Функціонально територіальна структура північно-східного району

У функціонально-територіальній структурі району виді­ляються такі компоненти: Харківська, Сумська і Полтав­ська області. Це важливі обласні регіони.

Харківська обл.

Провідні галузі спеціалізації промисловості Харківської обл.: машинобудування, хімічна, легка, харчова, полігра­фічна галузі. Виділяється Харківська агломерація: Хар­ків — ядро великого економічного вузла, куди входять промцентри Пісочин, Дергачі, Мала Данилівка, Старий Салтів, Слатино, Вільшани, Мерефа, Люботин, Чугуїв. Харків розташований при злитті річок Харків, Лопань і Уда (басейн Сіверського Дінця), на шляхах, що сполуча ть район з Донбасом, Придніпров'ям і портами на Азов­ському і Чорному морях. Слід враховувати і близькість до високорозвинених районів Росії.

Харків — обласний центр регіонального значення, друге за чисельністю населення місто України.

Основою сучасної структури промислового виробництва міста є машинобудування і металообробка. Перше місце за обсягом валової продукції в галузевій структурі посідають тракторне і сільськогосподарське машинобудування: Хар­ківський тракторний завод, "Харківтракторозапчастина", за­води тракторних двигунів, тракторних самохідних шасі. Харків — великий центр енергетичного й електротехнічно­го машинобудування. Тут випускають парові турбіни для ТЕС і АЕС та гідротурбіни великої потужності. ВО "Електроважмаш" спеціалізується на виробництві турбогенерато­рів, електродвигунів й електроустаткування для тепловозів, прокатних станів, шахтних підіймальних машин, кроку­ючих екскаваторів. Важливу продукцію виробляють Хар­ківський електромеханічний завод, "Електромашина", "Південкабель"; завод агрегатних верстатів та ін. Харків посі­даєперше місце в Україні за виробництвом верстатів та інструментів. Тут працюють заводи "Теплоавтомат", точно­го медичного приладобудування, НПО систем автоматизо­ваного управління. Машинобудівні заводи міста випускають велосипеди, шарикопідшипники, устаткування для харчової, легкої, поліграфічної промисловості та промисловості буді­вельних матеріалів. Харків — центр авіаційної промисловості.

Хімічна промисловість міста спеціалізується на виробниц­тві пластмас, лаків, фарб, хіміко-фармацевтичної продукції. Розвинута легка (швейна, панчішна) і харчова промисловість.

Харків — один із найбільших наукових і культурних центрів України. Ще 1727 р. за зразком Києво-Могилянської колегії тут відкрився важливий центр освіти Слобід­ської України — Харківський Колегіум. Сьогодні в місті 19 вузів, в тому числі університет, політехнічний, авіацій­ний, інженерно-будівельний, юридичний, медичний, педаго­гічний, фармацевтичний, зооветеринарний та інші інститу­ти, Північно-Східний центр НАН України. У місті шість професійних театрів, цирк, філармонія, багато кінотеатрів, концертних залів, музеїв.

Друге за кількістю населення місто області — Ізюм (63 тис. чол.). Це багатогалузевий центр машинобудування і металообробки (оптико-механічний, приладобудівний, тепловозоремонтний заводи), виробництва залізобетонних кон­струкцій, меблів, розвинутої харчової промисловості.

Балаклія — місто на лівому березі Сіверського Дінця,.економічний центр адміністративного району, виділяється розвиненою промисловістю будівельних матеріалів, цемент­ною і харчовою промисловістю.

Чугуїв — райцентр на Сіверському Дінці. Провідні галузі промисловості: машинобудування, будівельна індустрія, виробництво меблів, харчова промисловість.

Важливим промисловим і транспортним центром є Ло­зова. Внаслідок значного розвитку транспортного вузла ви­никли галузі — ремонт і обслуговування залізниць, авто­ремонтний завод, завод металоконструкцій. Розвинені буді­вельна індустрія, легка і харчова промисловість.

Полтавська область. Міське населення в основному розміще­не в 15 містах. Адміністративним, економічним і культур­ним центром області є Полтава. Місто розташоване на правому високому березі Ворскли. Вперше згадується в літописі в 1174 р. під назвою Лтава; у 1648—1775 рр. — центр Полтавського полку, з 1802 р. — адміністративний центр Полтавської губернії.

Основу промислового комплексу Полтавського промис­лового вузла (ядро його Полтава) становить машинобуду­вання і металообробка (заводи газорозрядних ламп, "Елек­тромотор", турбомеханічний, штучних алмазів і алмазного інструменту, автоагрегатний, ВО "Продмаш", "Полтава-емальхіммаш"), виробництво будівельних конструкцій, фар­фору та фаянсу; розвинуті легка (ВО "Полтавчанка", взут­тєва та швейна фабрики), харчова (м'ясокомбінат, масло­завод, кондитерська фабрика) галузі промисловості. Науко­вий і культурний центр. Тут працюють конструкторсько-технологічний інститут "Емальхіммаш", відділ Львівського геологорозвідувального інституту, НДІ свинарства; в місті два театри, 6 музеїв, філармонія, кінотеатри. Працюють п'ять вищих навчальних закладів (інженерно-будівельний, медичний, педагогічний, кооперативний, сільськогосподарсь­кий та стоматологічний інститути).

Кременчук — важливий промисловий центр області, роз­ташований на берегах Дніпра. Він є основним річковим пор­том, залізничним вузлом, де схрещуються магістралі, що йдуть, на Полтаву, Олександрію і Ромодан. Місто засноване як фортеця у другій половині XVI ст.; у 1661 — 1663 рр. — центр Кременчуцького полку; 1765—1783 рр. — центр Но­воросійської губернії. Швидкий розвиток міста зумовлений особливостями його географічного положення на Дніпрі у вузлі залізничних, автомобільних шляхів, поблизу придніп­ровської залізної руди і донецького вугілля. Тут працюють Крюківський вагонобудівний завод, автозавод "КрАЗ", завод шляхових машин, підприємства залізничного транспорту, завод технічного вуглецю, нафтопереробний і нафтохіміч­ний заводи, розвинені будівельна індустрія, деревообробка, швейна, трикотажна, взуттєва фабрики, м'ясокомбінат, тю­тюнова фабрика, хлібокомбінат. Кременчук — культурний і науковий центр: тут розміщені науково-дослідний інсти­тут вагонобудування, філія Харківського політехнічного ін­ституту, льотне училище цивільної авіації, багато культур­них установ.

Серед інших міст області виділяються: Лубни — на правому березі Сули, де розвинуто машинобудування (вер­стати, лічильні машини), харчова й легка галузі промисло­вості; Миргород — на р. Хорол, з профілюючими харчовою і легкою промисловістю (круп'яний, маслоробно-сировар­ний, овочеконсервний, олійножировий заводи, шкіряна, коноплеобробна фабрики;; відомий бальнеологічний (міне­ральні води, лікувальні грязі) курорт.

Сумська область. Міського населення 900,0 тис. чол. (64,0% загальної чисельності населення області). Тут 15 міст, у яких проживає 761 тис. чол., чимало також селищ міського типу. Адміністративний, економічний і культурний центр області — Суми (304 тис. чол.). Місто виникло в 1652 р. як поселення селян і козаків, що переселилися з Правобережної України; тут була фортеця (1656 р.) для захисту південних границь Слобідської України. Багатофун­кціональний центр з розвинутими машинобудуванням, хі­мічною, харчовою і легкою промисловістю. Тут працюють заводи хімічного машинобудування, електронних мікроско­пів, важкого компресоробудування, насосний, чавуноливар­ний. Хімічна промисловість представлена ВО "Хімпром", що виробляє суперфосфат, сірчану кислоту, лаки, фарби, мінеральні добавки до кормів для худоби. У структурі га­лузей харчової промисловості велике значення має цукроворафінадне виробництво, м’ясо- і рибопереробка. Розвинені швейна, взуттєва галузі, а також деревообробка.

Міста області розвиваються як організаційно-господар­ські і культурно-побутові центри районного значення, цен­три АПК. Серед них м. Охтирка (машинобудування, фабри­ка медичних меблів, швейна, взуттєва фабрики, м'ясоком­бінат, маслозавод); Глухів (заводи ЕОМ, агрегатних вузлів, фабрики по переробці вторсировини, суконна, м'ясокомбі­нат, плодоконсервний комбінат); Конотоп (важливий залізничний вузол, машинобудівні заводи, підприємства легкої і харчової промисловості, будівельна індустрія); Путивль (харчова промисловість); Ромни (заводи "Поліграфмаш", автоматичних телефонних станцій, гардинно-тюлева, взут­тєва та швейна фабрики, підприємства харчової, деревооб­робної промисловості, будівельної індустрії); Шостка (про­відне підприємство країни по виробництву кінофотоплівки, завод "Хімреактив", меблева фабрика, харчові підприємства).

У територіальній структурі систем розселення кожної з областей району є свої особливості. У Харківській обласній системі розселення у зв'язку з тим, що Харків розташова­ний ексцентрично, формується радіально-напівконцентрична композиція осей розміщення міських поселень. На непо­вному "кільці" розміщені важливі міста системи — Куп'янськ, Ізюм, Лозова, Красноград, Вовчанськ, Барвінкове.

Полтавська і Сумська обласні системи розселення ма­ють трикутну осьову композицію, тобто є трикутником, у вершинах якого розташовані центр і підцентри системи, що з'єднуються залізницями або автошляхами.