 |
Ключові терміни і поняття
|
|
|
|
Активне перестрахування — приймання іноземних ризиків для покриття або продажу страхових гарантій.
Бордеро — перелік ризиків, які підпадають під перестрахування. Цей перелік висилає цедент перестраховикові в облігаторному перестрахуванні.
Брокерська комісія — відрахування із страхової премії на користь брокера. Комісія враховує прибуток і витрати брокера щодо розміщення перестраховувального договору.
Власне утримання — частина ризику, яку залишає собі страховик згідно із своїми фінансовими можливостями.
Депо премій — частина страхової премії, що належить перестраховикові, але тимчасово утримується перестрахувальником з метою підвищення гарантії своєчасного виконання зобов'язань, передбачених договором перестрахування.
Ексцедент — залишок страхової суми, що утворюється понад власне утримання страховика і повністю надходить у перестрахування.
Ексцедентне перестрахування — давня і найважливіша форма пропорційного перестрахування. Застосовується в тих випадках, коли ризики, які приймаються на страхування, за розміром страхових сум дуже коливаються. Ексцедентне перестрахування сприяє досягненню необхідного збалансування страхового портфеля цедента. Ексцедентне перестрахування найчастіше застосовується при страхуванні від вогню, стихійного лиха, крадіжки, нещасних випадків, а також при страхуванні життя.
Квота у страхуванні — а) частка участі страховика в загальній страховій сумі в разі страхування об’єкта на умовах співстрахування; б) частка кожного з учасників у договорі перестрахування.
Квотне перестрахування — перестрахування на базі квоти. Це означає, що страховик передає перестраховикові в погодженій частці всі без винятку прийняті на страхування ризики за певним видом (групою видів) страхування. У цій самій пропорції перестраховикові передається отримана цедентом від страхувальника премія, а перестраховик відшкодовує цедентові сплачені збитки в межах своєї частки страхової суми.
|
|
|
Контр алімент — отриманий перестрахувальний інтерес.
Ліміт перестраховувального покриття — максимальний обсяг збитків, який перестраховик може покрити за ризиком.
Максимально можливий збиток, (РМL) — найбільший розмір збитку, що може бути завданий застрахованому об'єкту внаслідок одного страхового випадку.
Місткість перестраховувального договору — максимальна сукупна сума ризику, що залишається на власному утриманні компанії, яка прийняла цей ризик і ліміт відповідальносіі перестраховиків за договором перестрахування.
Непропорційне перестрахування — форма організації договорів перестрахування, що передбачає відповідальність перестраховика лише в тому разі, коли збиток перевищує обумовлений розмір збитку або збитковості. Непропорційне перестрахування відбувається тоді, коли передання ризику цедентом відбувається в межах визначеного ліміту — ексцеденту.
Облігаторне перестрахування — договір перестрахування, в межах якого всі договори страхування певного виду повинні бути передані цедентом у перестрахування.
Пасивне перестрахування — передача ризиків іноземним страховикам.
Перестрахування — порівняно нова для України сфера страхових відносин. В СРСР перестрахування не застосовувалося. Перестрахування — операція між двома страховими компаніями, за якої одна з них (цедент) передає від свого імені за певну плату частину ризику за договором, укладеним зі страхувальником, іншій компанії (перестраховикові). Перестрахування дає змогу розукрупнювати великі ризики, поділяючи їх між двома або кількома страховиками, що сприяє збалансованості страхового портфеля кожного з них. Завдяки перестрахуванню підвищується фінансова надійність страховиків, зростає їхня загальна спроможність нарощувати обсяги страхових послуг. Перестрахування буває факультативним (за окремими угодами) і договірним (облігаторним). Останнє зобов’язує цедента передавати на перестрахування в межах визначеної суми всі ризики, характер і розмір яких визначений умовами договору. Є дві форми перестрахування — пропорційна і непропорційна.
|
|
|
Перестраховик — страхова організація, яка приймає об’єкти на перестрахування. Компанія, яка здійснює виключно операції з перестрахування, називається професійним перестраховиком.
Перестрахувальна премія — частина страхової премії, що передається цедентом перестраховикові у вигляді плати за перестрахування.
Перестрахувальна комісія — відрахування з премії на користь ретроцедента. Використовується в ретроцесії.
Пріоритет — власна участь цедента в покритті збитків.
Пропорційне перестрахування — включає договори квотного та ексцедентного перестрахування, згідно з якими перестраховик має свою частку в загальній сумі збитків і загальній сумі премій.
Пул перестрахувальний — об’єднання декількох страховиків, які проводять страхування самостійно і передають у пул лише ту частину страхового ризику, яка не може бути покрита власними ресурсами. Пул перестрахувальний діє як посередник, котрий розподіляє ризики, що передаються на перестрахування.
Ретроцесія — подальша передача цесіонарієм ризику (частково або повністю) наступному перестраховику.
Тант'єма — своєрідна комісія, що сплачується цеденту з чистого прибутку перестраховика за результатами проходження договору перестрахування.
Факультативне перестрахування — метод перестрахування, при якому страховик не несе ніякої відповідальності перед перестраховиком за передання ризиків у перестрахування. Питання про те, чи передавати ризик у перестрахування і в якому обсязі, вирішує цедент. У свою чергу, перестраховик не має обов’язків перед страховиком щодо прийняття ризиків на свою відповідальність. Головний недолік факультативного перестрахування — відсутність у страховика впевненості в розміщенні ризику в перестрахування, великі витрати часу на оформлення факультативного перестрахування.
|
|
|
Факультативний договір — договір перестрахування конкретного ризику, укладений на добровільних засадах.
Факультативно-облігаторний договір — форма договору перестрахування, згідно з яким цедент не має права вибору щодо того, передавати ризик у перестрахування чи ні. Так само й перестраховик не має права відмовити в перестрахуванні того чи іншого запропонованого ризику.
Цедент — сторона, яка передає ризик у перестрахування (прямий страховик, перестрахувальник).
Цесія — процес передання застрахованого ризику в перестрахування.
Цесіонарій — сторона, яка приймає ризик у перестрахування (перестраховик).
Проблемні питання
1. Визначте спільні риси та відмінності між страхуванням, перестрахуванням і співстрахуванням.
2. Для чого застосовується співстрахування і перестрахування? Котра з цих операцій виникла раніше і чому? Котра з них має ширше застосування в наші дні?
3. У яких випадках українські страховики повинні застосовувати перестрахувальні операції?
4. Чим можна пояснити, що на вітчизняному страховому ринку більш поширене факультативне перестрахування ніж облігаторне?
5. В яких видах страхування доцільно використовувати договори пропорційного, а в яких непропорційного перестрахування?
6. Що, на Вашу думку, буде сприяти розвитку перестрахування в Україні?
|
|
|
БАНКІВСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ: ПОНЯТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ
Виписати ключові поняття за темою і надати їм визначення.
ГЛАВА 1. Поняття, предмет, методи та система міжнародного економічного права
Договір довічного утримання (догляду): поняття, предмет, форма, сторони.
Договір комерційної концесії. Поняття, предмет, обовязки сторін.
Договір перевезення пасажира та багажу (поняття та форма).
Договір позики: поняття, загальна характеристика, форма.
Договір страхування: поняття, основні умови та зміст
Договір страхування: поняття, основні умови та його зміст
Договір транспортного експедирування: поняття, зміст, відповідальність, припинення.
