Модуль 3. Основи фінансової діяльності страховика

Змістовий модуль 4. Необхідність, значення та механізм застосування перестрахування та співстрахування

Тема 10. Перестрахування і співстрахування

Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань щодо вимог, які ставляться до перестрахування ризиків у нерезидентів; проведення співстрахування та механізму його застосування.

План вивчення теми

1. Необхідність і сутність перестрахування, стан і перспективи його розвитку. Вимоги, що ставляться до перестрахування ризиків у нерезидентів.

2. Методи перестрахування. Факультативне перестрахування. Облігаторне перестрахування. Порівняльний аналіз методів перестрахування.

3. Форми проведення перестрахувальних операцій. Пропорційне перестрахування. Квотні й ексцедентні договори пропорційного перестрахування, їх характеристика, переваги та недоліки.

4. Непропорційне перестрахування: на базі ексцеденту збитку, на базі ексцеденту збитковості.

5. Співстрахування й механізм його застосування.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Для усвідомлення цієї теми, в першу чергу, необхідно зазначити, що перестрахування становить систему економічних відносин, згідно з якою страховик, приймаючи на страхування ризики, частину відповідальності за ними передає на узгоджених умовах іншим страховикам з метою створення збалансованого страхового портфелю, забезпечення фінансової стійкості та рентабельності страхових операцій. Перестрахування не лише захищає страховиків, а сприяє захисту самого страхувальника.

Після розкриття поняття перестрахування, слід визначити, якими принципами керується перестрахування та у чому полягає його специфіка.

Необхідно звернути увагу на те, що передавання ризиків у перестрахування може здійснюватися постійно або одноразово, що зумовлює відміни у методах передавання ризиків у перестрахування та в оформленні правових взаємовідносин сторін (факультативні; облігаторні; факультативно-облігаторні). Для кращого усвідомлення питання, доцільно зробити порівняльний аналіз методів перестрахування та визначити недоліки та переваги кожного з них.

Окремо у вивченні теми необхідно приділити увагу формам проведення перестрахувальних операцій. Необхідно з'ясувати, що існує безліч різних за формою перестрахувальних договорів та немає стандартного, спільного для всіх страхових компаній договору. У кожному окремому випадку договори перестрахування мають свої певні особливості, різняться частками участі у договорі, ставками премії, власним утриманням. Слід зазначити, що визначення частки ризику, яку слід залишати на своєму утриманні, є складним питанням для практичного перестрахування. Необхідно звернути увагу на те, що всі договори можна поділити на дві основні групи, які відрізняються системною розподілу ризиків між перестрахувальником і перестраховиком. До них належать пропорційна (квотний договір; договір ексцедента суми; квотно-ексцедентний договір) і непропорційна (договір ексцедента збитку; договір ексцедента збитковості) форми проведення перестрахувальник операцій. У вивченні цього питання слід визначити, в яких випадках використовується та чи інша форма перестрахування та як проходить розподіл ризиків і премій згідно того чи іншого договору. Доцільно звернути увагу на особливості, які враховуються в укладанні кожного окремого виду договору.

Завершуючи вивчення питання перестрахування необхідно, з'ясувати які особливості притаманні перестрахуванню ризиків у нерезидентів, та вимоги, що ставляться до перестрахування цих ризиків. Для цього рекомендується ознайомитися з діючим законодавчим та інструктивним матеріалом.

Особлива увага цій темі призначається питанню співстрахуванню, коли декілька страховиків беруть участь певними частками у страхуванні одного й того ж самого ризику. Для кращого усвідомлення матеріалу доцільно зробити порівняльну характеристику таких категорій, як страхування, перестрахування та співстрахування, визначити відміни між ними та спільні риси.

На завершення теми треба звернути увагу на те, що перестрахові компанії можуть створювати свої об'єднання (пули).

У вивченні цього питання слід визначити види таких пулів, головні принципи організації та завдання, які вирішуються шляхом їх створення.