (країна задовольняє потребу в товарі і повністю за рахунок імпорту)

Крім того, показник імпортної залежності країни може використовуватися в міжнародному маркетингу при прийнятті та обґрунтуванні рішень щодо вибору цільового зарубіжного ринку. Для цього прогнозований обсяг попиту (Q_ij), (D_ij) помножується на коефіцієнт імпортної залежності по даному товару (Z_ij).

2.5 Індекс чистої торгівлі – показує по кожному з товарів (або товарній групі) рівень перевищення експорту над імпортом (при позитивному значенні індексу) або рівень перевищення імпорту над експортом (при від'ємному значенні індексу):

де NT – показник чистої торгівлі;

E_i – експорт товару i;

I_i – імпорт то вару i.

Значення індексу розміщують у межах:

0
Негативне значення	Позитивне значення
товар тільки ввозиться	товар тільки вивозиться

Значення «-1» та «+1» відповідно є екстремальними. Інші від'ємні значення демонструватимуть ступінь перевищення імпорту над експортом, а інші позитивні – відповідно ступінь перевищення експорту над імпортом.

⇐ Предыдущая 1 234 5 6 7 8 9 10 Следующая ⇒