Лідерство і поведінка персоналу в міжнародних компаніях.
Менеджеры международных компаний должны понимать природу индивидуальных особенностей представителей разных культур, а также аспекты поведения, имеющие особое значение для успешной работы международных компаний.
Одним из важнейших поведенческих и межличностных аспектов деятельности международных компаний является лидерство. Лидерство (leadership) – процесс применения влияния, направленный на формирование целей организации, мотивацию поведения членов организации к достижению этих целей и формирование корпоративной культуры. Необходимо различать понятия «руководство» и «лидерство». Руководство – это процесс административного управления на основе формальной власти. Лидерство основано на использовании личного влияния руководителя. Современные теории лидерства признают, что на поведение лидера оказывают влияние ситуационные факторы, в том числе культурные. На основании анализа влияния культурных факторов на поведение лидеров, выделенных Хофстеде (коллективизм/индивидуализм, отношение к власти, отношение к неопределенности, ориентация на достижение целей, временная ориентация), можно сделать вывод о том, что адаптация стилей лидерства к национальной культуре позволяет обеспечить высокий уровень эффективности. Принятие решений также является той областью международного бизнеса, в которой большую роль играют культурные различия между представителями разных культур. Существует два подхода к принятию решений: нормативная модель и дескриптивная модель. Согласно нормативной модели принятия решений менеджеры руководствуются логикой и здравым смыслом. Согласно дескриптивной модели принятия решений способность менеджеров руководствоваться логикой и здравым смыслом ограничивается такими поведенческими аспектами, как ограниченная рациональность (отсутствие полной или точной информации) и разумная достаточность (выбор приемлемого варианта из всех идентифицированных вариантов).
При формировании команд в разных культурах менеджеры должны: · Оценить характер задачи, которая должна быть выполнена. · Сформировать состав команды в зависимости от характера задачи. Простые задачи эффективнее выполняются однородными командами, сложные – неоднородными командами. Проанализировать тип культуры и привести бизнес-поведение в соответствии с культурными ценностями, которые разделяют члены команды. Факторы, влияющие на управление кросс-культурными командами (Индивидуализм, Коллективизм, Уважение к власти, Терпимость к власти, Приятие неопределенности, Неприятие неопределенности, Активное целевое поведение, Пассивное целевое поведение)
Термины 1. Міжнародний бізнес — сфера практичної реалізації міжнародних економічних відносин, здійснення глобальних виробничих, будівельних, торгівельних, сервісних програм та іншої діяльності господарськими суб'єктами двох або більше країн з метою взаємовигідної співпраці для отримання економічного прибутку та досягнення міцних позицій на ринку. 2. Основні форми міжнародної підприємницької діяльності:
3. Прямі зарубіжні інвестиції - це різновид іноземних інвестицій, призначених для виробництва і забезпечення контролю над діяльністю підприємств завдяки володінню контрольним пакетом акцій. 4. Портфельні інвестиції - вкладення у вигляді коштів і цінних паперів, що припускають контроль над виробництвом шляхом придбання контрольного пакета акцій і одержання дивідендів. 5. Середовище міжнародного менеджменту - це сукупність різноманітних відносин і інтересів різних груп і організацій, які складаються у всіх країнах, де корпорація здійснює свої ділові операції. 6. Елементи географічного аспекту міжнародного середовища: - середовище материнської країни (країни походження корпорації); - середовища приймаючих країн (країн-господарів); - нейтральне середовище (нейтральні водні і повітряні простори, території міжнародних організацій, нейтральний материк Антарктида та ін.). 7. Елементи галузевого аспекту міжнародного середовища - Галузевий аспект міжнародного середовища може бути подано у вигляді відомої формули PEST (politic, economic, social, technological), яка визначає суттєві особливості в міжнародному контексті. Середовище, у якому функціонує фірма, що здійснює міжнародні операції, зазнає значного впливу з боку цієї фірми і сама справляє на неї величезний вплив. У зв'язку з цим комплексний аналіз і оцінка середовища розвитку міжнародного бізнесу фірми є найважливішим моментом підготовки всіх стратегічних і багатьох тактичних рішень міжнародного менеджменту. Схема середовища міжнародного менеджменту
Види політичних ризиків Три категорії політичних ризиків: 1) ризик втрати власності (конфіскація або експропріація); 2) операційний ризик (загроза поточної діяльності та / або безпеки працівників компанії через зміни в законодавстві країни перебування, в нормах з охорони навколишнього середовища, в податковому кодексі, а також з причини тероризму, збройних повстань і т.д.);
3 ) трансфертний ризик (обмеження здатності компанії переказувати грошові кошти в країну і за її межі). - Контекстуальний піжхід Холла Соціально-культурне середовище - це певні фізичні, демографічні і поведінські норми, характерні для кожної країни, що впливають на методи ведення справ. Основними елементами культури є: соціальна структура, мова, способи комунікації, релігія, а також цінності й установки. Методи опису культурних відмінностей: 1)контекстуальний підхід Холла,
- Принцип культурних груп
Культурна група або культурний кластер (culture cluster) -група країн, що розділяють подібні культурні цінності при збереженні певних відмінностей.
Меркантилізм (Томас Ман)- багатство країни вимірюється кількістю золота та срібла, якою вони володіють. Теорія абсолютних переваг. (А.Сміт)- країни експортують ті товари, які вони виробляють з меншими витратами (у виробництві яких вони мають абсолютну перевагу), та імпортують ті товари, що виробляються іншими країнами з меншими витратами (у виробництві яких абсолютна перевага належить їхнім торговим партнерам). Теорія порівняльних переваг. (Д.Рикардо) - якщо країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вони можуть виробляти з відносно нижчими витратами порівняно з іншими країнами (або, інакше кажучи, з меншими альтернативними витратами), то торгівля буде взаємовигідною для обох країн, незалежно від того, чи є виробництво в одній з них абсолютно ефективнішим, ніж в іншій.
Теорія співвідношення факторів виробництва ( теорія Хекшера — Оліна )- кожна країна експортує ті фактороінтенсивні товари, для виробництва яких вона має надлишкові фактори виробництва, і імпортує ті товари, для виробництва яких вона відносний дефіцит факторів виробництва. Теорія життєвого циклу продукту (Реймонд Вернон) - міжнародний життєвий цикл продукту складається з трьох стадій: стадії освоєння нового продукту, стадії зрілості та стадії стандартизації продукту.
Теорія конкурентних переваг ( М.Портер) - існують чотири властивості (детермінанти) національної конкурентоспроможності: 1) факторні умови;2)рівень попиту; 3) споріднені і підтримуючі галузі; 4)стратегія фірми, її структура та конкуренти. Майкл Портер представляє ці елементи у вигляді вершин ромба.
Протекціонізм - це державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземних конкурентів шляхом використання спеціальних заходів щодо зниження конкурентоспроможності іноземних товарів. Проте існує небезпека, що національне виробництво, захищене від іноземної конкуренції, може потерпіти від застійних явищ, зниження конкурентоспроможності національних товарів, посилення монополізації на внутрішньому ринку.
Політика вільної торгівлі ( free trade) - передбачає, що уряд країни повинен надавати мінімальний вплив на експортно-імпортну діяльність приватних компаній і окремих осіб
Хеджування – це купівля і продаж ф’ючерсних контрактів з метою уникнути ризику зміни цін та ризику готівкових(реальних продаж). Процес хеджування реалізується за допомогою похідних фінансових інструментів. Як правило причиною для існування похідних інструментів – майбуття невизначеність, як основа існування страхового ринку
Міжнародний стратегічний менеджмент – управлінський процес планування діяльності компанії, мета якого полягає у розробці та практичної реалізації стратегій. Етапи стратегічного планування в міжнародних корпораціях Ò визначення місії; Ò формування цілей; Ò оцінка умов і факторів зовнішнього середовища; Ò внутрішньоорганізаційний аналіз; SWOT-аналіз Ò розробка альтернативних стратегій; Ò вибір стратегії; Ò реалізація стратегії;
Ò контроль. Класифікація за Портером: найменших сукупних витрат;диференціація; зосередження (фокусування). Класифікація щодо нових ринків та продуктів:
Читайте также: Багатостороннє економічне співробітництво і роль міжнародних організацій у регулюванні міжнародних економічних відносин. Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|