Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Наслідки невиконання вимог до укладання договорів

З вищевикладеного випливає, що до виконання зазначених умов договір не вважається укладеним.

Правові наслідки недодержання сторонами вимог закону при вчиненні правочину викладено в статтях 215 — 236 ЦК. Зупинимося лише на тих ситуаціях, які можливі у відносинах господарюючих суб'єктів. Застосовуючи звичну термінологію, визначимо ситуації, за яких правочини є недійсними. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, установлених визначеними актами цивільного законодавства.

Слід зазначити, що в новому Цивільному кодексі поняття недійсності правочину дещо розширено й класифіковано за певними ознаками. Правочин може бути нікчемним, оспорюваним, фіктивним та удаваним. Відмінності між цими визначеннями систематизовані в таблиці.

№ з/п	Вид правочину	Основні положення	Стаття ЦК

	Нікчемний	Якщо недійсність правочину встановлена законом, то його визнання недійсним судом не вимагається У випадках, встановлених ЦК, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним
	Оспорюваний	Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована-особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним
	Фіктивний	Фіктивним є правочин. який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним
	Удаваний	Удаваним є правочин який вчинено сторонами для приховання іншого правочину. який вони насправді вчинили Якщо буде встановлено, що удаваний правочин було вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, то відносини сторін регулюю!ься правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили

Нікчемний правочин, або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

У разі недійсності правочину кожна із сторін повинна повернути іншій стороні в натурі все отримане, а в разі неможливості такого повернення — відшкодувати вартість отриманого за цінами на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину третій стороні завдано збитків або моральної шкоди, то вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки нікчемного правочину, встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Недодержання письмової форми правочину, встановленої законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, прямо встановлених законом (ст. 218 ЦК).

У випадку недотримання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір вважається нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. Наступне нотаріальне посвідчення договору в цьому разі не вимагається (ст. 220 ЦК).

У таблиці наведено деякі випадки недійсності договорів, передбачених ЦК.

Опис випадку	Вид недійсності правочину	Стаття ЦК

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору	Нікчемний
У разі вчинення правочину малолітньою особою за межами її дієздатності	Нікчемний
У разі вчинення правочину без дозволу органу опіки та піклування у випадках, передбачених ст. 71 ЦК	Нікчемний
У разі вчинення правочину недієздатною особою без згоди опікуна	Нікчемний
У разі вчинення правочину спрямованого на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним	Нікчемний
У разі вчинення правочину неповнолітньою особою за межами її дієздатності	Оспорюваний
У разі вчинення правочину особою, дієздатність якої обмежена, без згоди піклувальника	Оспорюваний
У разі вчинення правочину особою в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними	Оспорюваний
У разі вчинення правочину юридичною особою без ліцензії, якщо наявність ліцензії для такого правочину вимагається законом	Оспорюваний
Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення	Оспорюваний
У разі вчинення правочину під впливом обману. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчувас їх існування	Оспорюваний
У разі вчинення правочину особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного або психічного тиску	Оспорюваний
У разі вчинення правочину який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною	Оспорюваний
У разі вчинення особою правочину. який вчинено під впливом тяжкої для неї обставини на вкрай невигідних умовах	Оспорюваний
Фіктивний правочин (правочин. вчинений без наміру створення правових наслідків)	Оспорюваний
У разі вчинення правочину зі спільним майном без відповідних повноважень	Оспорюваний

Істотні умови

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК та іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст. 179 ГК).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ст. 638 ЦК). За загальним правилом ЦК істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Істотні умови для певних видів договорів установлено як ЦК, так і ГК.

Насамперед, згідно зі ст. 181 ГК договір має бути скріплений печатками. Це нова вимога, раніше цього законодавством не вимагалося. Викликає тривогу той факт, що не передбачено винятку для договорів з приватними підприємцями, які мають право працювати без печатки.

Загальними істотними умовами господарських договорів ГК визначає предмет, ціну і строк дії договору (ст. 180 ГК).

Умови про предмет повинні визначати:

· найменування (асортимент, номенклатуру);

· кількість продукції, робіт, послуг;

· вимоги до якості, що визначаються відповідно до нормативних документів, зазначених у ст. 15 ГК, а за їх відсутності — у договірному порядку.

Ціна визначається в порядку, встановленому чинним законодавством. Сторони мають право передбачити доплати до встановленої ціни за підвищену якість і т. д.

Строк дії договору - це час, протягом якого існують зобов'язання сторін, що випливають з договору. Закінчення строку не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Істотні умови деяких договорів відповідно до ЦК наведено в таблиці.

Тип договору	Істотні умови	Стаття ЦК

Договір про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу	ціна товару; порядок, строки і розміри платежів
Договір страхування	предмет договору; страховий випадок; розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума); розмір страхового платежу і строки його сплати; строк договору; інші умови, визначені актами цивільного законодавства
Договір комісії (коли комісіонер зобов'язується продати або купити майно)	умови про таке майно; ціна такого майна
Договір управління майном	перелік майна, що передається в управління; розмір і форма плати за управління майном
Договір банківського вкладу на користь третьої особи	ім'я фізичної особи, на користь якої зроблено вклад (у загальному випадку — прізвище, ім'я, по батькові); найменування юридичної особи, на користь якої зроблено вклад

Позовна давність

Строки позовної давності регулюються главою 18 ЦК. Слід зазначити, що вони зазнали істотних змін.

Насамперед, з'явилося нове поняття, пов'язане зі строком, — термін. Визначення понять «строк» і «термін» містяться в статтях 251 і 252 ЦК.

Строк - це певний період у часі, який визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Термін - це певний момент у часі, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК). Позовна давність у новому цивільному законодавстві поділяється на загальну та спеціальну. Загальна позовна давність, як і раніше, встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК). Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність — скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Збільшення загального строку позовної давності є нововведенням, оскільки до 01.01.2004 р. існувала лише скорочена позовна давність.

Іншим нововведенням є можливість змінити (збільшити) строк позовної давності, встановлений законом, за домовленістю сторін. Раніше строки позовної давності регулювалися винятково нормативними актами. Договір про збільшення позовної давності має укладатися в письмовій формі. Скорочення позовної давності, встановленої законом, за домовленістю сторін заборонено (ст. 259 ЦК).

Нижче у порівняльній таблиці наведено деякі строки позовної давності, що діяли раніше, та ті, що діють з 01.01.2004 р. (ст. 258 ЦК).

№ з/п	Вид зобов'язання	Строк позовної давності
до 01.01.2004 р.	з 01.01.2004 р.

	Про стягнення неустойки (штрафу, пені)	6 міс.	1 рік
	Про спростування недостовірної інформації, поміщеної у ЗМІ	1 рік	1 рік
	Про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності	3 міс.	1 рік
	У зв'язку з недоліками проданого товару, а також з постачанням продукції неналежної якості	6 міс.	1 рік
	Про розірвання договору дарування	3 роки	1 рік
	Про відшкодування збитку у зв'язку з пошкодженням речі, переданої в користування наймодавцю, і про відшкодування витрат на поліпшення речі	3 роки	1 рік
	Про неналежну якість робіт, виконаних за договором підряду	6 міс. (явні недоліки) 1 рік (приховані недоліки) 3 роки (недоліки в будинках і спорудах)	1 рік 3 роки (щодо будівель і споруд)
	До вимог чекоутримувача щодо оплати чека	3 роки	1 рік
	У зв'язку з перевезенням вантажу, пошти	2 міс. (до перевізника) 6 міс. (перевізником до відправника, одержувача або пасажира)*	1 рік
	Про оскарження дій виконавця заповіту	3 роки	1 рік
	Про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману	3 роки	5 років
	Про застосування наслідків нікчемного правочину	3 роки	10 років

* Транспортними статутами і кодексами (наприклад, Кодекс торгового мореплавства України) встановлено спеціальні строки позовної давності, ніж передбачені ЦК

Статтею 268 ЦК встановлено перелік вимог, на які позовна давність не поширюється:

· вимога, що випливає із порушення особистих немайнових прав;

· вимога вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу;

· вимога про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;

· вимога власника про визнання незаконним акта органу державної влади або місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право;

· вимога страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування).

Перелік не є вичерпним, законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність.

Наслідки спливу позовної давності також дещо змінено {ст. 267 ЦК). Позовна заява має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Тобто, якщо відповідач до винесення рішення судом заявить про сплив позовної давності, то суд може відмовити позивачу в позові і на цій підставі. Якщо суд за наявності такої заяви визнає причини пропущення позовної давності поважними, відмови позивачу не буде.

Якщо особа виконала зобов'язання після спливу позовної давності, оскільки не знала про сплив позовної давності, вона не має права вимагати повернення виконаного.

Позовна давність у «перехідний» період регулюється пунктами 6 і 7 Прикінцевих і перехідних положень ЦК. Нові строки позовної давності застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких установлено законодавством, що діяло раніше, не закінчився до 01.01.2004 р. До позовів про визнання правочинів недійсними і про наслідки визнання їх недійсними, право на пред'явлення яких виникло до 01.01.2004 р., застосовується позовна давність, установлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.

⇐ Предыдущая 2 3 4 5 678 9 10 11 Следующая ⇒