Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Поняття та зміст оцінки заключення експерта - криміналіста.

Перевірка доказів і їх джерел рівнозначні їх дослідженню – елементу процесу доказування.[8]

Оскільки оцінка доказів і їх джерел є лише розумовою, логічною діяльністю, КПК не регулює її так докладно, як збирання й перевірку, але в ньому сформульовано загальні правила такої оцінки, які мають методологічний характер: суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному й об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 67 КПК). Це правило стосується і висновку експерта.

Згідно зі ст. 67 КПК право оцінки доказів належить суду.

Висновок експерта набуває доказової сили за умови дотримання норм КПК, які регулюють порядок призначення і проведення експертизи, повноваження судового експерта.

Зміст оцінки висновки експерта полягає у встановленні його:

1) достовірності;

2) належності;

3) допустимості;

4) достатності;

5) правильності;

6) відносності;

7) повноти.

Достовірність доказів означає, що вони правильно, адекватно відображають матеріальні і нематеріальні сліди. Достовірність висновку експерта залежить перш за все від достатності наданих йому предметів чи документів, що є об’єктами експертного дослідження. Тому суд, слідчий або особа, яка проводить дізнання, повинні вжити всіх передбачених законом заходів до з'ясування обставин, які потрібні для експертного дослідження, зафіксувати останні у процесуальних документах, одержати речові докази, зразки, фотознімки, відеоплівку, документи тощо і своєчасно передати їх експертові.

Оцінка достовірності висновку експерта включає в себе наступні компоненти:

1) Має бути оцінена надійність застосованої експертом методики.

2) Також потрібно враховувати достатність представлених експерту матеріалів для дослідження.

3) Оцінці підлягає правильність представлених експерту вихідних даних. Якщо висновок експерта побудований не на з’ясованих ним самим ознаках (наприклад, ознаках почерку), а на вихідних даних, представлених експерту в якості істинних (наприклад, швидкість руху транспортних засобів і пішоходів при автотехнічній експертизі), то експерт не може бути притягнутий до відповідальності за правильність цих даних. Тому суд до того, як використати висновок експерта як обгрунтування вироку, має пересвідчитися у його правильності.

4) Має бути перевірена повнота проведеного експертом дослідження. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.[11]

5) Повинна бути оцінена правильність експертної інтерпретації встановлених експертом ознак та їх достатність для висновку.

Належність висновку експерта визначається його придатністю для встановлення наявності чи відсутності обставин, які входять до предмета доказування в справі, конкретизованого кримінальним законом, а також інших обставин, які мають у даній справі характер допоміжних або супутніх стосовно предмета доказування.

При оцінці відносності висновку експерта слід мати на увазі, що вона передусім залежить від відносності об’єктів, які досліджувалися експертом.[13; с. 101]

Допустимість висновку експерта визначається законністю джерел, умов і способу його одержання. При оцінці висновку експерта з точки зору його допустимості необхідно переконатися, чи не було порушень процесуального порядку призначення та проведення експертизи, чи компетентний експерт, і чи не зацікавлений він у вирішенні справи, чи належним чином і чи правильно оформлений висновок.

Висновок експерта, одержаний з грубим порушенням норм КПК, що регулюють процес доказування, конституційних та інших прав громадян, а тим більше одержаний в результаті злочинного порушення норм, недопустимий для використання в кримінальному процесі.

Наведені правила оцінки висновку експерта є однаковими для всіх суддів щодо всіх справ.

Згідно зі ст. 67 КПК висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги перед іншими доказами і підлягає перевірці нарівні з ними. “На яких би точних наукових даних не був заснований експертний висновок, він не повинен прийматися на віру.”[13; с. 101] Трапляються випадки, коли за своїм змістом висновок не викликає жодних сумнівів, однак суперечить іншим матеріалам справи. За такої ситуації він підлягає особливо ретельній перевірці.

Не повинна віддаватись перевага висновку експертизи лише тому, то вона проведена комісійно, повторно, експертом авторитетної установи або таким, який має більший досвід експертної роботи, тощо.

При оцінці доказового значення висновку важливо розуміти логічну форму експертного висновку, його змісту. Багато помилок при оцінці виникають з причини неправильного тлумачення висновку, невірного розуміння його сенсу. Так, висновки експертів про можливість фактів іноді розуміються як висновки про дійсні факти. Та насправді в них констатується лише можливість певної події, а не те, що ця подія мала місце дійсно. Трапляються випадки неправильної оцінки висновків про групову (родову) приналежності, коли слідчі та судді сприймають їх як висновки щодо індивідуальної тотожності.[13; с. 102]

Відповідно до вимог кримінально-процесуального закону суд вправі обгрунтовувати вирок лише доказами, які безпосередньо розглянуті в судовому засіданні. Висновок експерта досліджується шляхом його оголошення в судовому засіданні (ч. 6 ст. 310 КПК), а при необхідності – також шляхом допиту експерта (ст. 311 КПК).

Експерт допитується в судовому засіданні, коли виникає потреба:

1) в роз'ясненні використаних методик експертного дослідження, і спеціальних термінів, характеру висновку (є він категоричним, вірогідним, приблизним, умовним чи альтернативним);

2) у з'ясуванні придатності наданих об'єктів для дослідження та дачі висновку;

3) у доповненні висновку додатковою аргументацією окремих положень;

4) у повідомленні про виявлені під час дослідження факти, з приводу яких експертові не ставилися запитання при призначенні експертизи;

5) у мотивуванні окремих відповідей на поставлені запитання, якщо це не вимагає проведення додаткової експертизи.

Отже, допит експерта в суді (ст. 311 КПК) є способом перевірки експертного висновку та встановлення його значення для справи.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року №8 при оцінці висновку експерта суд повинен з'ясувати:

1) чи було додержано вимог законодавства при призначенні та проведенні експертизи;

2) чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі;

3) компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень;

4) достатність поданих експертові об'єктів дослідження;

5) повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним;

6) узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи;

7) обгрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.[10; с. 142]

⇐ Предыдущая 20 21 22 23 24 25 26 27 2829