Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Процсс повідомлення інформації

Організація процесу повідомлення інформації (див. параграф 18)

Д28. Чітке повідомлення інформації про відповідальність аудитора, запланований обсяг і час аудиту та очікуваний загальний зміст повідомлень допомагає встановити основу ефективного двостороннього повідомленню інформації.

Д29. Питання, які також можуть сприяти ефективному двосторонньому повідомлення інформації, включають обговорення:

• мети повідомлення інформації. Якщо мета зрозуміла, то аудитор і ті, кою наділено найвищими повноваженнями, мають краще взаєморозуміння важливих питань та очікуваних заходів унаслідок процесу повідомлення інформації;

• форми повідомлення інформації

• особи (осіб) в аудиторській групі та серед тих, кого наділено найвищими повноваженнями, які повідомлятимуть інформацію конкретних питань;

• очікування аудитора, що повідомлення інформації двостороннім, а ті, кого наділено найвищими повноважоїпїими повідомлять аудитору інформацію, яку вони вважають важливою аудиту, наприклад про стратегічні рішення, які можуть і вплинути на характер, час та обсяг аудиторських процедур, нр. підозру або виявлення шахрайства або проблеми щодо чесносіі компетентності старшого управлінського персоналу;

• процесу вживання заходів щодо питань, про які повідомив ауд та інформування про це;

• процесу вживання заходів щодо питань, про які повідомили ті, їм ми наділено найвищими повноваженнями, та інформування про це.

Д30. Процес повідомлення інформації залежить від обставин, які включити розмір і структуру управління суб'єктом господарювання, методи роботи тих, кого наділено найвищими повноваженнями, та думну аудитора щодо важливості питань, інформацію про які слід повідомиш и Труднощі із встановленням ефективного двостороннього повідомленні інформації можуть вказувати на те, що двостороннє повідомленні інформації між аудитором та тими, кого наділено найвищими повноваженнями, не є достатнім для досягнення мети аудиту (див параграф Д44).

Міркування, що стосуються малих підприємств

Д31. У випадку аудиту малих підприємств повідомлення інформації аудитором тим, кого наділено найвищими повноваженнями, може бутименш структурованим, ніж у випадку аудиту зареєстрованих на біржі суб'єктів господарювання або великих суб'єктів господарювання.

Повідомлення інформації управлінському персоналу

Д32. Під час проведення аудиту можна обговорювати багато питань управлінським персоналом, включаючи питання, інформацію відповідно до цього МСА слід повідомляти тим, кого наділено найвищими повноваженнями. Такі обговорення є визнані him адміністративної відповідальності управлінського персоналу за ведении діяльності суб'єкта господарювання, зокрема відповідальної' управлінського персоналу за складання фінансової звітності.

Д33. Перед повідомленням питань тим, кого наділено найвищими повноваженнями, аудитор може обговорити їх ч управлінським персоналом, крім випадків, якщо це не прийнятно. Наприклад, може бути неприйнятним обговорення і управлінським персоналом питань Його компетентності або чесності. Крім адміністративної відповідальності управлінського персоналу такі початкові обговорення допомагають уточнити факти та питання і дають змогу управлінському персоналу надати додаткову інформацію та пояснення. Так само, якщо у суб'єкта господарювання є підрозділ внутрішнього аудиту, аудитор може обговорити питання з внутрішнім аудитором до того, як повідомити про них тим, кого наділено найвищими повноваженнями.

Повідомлення інформації третім сторонам

Д34. Ті, кого наділено найвищими повноваженнями, можуть вирішити надати іретім сторонам, наприклад банкірам або певним регуляторним органам, копії письмових повідомлень, отриманих від аудитора. В деяких випадках розкриття інформації третім сторонам може бути незаконним або неприйнятним. Якщо письмове повідомлення інформації, підготовлене для тих, кого наділено найвищими повноваженнями, надається третім сторонам, може бути важливим за конкретних обставин інформувати треті сторони, що це повідомлення інформації не складалося для них, зазначивши, наприклад, у письмових повідомленнях тим, кого наділено найвищими повноваженнями, що:

а) повідомлення інформації було підготовлено винятково для використання інформації тими, кого наділено найвищими повноваженнями, та за потреби управлінським персоналом групи і аудитором групи, тому треті сторони не повинні покладатися на нього;

б) аудитор не несе відповідальності перед третіми сторонами;

в) існують обмеження щодо розкриття інформації чи її розповсюдження третім сторонам.

Д35. Наприклад, у деяких юрисдикціях законодавчий чи нормативний акт може вимагати, щоб аудитор:

• інформував регуляторний або правоохоронний орган про певні питання, які повідомлялись тим, кого наділено найвищими повноваженнями. Наприклад, у деяких країнах аудитор зобов'язаний повідомляти органи влади про викривлення, якщо управлінський персонал та ті, кого наділено найвищими повноваженнями, не вживають виправних заходів;

• подавав копії певних звітів, складених для тих, кого наділено найвищими повноваженнями, відповідним регуляторним чи фінансовим органам або іншим органам, наприклад, центральним органам влади у випадку деяких суб'єктів господарювання державного сектору, або

• робив загальнодоступні звітт, складені для тих, кого наділено найвищими повноваженнями

Д36. Якщо закон чи нормативний акт не вимагає, щоб аудитор надавав копію письмових повідомлень інформації тим, кого надінин найвищими повноваженнями, аудитору може бути потрібною попередні згода тих, кого наділено найвищими повноваженнями, до того, як він зробить.

Форми повідомлення інформації (див. параграфи 19—20)

Д37. Ефективне повідомлення інформації може бути у він структурованого подання та письмових звітів, а також структурованих повідомлень, включаючи обговорення. Аудитор може повідомляти інформацію про питання, крім тих, які ідентифіковано в параграфах 19 та 20, або в усній, або в письмовій формі. Письмове і повідомлення можуть містити лист-зобов'язання, який надається тим, кого наділено найвищими повноваженнями.

Д38. Крім значущості певного питання, на форму повідомлення інформації (наприклад, повідомляти її усно чи письмово, ступінь деталізації чи узагальнення в повідомленні, повідомляти її структурованою чи неструктурованою) можуть впливати такі чинники, як:

• чи було це питання задовільно вирішено;

• чи повідомлялась попередньо інформація про це питиші[2] управлінському персоналу;

• розмір, структура, середовище контролю та юридична структур«суб'єкта господарювання;

• у випадку аудиту фінансової звітності спеціального призначення чи виконує аудитор також аудит фінансової звітності загальним! призначення суб'єкта господарювання;

• законодавчі вимоги. В деяких юрисдикціях вимагається, щоб письмове повідомлення інформації тим, кого наділено найвищими повноваженнями, було встановленої місцевим законом форми;

• очікування тих, кого наділено найвищими повноваженнями, включаючи домовленості про періодичні зустрічі з аудитором аОн повідомлення ним інформації;

• чи відбулись значні зміни в складі органу управління

Д39. Якщо значне питання обговорюється з однією особою з тих, кого наділено навищими повноваженнями, щоб аудитор узагальнив це питання в подальших повідомленнях інформації з тим, щоб усі ті, кого наділено найвижчими повноваженнями мали повну та збалансовану інформацію.

Визначення часу повідомлення інформації (лив. параграф 21)

Д40. Визначення прийнятного часу повідомлення інформації варіюватиметься залежно від обставин завдання. Відповідні обставини охоплюють значущість та характер питання, а також заходи, яких, як очікується, вживуть ті, кого наділено найвищими повноваженнями. Наприклад:

• інформацію стосовно питань планування часто можна повідомляти на ранньому етапі завдання з аудиту, а якщо це перше завдання, то її можна повідомляти як складову частину узгодження умов завдання;

• може бути прийнятним якнайшвидше повідомляти інформацію про значні труднощі, що виникають під час аудиту, якщо ті, кого наділено найвищими повноваженнями, в змозі допомогти аудитору подолати такі труднощі або якщо ймовірно, що ці труднощі призведуть до модифікованої думки. Так само аудитор може якнайшвидше усно повідомляти інформацію тим, кого наділено найвищими повноваженнями, про значні недоліки внутрішнього контролю, ідентифіковані ним, ще до письмового повідомлення згідно з вимогами МСА 265;

• повідомлення інформації стосовно незалежності може бути прийнятним, якщо висловлюються значні судження щодо загроз незалежності та відповідних застережних заходів, наприклад під час прийняття завдання з надання неаудиторських послуг і заключного обговорення. Таке заключне обговорення також може бути прийнятним для повідомлення результатів аудиту, включаючи думку аудитора щодо якісних аспектів облікових практик суб'єкта господарювання;

• якщо виконується аудит фінансової звітності як загального призначення, так і фінансової звітності спеціального призначення, може бути прийнятним узгодження часу повідомлення інформації.

Д41. Інші чинники, які можуть бути доречними для визначення часу повідомлень інформації, охоплюють:

• розмір, операційну структуру, середовище контролю та юридичну структуру суб'єкта господарювання, якого перевіряє аудитор;

• юридичний обов'язок повідомляти інформацію про певні питання у визначені проміжки часу;

• очікування тих, кого наділено найвищими повноваженнями, включаючи домовленості про періодичні зустрічі з аудитором чи повідомлення ним інформації;

• час, коли аудитор ідентифікує деякі питання; наприклад, аудиЯ може не ідентифікувати певне питання (зокрема, недотриманні вимог закону) вчасно для прийняття застережних заходів, повідомлення інформації про таке питання може дати змогу нжміИ виправних заходів.

Достатність процесу повідомлення інформації (див. параграф 22)

Д42. Аудитору не потрібно розробляти конкретні процедури ^Н підтвердження оцінки двостороннього повідомлення інформації між НИК татами, кого наділено найвищими повноваженнями; скоріше така онімів може ґрунтуватися на спостереженнях, які є наслідком аудиторській процедур, виконаних в інших цілях. Такі спостереження можуть включати:

• прийнятність і своєчасність заходів, яких вживають ті, кого наділенонайвищими повноваженнями, у відповідь на питання, порушені аудитором. Якщо значні питання, порушені аудитором у попере, ви» повідомленнях інформації, не були розглянуті ефективно, для аудиту може бути прийнятним зробити запит, чому не було вжито відповідність заходів, та розглянути повторне порушення цього питання. Це усуиЦ ризик створення уявлення, що аудитор задоволений тим, що це пні шиї» відповідно розглянуто або більш не є значущим.

• безсумнівну щирість тих, кого наділено найвищими повноваженнями, в повідомленні інформації аудитору;

• зацікавленість та можливість тих, кого наділено найвищпмм повноваженнями, зустрічатися з аудитором без управлінської и персоналу;

• безсумнівну здатність тих, кого наділено найвищими повноваженнями, повністю розуміти питання, які порушує аудитор, наприклад, у яких межах ті, кого наділено найвищими повноваженнями, розглядають питання та розпитують про надані їм рекомендації;

• труднощі встановлення взаєморозуміння з тими, кого наділеин найвищими повноваженнями, щодо форми, часу та очікуваної!! загального змісту повідомлень інформації;

• якщо всі або дехто з тих, кого наділено найвищими повноваженнями, беруть участь в управлінні суб'єктом господарювання, їх безсумнівну обізнаність із тим, як питання, обговорені з аудитором, впливають ІIII більш широку відповідальність з управління, а тикоя відповідальність управлінського персоналу;

Д43. Як зазначено в параграфі 4, ефективне двостороннє повідомлення інформації допомагає як аудитору, так і тим, кого наділено найвищими повноваженнями. Крім цього, МСА 315 ідентифікує участь тих, кого наділено найвищими повноваженнями, включаючи їх взаємодію із підрозділом внутрішнього аудиту, якщо такий є, та зовнішніми аудиторами як елементом середовища контролю суб'єкта господарювання¹⁰. Недостатнє двостороннє повідомлення інформації може свідчити про незадовільне середовище контролю та впливати на оцінку аудитором ризиків суттєвих викривлень. Існує також ризик того, що аудитор може не отримати достатні та прийнятні аудиторські докази для формулювання думки про фінансову звітність.

Д44. Якщо двостороннє повідомлення інформації між аудитором та тими, кого наділено найвищими повноваженнями, є недостатнім та цю ситуацію не можна усунути, аудитор може вжити таких заходів:

• модифікувати аудиторську думку на основі обмеження обсягу;

• отримати консультацію юриста щодо наслідків різних планів дій;

• повідомити інформацію третім сторонам (наприклад, регуляторному органу) або вищому органу в структурі управління, який не є частиною суб'єкта господарювання, наприклад власникам бізнесу (таким, як акціонери на загальних зборах) або відповідному міністру уряду, або членам парламенту у випадку державного сектору;

• відмовитись від завдання, якщо відмова можлива за застосовним законодавчим чи нормативним актом.

Документація (див. параграф 23)

Д45. Документація з усного повідомлення інформації може включати копію протоколу, складеного суб'єктом господарювання, яка зберігається як частина аудиторської документації, якщо такий протокол є прийнятним записом повідомлення інформації.

⇐ Предыдущая 1 2 345 Следующая ⇒