Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Аналіз розміру амортизаційних відрахувань за три роки у разі використання різних методів для різних строків експлуатації

Найменування об'єктів	Група основних фондів згідно з податковим законодавством	Амортизація за 3 роки згідно з податковим законодавством, % до початкової вартості	Можливий строк експлуатації при невеликій інтенсивності використання	Амортизація за 3 роки згідно з новими нормами, % до початкової вартості
Обчислювальна техніка, оргтехніка, телефони				30,0
	37.5
	60,0
Обчислювальна техніка, оргтехніка				30,0
	37,5
	60,0
Легковий автотранспорт, меблі, придбані до 01.01.2004 р.				30,0
	37,5
Легковий автотранспорт, меблі, придбані 3 01.01.2004 р.				30.0
	37,5
	60,0
Технологічне обладнання, придбане до 01.01.2004 р.				30,0
	37,5
Технологічне обладнання, придбане з 01.01 2004 р				50,0
	37.5
	30,0
Будівлі, споруди, придбані до 01.01.2004 р.				3,0
	6,0
	12,0
Будівлі, споруди, придбані з 01.01.2004 р.				3,0
	6,0
	12,0

3. Переглянути методи нарахування амортизації МНМА. Це цілком допустимо. Для цього необхідно в наказі про облікову політику замість звичних 100% при переданні в експлуатацію затвердити будь-який з методів, передбачених п. 26 ПБО 7. Найпростішим, як зазначалося раніше, є прямолінійний метод. Строк корисного використання МНМА також визначається підприємством самостійно і нічим не обмежений.

4. Переглянути в сторону збільшення строк експлуатації нематеріальних активів. Згідно з п. 31 ПБО 8 строк корисного використання нематеріального активу і метод його амортизації переглядаються наприкінці звітного року, якщо в наступному періоді очікується зміна строку корисного використання активу або зміна умов одержання майбутніх економічних вигід.

5. Переглянути методи оцінки активів при вибутті, що застосовуються. Це має сенс, якщо застосовується метод LIFO.

6. Максимально скоротити списання запасів, витрати яких не контролюються. Наприклад, витратні матеріали, як правило, списуються в момент придбання. Аналогічно малоцінні предмети передаються в експлуатацію. Якщо обсяги придбання досить великі, то на кінець року цілком ймовірні невикористані залишки. Щоправда, це уже вплине на розрахунок балансових залишків у платників податку на прибуток. По малоцінних предметах невиробничого призначення податкових наслідків немає.

Будь-яка з перерахованих вище дій є зміною облікової політики. Згідно з п. 9 ПБО 6 облікова політика може змінюватись, якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства. Саме таке формулювання рекомендуємо використовувати в наказі. Облікова політика застосовується щодо подій і операцій з моменту їх виникнення, тобто за бажанням можна зменшити амортизацію за період із дати набрання чинності ПБО 7 (з 01 07.2000 р.). Відповідно до п. 12 ПБО 6 вплив зміни облікової політики на події й операції минулих періодів відображається у звітності шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року і повторного надання порівняльної інформації щодо попередніх звітних періодів.

Якщо суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року неможливо відобразити достовірно, то облікова політика поширюється лише на події й операції, що відбуваються після дати зміни облікової політики (п. 13 ПБО 6). Такий варіант прийнятний для тих підприємств, які використовують податковий метод амортизації основних засобів, не забезпечивши достовірної інформації у разі переходу на пооб'єктний облік основних засобів. Для застосування цього варіанта потрібно зазначити причину його застосування в наказі.

При складанні фінансової звітності за 2004 рік зміну облікової політики доведеться відображати в примітках до неї. Розкриття інформації регулюється п. 22 ПБО 6. згідно з яким необхідно розкрити:

· причини та суть змін;

· суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року чи обгрунтування неможливості його достовірного розподілу;

· факт повторного надання порівняльної інформації у фінансових звітах або недоцільність її перерахунку.

Переоцінка активів

Іншим прийнятним способом збільшення власного капіталу є переоцінка основних засобів і нематеріальних активів.

Можливість переоцінки основних засобів передбачено ПБО 7. Підприємство переоцінює об'єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість значно (більше ніж на 10%) відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої відноситься цей об'єкт (п. 16). Якщо залишкова вартість об'єкта дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його початкової вартості без зміни суми зносу об'єкта (п. 17).

Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу. Планом рахунків у складі рахунку 42 «Додатковий капітал» передбачено субрахунок 423 «Дооцінка активів».

При вибутті об'єктів основних засобів, які раніше були дооцінені, сума дооцінки включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.

Підставою для дооцінки є документ, що підтверджує справедливу вартість об'єктів. Згідно зі ст. 7 Закону № 2658-III у разі переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку обов'язковим є проведення оцінки незалежним експертом-оцінювачем.

Можливість переоцінки нематеріальних активів закріплено п. 19 ПБО 8, відповідно до якого підприємство може здійснити переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. У разі переоцінки окремого об'єкта нематеріального активу слід переоцінити всі інші об'єкти групи, до якої відноситься цей нематеріальний актив (крім тих, щодо яких не існує активного ринку). Згідно з п. 4 ПБО 8 активному ринку властиві такі умови:

· предмети, що продаються та купуються на цьому ринку, є однорідними;

· у будь-який час можна знайти заінтересованих продавців і покупців;

· інформація щодо ринкових цін є загальнодоступною.

Вочевидь, що нечисленні нематеріальні активи відповідають перерахованим вимогам. Тому значного ефекту від переоцінки нематеріальних активів очікувати не доводиться. Проте для досягнення поставленої мети всі засоби прийнятні. Цілком замортизовані, але такі, що використовуються у виробничій діяльності, нематеріальні активи необхідно дооцінити до справедливої вартості. Наприклад, якщо використовується програма 1С, залишкова вартість якої давно дорівнює нулю, то її можна дооцінити до ціни продажу аналогічного комплекту.

У бухгалтерському обліку дооцінка нематеріальних активів відображається аналогічно дооцінці основних засобів. Бухгалтерські записи щодо відображення дооцінки основних засобів і нематеріальних активів наведено нижче.

N° з/п	Зміст операції	Дт	Кт
	Дооцінка об'єктів основних засобів	«Основні засоби»	«Дооцінка активів»
	Дооцінка зносу основних засобів	«Дооцінка активів»	«Знос основних засобів»
	Дооцінка об'єктів нематеріальних активів	«Нематеріальні активи»	«Дооцінка активів»
	Дооцінка зносу нематеріальних активів	«Дооцінка активів»	«Знос нематеріальних активів»
	Списання сум дооцінки основних засобів при їх вибуні	«Дооцінка активів»	«Нерозподілений прибуток»

У податковому обліку база амортизації основних засобів і нематеріальних активів у результаті дооцінки не зміниться. Це пов'язано з тим, що згідно з пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону № 334/94-ВР амортизації підлягає не початкова вартість основних фондів, а витрати за визначеним переліком:

· на придбання основних фондів і нематеріальних активів для власного виробничого використання;

· на самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, у тому числі зарплата працівникам, що виготовляють їх;

· на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та поліпшення основних фондів.

Сума дооцінки не є витратами, тому до амортизації з метою оподаткування відношення не має. Додаткові внески засновників

Даний метод є найменш трудомістким, але при цьому застосовується рідко. Його можуть застосувати товариства з обмеженою відповідальністю. Суми капіталу, внесеного засновниками понад статутний капітал, відображаються у складі додаткового внесеного капіталу, для обліку якого Планом рахунків передбачено субрахунок 422 «Інший внесений капітал».

Додаткове внесення вкладів засновниками товариств - платниками податку на прибуток спричинить податкові наслідки. Як фінансова (поворотна або безповоротна) допомога вклади збільшать валові доходи. Саме тому рекомендуємо спочатку проаналізувати всі інші можливості, і лише в безвихідній ситуації внести додатковий капітал. Тим більше, що зробити це не пізно й 31 грудня поточного року.

Лариса ЦЕРЕТЕЛІ, (Аудиторська фірма «Мираж», м. Запоріжжя) http:\\www.mirage.zp.ua

⇐ Предыдущая 2 3 4 5 6 7 8910 11 Следующая ⇒