Семінар 4. Конституційне право і судова практика окремих держав щодо співвідношення національного та міжнародного права (2 год)

1. «1. Чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана ВРУ, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. 2. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору» (ст. 19 Закону України про міжнародні договори України в редакції 2004 р.).

2. «Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Укладання міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України». (ст. 9 Конституції – Основного Закону України).

3. «Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй» (ст. 8 Конституції України 1996 р.).

4. «Загальновизнані принципи і норми міжнародного права і міжнародні договори Російської Федерації є складовою частиною її правової системи. Якщо міжнародним договором Російської Федерації встановлені інші правила, ніж передбачені законом, то застосовуються правила міжнародного договору» (ст. 15 Конституції Російської Федерації).

5. «Ця Конституція і закони Сполучених Штатів, видані для її виконання, так само як і всі договори, що укладені або будуть укладені Сполученими Штатами, є найвищими законами країни, і судді кожного штату зобов'язані їх виконувати, навіть, якби в Конституції і законах окремих штатів траплялися суперечливі постанови». (ст. VI абз. 2 Конституції США).

6. «Республіка Панама поважає загальновизнані норми міжнародного права, які не суперечать її національним інтересам» (ст. 4 Конституції Панами 1978 р.).

I I. Ознайомитись з працею та обговорити на семінарі: Malcolm N. Shaw. International law

and municipal law // Malcolm N. Shaw. Snternational Law. - Sixth edition. – Cambridge

niversity Press, 2008. – Р. 129-194.

Рекомендована література:

Основна література: 1– 4.

Додаткова література: 5–24; 27-35; 38-47.

Спеціальна література до теми: 56-62.

Документи: 1, 2, 7.

Тема 3. Суб’єкти міжнародного права (9 год.)

Лекція 7. Поняття, юридична природа та види суб’єктів міжнародного права (2 год.)

Поняття суб’єкта міжнародного права. Основні риси та особливості міжнародної правосуб’єктності. Загальні ознаки суб’єктів міжнародного права.

Інститут міжнародної правосуб’єктності. Юридична природа суб'єкта міжнародного права. Функції норм інституту міжнародної правосуб’єктності.

Держава – основний (головний, універсальний) суб’єкт міжнародного права. Основні елементи держави. Обсяг міжнародної правосуб’єктності у простих (унітарних) і складних держав (федерації, конфедерації, унії). Основні права держав. Основні обов’язки держав.

Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій (похідна, спеціальна). Загальні права й обов’язки міжнародних організацій.

Міжнародна правосуб’єктність народу, який бореться за створення незалежної держави.

Особливі види міжнародної правосуб’єктності (квазідержави, вільні міста, Ватикан, Мальтійський лицарський орден).

Тема 4. Правове становище фізичної особи в міжнародному праві (10 год.)