 |
Дата набрання чинності
|
|
|
|
8. Цей МСА чинний для аудитів фінансової звітності за періоди, що починаються з 15 грудня 2009 р. або пізніше.
Цілі
9. Цілі аудитора такі:
а) чітко повідомити інформацію тим, кого наділено найвищими повноваженнями, про відповідальність аудитора стосовно аудиту фінансової звітності та загальну інформацію про запланований обсяг і час аудиту;
б) отримати від тих, кого наділено найвищими повноваженнями, інформацію, яка є важливою для аудиту;
в) надати тим, кого наділено найвищими повноваженнями, своєчасні дані про спостереження, зроблені внаслідок аудиту, які є значущими та важливими для їх відповідальності за нагляд над процесом фінансової звітності;
г) сприяти ефективному двосторонньому повідомленню інформації між аудитором та тими, кого наділено найвищими повноваженнями.
Визначення
10. Для цілей МСА наведені далі терміни мають такі значення:
а) Ті, кого наділено найвищими повноваженнями — особа (особи) чи організація (організації) (наприклад, установа, що виконує функції довіреної особи), які відповідають за нагляд за стратегією суб'єкта господарювання і зобов'язаннями, пов'язаними із підзвітністю суб'єкта господарювання. Така відповідальність охоплює також нагляд за процесом фінансової звітності. Для деяких суб'єктів господарювання в деяких юрисдикціях до складу тих, кого наділено найвищими повноваженнями, можуть входити члени ради керуючих суб'єкта господарювання в приватному чи державному секторі або власник-менеджер. Стосовно різноманітності структур вищих органів управління див. параграфи Д1—Д8.
б) Управлінський персонал — особа (особи), які несуть адміністративну відповідальність за ведення діяльності суб'єкта господарювання. Для деяких суб'єктів господарювання в певних юрисдикціях до складу управлінського персоналу входять деякі чи всі ті, кого наділено найвищими повноваженнями, наприклад члени ради керуючих або власник-мснеджср.
|
|
|
Вимоги
Ті, кого наділено найвищими повноваженнями
11. Аудитор повинен визначити відповідну особу (осіб) у струрі управління суб'єкта господарювання, якій слід повідомляти інформації! (див. параграфи Д1—Д4).
Повідомлення інформації певній групі осіб із тих, кого наділено найвищим
повноваженнями
12. Якщо аудитор повідомляє інформацію певній групі осіб із тих, мни наділено найвищими повноваженнями, наприклад аудиторської комітету або конкретній особі, аудитор повинен визначити, чи потріОнн також повідомляти інформацію органу управління (див. параграфи Д5-Д7). '
Якщо всі ті, кого наділено найвищими повноваженнями, беруть участь в
управлінні суб'єктом господарювання
13. У деяких випадках всі ті, кого наділено найвищими повноваженнями беруть участь в управлінні суб'єктом господарювання, наприклад у рип малого бізнесу, коли єдиний власник управляє суб'єкти господарювання і більш ніхто не виконує ролі управління. В таки» випадках, якщо питання, які за вимогами цього МСА повідомляю! м я особі (особам), що несуть відповідальність за управління, і ця особа (особи) також несуть відповідальність за найвищі повноваження, Щ: потрібно ще раз повідомляти інформацію цій самій особі (особам) н м ролі наділених найвищими повноваженнями. Ці питання розглядаютьеи Я параграфі 16 в. Проте аудитор повинен упевнитися, що повідомленні інформації особі (особам), які несуть відповідальність за управлінні», достатньо інформує всіх тих, кому аудитор в інших випадках повідомник би інформацію в їх компетенції наділених найвищими повноваженнями (див. параграф Д8).
Питання, інформацію про які слід повідомляти
|
|
|
Відповідальність аудитора стосовно аудиту фінансової звітності
14. Аудитор повинен повідомляти інформацію тим, кого наділенії найвищими повноваженнями, про відповідальність аудитора стосовна аудиту фінансової звітності, включаючи те, що:
а) аудитор несе відповідальність за формулювання та висловленим думки щодо фінансової звітності, яка була складена управлінським персоналом під наглядом тих, кого наділено найвищими повноваженнями;
б) аудит фінансової звітності не звільняє управлінський персонал або тих, кого наділено найвищими повноваженнями, від їх відповідальності (див. параграфи Д9—-Д10).
Обсяг та час аудиту
15. Аудитор повинен повідомляти тим, кого наділено найвищими повноваженнями, загальну інформацію про запланований обсяг та час аудиту (див. параграфи Д11—Д15).
Значущі результати аудиту
16. Аудитор повинен повідомляти таку інформацію тим, кого наділено найвищими повноваженнями (див. параграф Д16):
а) свою думку щодо значних якісних аспектів облікових практик суб'єкта господарювання, включаючи облікові політики, облікові оцінки та розкриття інформації у фінансовій звітності. Якщо це прийнятно, аудитор повинен пояснити тим, кого наділено найвищими повноваженнями, чому він вважає, що значна облікова практика, яка є прийнятною за застосовною концептуальною основою фінансової звітності, не є найбільш прийнятною для конкретних обставин суб'єкта господарювання (див. параграф Д17);
б) значні труднощі, якщо вони є, які виникають унаслідок аудиту (див. параграф Д18);
в) якщо всі ті, кого наділено найвищими повноваженнями, не беруть участі в управлінні суб'єктом господарювання:
i) значні питання, якщо вони є, що виникають унаслідок аудиту, які обговорювалися з управлінським персоналом або підлягали узгодженню з управлінським персоналом (див. параграф Д19);
ii) письмові запевнення, про які аудитор зробив запит;
г) інші питання, якщо вони є, які виникають унаслідок аудиту, та, за професійним судженням аудитора, є значущими для нагляду за процесом фінансової звітності (див. параграф Д20).
Незалежність аудитора
17. У випадку зареєстрованих на біржі суб'єктів господарювання аудитор повинен повідомити таку інформацію тим, кого наділено найвищими повноваженнями:
|
|
|
а) що аудиторська група із завдання та інші працівники фірми залежно від обставин, фірма і, якщо прийнятно, мережеві фірми дотримуються відповідних етичних вимог до незалежності;
б) і) всі стосунки та інші питання між фірмою, мережевими фірмами та суб'єктом господарювання, які, за професійним судженням аудитора, можна обґрунтовано вважати такими, що стосуються незалежності. 11,о. має містити загальні гонорари, нараховані протягом періоду, охопленого фінансовими звітами, за аудмі и неаудиторські послуги, які надали фірма чи мережеві фірми суб'їИ* господарювання та компонентам, що їх контролює суО'рИ господарювання. Ці гонорари слід розподілити на відіюнЦНІ категорії, щоб допомогти тим, кого наділено найвищими повноваженнями, оцінити вплив послуг на незалежність аудитор»
іі) відповідні застережні заходи, яких було вжито для усуненні ідентифікованих загроз незалежності чи зменшення їх прийнятного рівня (див. параграфи Д21—Д23).
Процес повідомлення інформації
Організація процесу повідомлення інформації
18. Аудитор повинен надати тим, кого наділено найвишими повноваженнями, інформацію щодо форми, часу та очікуваного зміну повідомлень інформації (див. параграфи Д28—Д36).
Форми повідомлення інформації
19. Аудитор повинен письмово повідомити інформацію тим, кого наділом найвищими повноваженнями, про значні результати, отримані внаслідЛ аудиту, якщо, за професійним судженням аудитора, усного повідомленні інформації буде недостатньо. Не потрібно, щоб письмові повідомленні інформації містили всі питання, які виникли під час аудиту (лин параграфи Д37—Д39).
20. Аудитор повинен письмово повідомляти інформацію тим, кого наділенії найвищими повноваженнями, щодо незалежності аудитора, якщо цьоіи вимагає параграф 17.
Час повідомлення інформації
21. Аудитор повинен своєчасно повідомляти інформацію тим, кого наділенії найвищими повноваженнями (див. параграфи Д40—Д41).
Достатність процесу повідомлення інформації
22. Аудитор повинен оцінити, чи було достатнім з метою аудиту двосторонні повідомлення інформації між аудитором та тими, кого наділено найвищими повноваженнями. Якщо воно не було достатнім, аудитор повинен оцінити вплив, якщо він є, на оцінку ризиків суттєвою викривлення і можливість отримати достатні та прийнятні аудиторські докази і повинен вжити необхідних заходів (див. параграфи Д42—Д44),
|
|
|
Документація
23. Якщо питання, про які цей МСА вимагає повідомляти інформацію, повідомляються в усній формі, аудніор повинен включити їх до аудиторської документації, а також коли іі кому про них було повідомлено. Якщо інформацім про нитіннім ноіндомлмласн в письмовій
формі, аудитор повинен зберігати копію повідомлення інформації як частину аудиторської документації2 (див. параграф Д45).
|
|
|
Договір страхування набирає чинності
Набрання чинності законів про соціальне страхування і забезпечення в окремих країнах світу
Принцип чинності закону.
Речові докази повертаються особам, від яких вони були одержані, або передаються особам, за якими суд визнав право на ці речі після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається органу опіки та піклування.
Строку і порядку набрання рішенням законної сили та його оскарження.
Територіальний принцип чинності кримінального закону.
