Ситуаційні завдання
Завдання 1. Об'єкт зі страховою оцінкою в 10 млн. грн. страхується на таку саму суму 5 страховими компаніями. Страховий тариф становить 1% страхової суми. Страховики розподілили між собою страхову відповідальність таким чином: перший — 20%, другий - 10%, третій — 30%, четвертий — 25% і п'ятий — 15%. У результаті страхового випадку об'єкту заподіяно збиток на суму 5 млн. грн. Проаналізуйте ситуацію та визначте: 1) розмір страхових платежів для кожного із страховиків; 2) суму страхового відшкодування, що буде виплачуватися кожним страховиком.
Завдання 2. Портфель цедента складається з трьох однорідних груп страхових ризиків, які мають оцінку відповідно 300, 500, 700 тис. грн. Максимальний рівень власної участі в покритті ризиків — 400 тис. грн. Квота 20% страхового портфеля — передана у перестрахування. Проаналізуйте ситуацію та визначте частку участі цедента та перестраховика у покритті ризиків. Завдання 3. За договором ексцеденту збитку пріоритет цедента передбачений в сумі 1 млн. 200 тис. грн., ліміт перестрахувального покриття в розмірі 900 тис. грн. Цедент виплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 1900 тис. грн. при настанні страхового випадку. Проаналізуйте ситуацію та визначте суму відшкодування збитків перестраховиком цеденту. Завдання 4. Існує договір ексцедента збитку 500 тис. евро. понад 200 тис. евро. Необхідно встановити частку участі цедента та перестраховика у покритті наступних ризиків: а) 200 тис. евро.; б) 400тис. евро.; в) 800тис. евро. Питання для самоконтролю 1. В чому полягає зміст перестрахування? Яка його мета? 2. Які функції перестрахування? 3. Які специфічні ознаки договору перестрахування? 4. Який механізм передачі страхового ризику?
5. В чому зміст факультативного перестрахування? 5. Чим характерне облігаторне перестрахування? 6. Що властиве факультативно - облігаторному перестрахуванню? 7. Які умови пропорційного перестрахування? Які його форми? 8. Як здійснюється квотне перестрахування? 9. Що виражає договір екцедентного перестрахування? 10. Який механізм здійснення квотно-ексцедентного договору? 11. Коли використовується непропорційне перестрахування? 12. В чому полягає сутність співстрахування та механізм його застосування? 13. Що характерно для становлення ринку перестрахування в Україні?
Бібліографічний список: [1]; [11]; [27]; [39]; [40]; [41]; [42]; [43]; [45]; [46]; [47]; [48].
Змістовий модуль 5. Фінансові результати страхової діяльності та умови забезпечення фінансової надійності страховика Тема 11. Доходи, витрати та прибуток страховика Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань щодо доходів та витрат страховика, формування та розподілу його прибутку. План вивчення теми 1. Склад доходів страховика. Доходи від страхової діяльності. Доходи від інвестування тимчасово вільних коштів. 2. Витрати страховика: їх склад і економічний зміст. 3. Прибуток страховика. Визначення прибутку від страхової діяльності. Прибуток від інвестиційної діяльності. Розподіл прибутку. 4. Оподаткування страховиків.
Методичні рекомендації до самостійної роботи У вивченні цієї теми слід ознайомитися з нормативно-правовими документами, які стосуються формування доходів, витрат та прибутку страховика. Як відомо з попередніх засвоєних тем курсу, головною особливістю діяльності страхової компанії є те, що страховик спочатку акумулює кошти, які надходять від страхувальника, створюючи необхідний страховий фонд, і тільки після цього здійснює витрати, пов'язані з компенсацією збитків за укладеними страховими угодами. Слід відрізняти доходи страховика, які він може отримувати безпосередньо від страхових операцій, інвестиційної діяльності, та доходи, які не належать, ні до страхових ні до інвестиційних, наприклад, доходи від здавання майна в оренду, консультаційної діяльності та ін. Для того, щоб з'ясувати основу формування кожного з цих видів доходу, доцільно згадати, як визначається страхова сума і страховий тариф з кожного виду страхування, та їх залежність від форм проведення.
Після розкриття поняття «доходи» необхідно з'ясувати, що у процесі розподілу страхового фонду формуються витрати страховика, склад і структуру яких визначають два взаємопов'язаних процеси: виконання обов'язків перед страхувальниками та фінансування діяльності страховика. У зв'язку з цим у вітчизняній практиці прийнято наступну класифікацію витрат: - виплати страхового відшкодування і страхових сум; - відрахування в запасні фонди та резерви внесків; - відрахування на попереджувальні заходи; - витрати на ведення справи; - інші витрати, що включаються до собівартості страхових послуг. Особливу увагу треба звернути на специфіку визначення собівартості страхових операцій. Доцільно визначити, що окрім вищезазначених витрат страхової компанії існують витрати, пов'язані із забезпеченням процесу інвестування та розміщенням тимчасово вільних коштів, і витрати, пов'язані з одержанням доходів, від інших (крім страхових і інвестиційних) господарських операцій. Необхідно з'ясувати, що способом порівняння доходів і витрат страховика за певний період визначається фінансовий результат його діяльності, який є головним показником ефективності роботи компанії. Слід зазначити, що під фінансовим результатом страхових операцій розуміють вартісну оцінку підсумків господарювання страховика. Доцільно звернути увагу, що він визначається як по страхових операціях у цілому, так і по кожному виду страхування окремо. Необхідно з'ясувати, що визначення фінансового результату діяльності страхових компаній має свою специфіку, тобто може набувати форми прибутку або збитку. В опрацюванні цього питання необхідно детально розглянути механізм формування прибутку та чітко усвідомлювати, що балансовий прибуток страховиків поділяється на прибуток від страхової діяльності, від інвестиційної діяльності та прибуток від інших операцій. Балансовий прибуток страховика розподіляється за спільними для всіх суб'єктів підприємницької діяльності принципами.
Особливу увагу необхідно звернути на те, що прибуток страховиків для цілей оподаткування не визначається. Згідно чинного податкового законодавства, страховики, як і будь-який суб'єкт господарювання, повинні сплачувати загальнодержавні та місцеві податки і збори. Згідно з чинним законодавством страхові компанії сплачують такі податки і збори: 1. Податок на прибуток. 2. Податок на майно. 3. Плата за землю. 4. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу. 5. Податок на додану вартість. 6. Мито. 7. Єдиний соціальний внесок. 8. Збори за паркування автотранспорту. Слід звернути увагу на розміри та джерела сплати податків. Більш детально необхідно розглянути питання оподаткування прибутку страхової компанії. Для опрацювання цього питання треба звернутися до Податкового Кодексу України. Доцільно визначити показники прибутку, ставки податку на прибуток та пільги, передбачені цим Кодексом. Порядок оподаткування компаній із загального (ризикового) страхування та страхування життя в значній мірі відрізняються.
Читайте также: I. ПРЕДМЕТ, МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|