Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Функціонально-компонентна структура

У Північно-Східному районі склався індустріально-аграрний господарський комплекс. Він має складну структуру. Провідне місце займає промисловість (75% вартості валової продукції народного господарства). За рівнем розвитку промислового виробництва, вартістю основних фондів і чисельністю промислово-виробничого персоналу Північно-Східний район посідає третє місце в Україні після Донбасу та Придніпров'я. Район дає 13,6% валової продукції промисловості України, 13,98% сільськогосподарської продукції України. Загалом господарство ПС формує 13,4% національного доходу україни. Господарський комплекс включає такі галузі виробничої сфери: промисловість, галузі агропромислового комплексу, транспорт, будівництво та галузі невиробничої сфери.

Функціонально-компонентна структура господарства району включає міжгалузеві територіальні комплекси: машинобудівний, паливно-енергетичний, хіміко-індустріальний, лісовиробничий. індустріально-будівельний, агропромисловий, транспортний, рекреаційний.

Найбільш розвиненими галузями промисловості є машинобудування і металообробка, де зайнято 61% усього промислово-виробничого персоналу району. Лише у Харківській обл. зосереджено близько 20% машинобудування України. Друге і трете місця відповідно займають легка і харчова галузі, далі йдуть хімічна, нафтохімічна і промисловість будівельних матеріалів. На базі Кременчуцького родовища розвивається залізорудна промисловість. У Полтавській обл. споруджено Дніпровський гірничо-збагачувальний комбінат з річною потужністю понад 5 млн т залізної руди.

Тут склався найпотужніший спеціалізований галузевий район висококваліфікованого машинобудування в Україні. Найбільш розвинуті такі основні галузі машинобудування: енергетичне, електротехнічне, сільськогосподарське, тракторне, верстатобудування, приладобудування, виробництво устаткування для легкої, харчової промисловості, для будівельної індустрії.

Машинобудування в основному сконцентровано у Харківському промисловому вузлі, а також у Полтаві, Сумах, Кременчуку, Конотопі, Ромнах, Лубнах. Харків — важливий машинобудівний центр країни. Місто спеціалізується на випуску устаткування для електроенергетики, двигунів, тракторів, верстатів, інструментів, приладів. Тут розміщені великі виробничі об'єднання: "Харківський турбінний завод". "Укрслектромаш", "Електротяжмаш", "Харківський тракторний завод", "Електромашина", "Харківський верстатобудівний завод", авіаційний завод, підприємства з виробництва гірничо-шахтного, будівельно-шляхового, підіймально-транспортного обладнання, приладобудівні заводи.

Великий машинобудівний центр району — м. Суми, де працюють заводи "Сумсільмаш", "Ремверстат", машинобудівне науково-виробниче об'єднання, завод електронних мікроскопів та ін. У Полтаві розташовані машинобудівні заводи: "Електромотор", автоагрегатний, турбомеханічний, ливарно-механічний, тепловозоремонтний, штучних алмазів та ін.

Харчова промисловість за обсягом виробництва займає друге місце після машинобудування. Вона переробляє місцеву сільськогосподарську сировину — зерно, цукрові буряки, насіння соняшнику, продукцію тваринництва. Тут розвинуті цукрова, спиртова, олійна, борошномельно-круп'яна, м'ясна, молочна та інші галузі харчової промисловості. Серед них найголовніша — цукрова промисловість, яка виробляє понад 22,7% цукру України. На території району с близько 40 цукрових заводів, серед яких один із найпотужніших — Лохвицький цукровий комбінат (Полтавська обл.). Великі цукрові заводи розташовані в Дружбі (Сумська обл.), Куп'ямську, Орільську (Харківська обл.), Весело-Подолянську (Полтавська обл). У різних містах району діють численні підприємства харчової промисловості: м'ясокомбінати (Полтава, Харків, Суми, Охтирка, Ворожба, Конотоп,- Глухій,Лозова, Чугуїв, Кременчук, Лубни), молочні заводи (Полтава, Харків, Суми, Лубни, Богодухів, Балаклія, Шостка та ін.). Маслоробна і сироварна промисловість представлена мережею підприємств, розміщених у межах сировинних зон, та молочно-консервними заводами у Харківській (Куп'янськ) і Полтавській (Кобеляки) областях.

Легка промисловість за вартістю вироблюваної продукції займає третє місце в районі після машинобудування і харчової промисловості. Значного розвитку набули текстильна, хутрова та взуттєва промисловість. Найбільші центри легкої промисловості — Харків, Полтава, Суми. Швейні фабрики розміщені в м. Лубнах, Кременчуку, Охтирці, Лебедині, Ромнах, Дергачах, Лозовій, Куп'янську.

Паливно-енергетичний комплекс району розвинувся на базі природних горючих газів, нафти, довізного з Донбасу вугілля, торфу та гідроенергії Дніпра. Паливно-енергетичний комплекс включає видобуток і виробництво палива — нафти, газу та виробництво електроенергії. На Пів-нічно-Східний район припадає близько 20% загальноукраїнського виробництва електроенергії. її виробляють в основному теплові електростанції, об'єднані у Харківську енергосистему. Серед них найбільша Зміївська ДРЕС потужністю 2,4 млн кВт. Горючий газ видобувають у Харківській області (родовище Шебелинка). Нафтові поклади розробляє Гнідинцівськс нафтопромислове управління.

Комплекс індустрії хімічної промисловості виробляє мінеральні добрива, пластмаси, хімреактиви, дубильні препарати, барвники, кіно- і фотоплівку, лаки. Головні центри — Харків, Шебелинка, Суми, Шостка, Кременчук. У Шостці працює провідне підприємство по виробництву кінофотоплівки та магнітної стрічки.

Значного розвитку набуло виробництво будівельних матеріалів — цементу, залізобетонних виробів, черепиці, кераміки, фаянсу. Потужні підприємства будівельної індустрії розміщені в обласних центрах та у м. Кременчуку. Домобудівні комбінати діють у м. Харкові, Полтаві, Кременчуку, Куп'янську. В багатьох містах розташовані заводи будівельних матеріалів та цегельні заводи: у Полтавській обл. (Кобеляки, Лохвиця, Лубни, Миргород, ПирятинК, у Харківській (Балаклія, Богодухів, Ізюм, Мерефа, Чугуїв), у Сумській (Конотоп, Лебедин, Ромни, Шостка). Розвинена також скляна (Полтава, Мерефа) і фарфоро-фаянсова промисловість (Полтава, Буди).

Підприємства деревообробної і меблевої промисловості розміщені переважно у великих промислових вузлах — Харкові, Полтаві, Сумах, Кременчуку; меблеві фабрики — у Вовчанську, Ізюмі, Чугуєві, Мерефі Харківської обл.: Ромнах. Шостці Сумської обл.: Кременчуку, Лубнах, Пирятині Полтавської обл.

Північно-Східний промисловий територіальний комплекс і в майбутньому поглиблюватиме свою спеціалізацію. Головні галузі спеціалізації — машинобудування, нафтогазова, хімічна, харчова промисловість розвиватимуться за умови подальшого вдосконалення обслуговуючих галузей (електроенергетики, будівельної індустрії) та розширення виробничої й соціальної інфраструктури (створення сучасних автошляхів, реконструкція залізниць, ліній електропередач, трубопроводів, газифікація областей, будівництво житла).

Розвиток АПК Північно-Східного району. Соціальні, економічні та природні умови району зумовлюють розвиток високоінтенсивного сільського господарства. На сільськогосподарські угіддя тут припадає 78% загальної земельної площі. Всі області району характеризуються високим рівнем розвитку сільського господарства (обсяг валової продукції на жителя Полтавської обл., наприклад, майже на 50% перевищує середньоукраїнський показник). На район припадає понад 14% загальнодержавного валового збору зерна і виробництва м'яса, 23,2% цукрових буряків. Головні галузі спеціалізації — вирощування зернових культур, цукрових буряків, соняшнику і молочно-м'ясне тваринництво. Навколо міст розвиваються овочево-молочні господарства приміського тилу.

Важливе місце в АПК займає рослинництво. Основною зерновою культурою є озима пшениця. Висока питома вага технічних культур (12-14%). Найважливіші з них цукрові буряки і соняшник. Цукрові буряки вирощують на всій території району,а соняшник — переважно на півдні і південному сході. У західній частині району сіють ефіроолійні культури. Розвинуті садівництво та ягідництво.

На другому місці після рослинництва — тваринництво. Розводять велику рогату худобу молочно-м'ясного напряму (лебединська. симентальська, сіра українська, червона степова породи); м'ясо-сальні та сальні породи свиней (велика біла, миргородська, українська степова). У вівчарстві переважають тонкорунні вівці породи прекос, з грубововняних — сокільськаі решетилівська. Розвинуто бджільництво й шовківництво.

Актуальним є збереження і підвищення природної родючості ґрунтів району, зокрема потужних чорноземів, не допускати їх окислення (на півночі) і засолення (на півдні).

Дуже важлива проблема — удосконалення взаємовідносин між галузями сільського господарства і переробною промисловістю.

Ядрами АПК є обласні центри з розгалуженою мережею філіалів у малих і середніх містах. Центри АПК в Полтавській обл. представлені: обласним центром Полтавою, де зосереджені підприємства харчової промисловості (маслоекстракційний. молочний, хлібний заводи, м'ясокомбінат), Гадяч (сирзавод, воско-вощинний завод, птахокомбінат), Глобіно (цукровий комбінат, плодоовочевий, маслоробний і хлібний заводи, птахоінкубаторна станція, елеватор), Зіньків (консервний, хлібний, комбікормовий заводи), Карлівка (цукровий і хлібний заводи, елеватор), Кобеляки (харчокомбінат), Кременчук (м'ясокомбінат, тютюнова фабрика, хлібокомбінат), Лубни (м'ясокомбінат, молочний і хлібний, виноробний заводи), Миргород (масло- і сирзаводи, птахокомбінат, хлібокомбінат, конопляний завод, фабрика виробництва грени для шовківництва).

Важливим центром АПК с обласний центр Суми, де наявне цукрорафінадне виробництво, працює м'ясокомбінат, рибопереробні підприємства. В області розвиваються районні центри АПК: Охтирка (м'ясокомбінат, маслозавод), Буринь (завод сухого молока, завод по переробці насіння, елеватор), Глухів (м'ясокомбінат, сирзавод, плодоконсервний комбінат, хлібокомбінат, плодорозсадницьке господарство "Глухівське"), Конотоп (м'ясокомбінат, хлібозавод, молокозавод), Лебедин (м'ясокомбінат, маслозавод, плодоконсервний завод, комбікормовий завод), Путивль (овочесушильний завод з консервним виробництвом, комбікормовий завод), Путивль (овочесушильний завод з консервним виробництвом, комбікормовий завод), Ромни (м'ясо- та хлібокомбінати, консервний завод), Тростянець (цукровий завод, кондитерська фабрика, завод елітного насіння цукрових буряків, маслоробний, хлібний, комбікормовий заводи), Шостка (м'ясокомбінат, хлібо- і молококомбінати).

Харківська обл. найбільш урбанізована у Північно-Східному районі і потребує високорозвиненої харчової промисловості. У Харкові розташовані великі заводи: м'ясомолочний, масложировий, пивоварний, хлібокомбінати. У багатьох районних центрах АПК розміщені підприємства, що переробляють сільськогосподарську продукцію: Богодухів (молокозавод, м'ясо- і плодоконсервний комбінати), Вовчанськ (м'ясо- і хлібокомбінати, маслоекстракційний завод), Куп'янськ (цукровий, молочноконсервний, м'ясний комбінати, комбікормовий завод), Чугуїв (хлібний, м'ясний, молочний заводи). Продукція харчової промисловості Північно-Східного району споживається не тільки в районі, а вивозиться в інші області України.

У Північно-Східному районі виділяються зони спеціалізації сільського господарства, до яких приурочені переробні центри:

а) зона молочно-м'ясного тваринництва, свинарства з льонарством, картоплярством в північній частині Сумської обл.;

б) буряково-зернова зона з розвинутим м'ясо-молочним тваринництвом. Вона обіймає значну частину Сумської, Харківської та Полтавської областей. Найважливіші товарні культури — цукрові буряки і зернові (переважно озима пшениця, гречка, просо). Друга технічна культура — соняшник. У садівництві найбільш товарними є яблука, груші, вишні, сливи;

в) зона зернових, олійних культур з виробництвом конопель, тютюну, овочевих культур з розвинутим м'ясо-молочним тваринництвом і тонкорунним вівчарством. Ця зона розташована у степовій частині (на півдні) Північно-Східного району. Товарні культури: зерно, овочі, тютюн, продукція баштанництва.

Рекреаційний комплекс. Природні умови і ресурси району сприяють розвиткові рекреаційного комплексу. На півночі Сумської обл. майже до долини р. Сейм розташовані поліські ландшафти, які на півдні переходять у Лісостеп. Тут численних туристів і відпочиваючих приваблюють діброви, чисті бори, широколистяні ліси по долинах річок, у балках та заплавах. На мальовничих ріках Сулі, Ворсклі, Пслі, Хоролі розвиваються водні види спорту. Навколо Харкова розташована приміська зона відпочинку та оздоровлення населення. Місцем відпочинку стало й Печенізьке водосховище. На лівому березі Сіверського Дінця поблизу хутора Любівки знаходиться найбільше озеро Харківщини — Великий лиман площею 90 км, а на узліссі соснового бору розкинулося мальовниче озеро Борове.

У багатьох містах району об'єктами туризму є музеї, історичні пам'ятки, старовинні фортеці, парки та ін. До них належать краєзнавчий музей у Полтаві, художня кераміка в Опішні. гора-останець Городище біля с. Куземина, плато Монастирська гора під Охтиркою, живописні села Великі Сорочинці, Диканька; відвідують туристи й м. Кролевець, що славиться декоративним ткацтвом і художньою вишивкою.

Підвищений інтерес викликає древній Путивль, що згадується у "Слові о полку Ігоревім". Багатий архітектурними пам'ятками Глухів, де знаходиться Анастасіївський собор. Збереглися сліди Стародавнього поселення Монастири-. ща біля Ромен, воно згадується в духовній грамоті Володимира Мономаха (XII ст.).

Для туристів — любителів геології дуже цікавим є географічний об'єкт на березі р. Сула неподалік від Ромен — Аксютинський купол — величезний соляний стовп (шток), що утворив горб-гору Золотуху висотою близько 60 м.

Транспортний комплекс. У Північно-Східному районі в комплексі взаємодіють усі види транспорту: залізничний, автомобільний, річковий, трубопровідний і авіаційний. У структурі вантажообороту довіз значно переважає ввіз. У район довозять паливо, метал, будівельні матеріали, ліс, а вивозять продукцію машинобудування, цукор, масло, олію, одяг, взуття. Перше місце в транспортному комплексі займає залізничний транспорт, друге — автомобільний. Залізнична мережа найгустіша в східній частині району, що лежить на шляхах між Донбасом І Центральним економічним районом Росії.

Через територію району пролягають важливі міжнародні і міжрайонні залізниці Москва—Харків—Донбас, Москва—Харків—Сімферополь, Харків—Дніпропетровськ, Харків—Київ. Усі обласні центри зв'язані залізницями і автошляхами.

Важливими транспортними артеріями є Дніпро та

притоки Сула, Псел і Ворскла. На Дніпрі розташований великий річковий порт Кременчук. Через територію району проходять важливі автомагістралі міждержавного і міжрайонного значення: Москва—Харків—Сімферополь, Київ—Харків—Ростов-на-Дону. Значний обсяг пасажирських і вантажних перевезень здійснюється авіаційним транспортом.

Основні транспортні вузли у районі — Харків (вісім залізничних променів-магістралей), Полтава, Кременчук, Конотоп, Лозова. Велике значення мають сполучення різних видів транспорту у вузлах: Харків (залізничний, автомобільний, авіаційний, трубопровідний), Полтава (залізничний, автомобільний, трубопровідний), Кременчук (річковий, залізничний, автомобільний, трубопровідний). Слід назвати два великих транспортно-розподільчих вузли — Шебелинку, де починаються важливі газопроводи, що постачають паливо у Київ, Харків, Дніпропетровськ, Кременчук і міста Півдня — Херсон, Миколаїв, Одесу; Кременчук, де сходяться важливі нафто- і газопроводи, діють нафтопереробні підприємства.

⇐ Предыдущая 1 234 Следующая ⇒