під державними соціальними допомогами слід розуміти грошові одноразові чи періодичні виплати, які надаються на умовах та в розмірах, передбачених законодавством, за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, особам, які в результаті настання соціальних ризиків втратили джерело доходів або їх дохід є нижчим за прожитковий мінімум, понесли додаткові витрати або наділені спеціальним правовим статусом.
Основні ознаки державних (нестрахових) допомог
такі: право на них мають незастраховані особи, перелік яких визначений законами, що регулюють виплату конкретної допомоги; допомоги фінансуються за рахунок державного або місцевого бюджетів, чи за рахунок дотацій або субвенцій; основне призначення державних допомог ‑ матеріальна підтримка осіб, що їх потребують.
Основні види
1. Допомоги у зв’язку з народженням та вихованням дитини:
допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;
допомога при народженні дитини;
допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
допомога на дітей одиноким матерям;
допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
допомога при усиновленні дитини
(Закон України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”);
державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, включаючи державні соціальні допомоги на догляд
(Закон України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”);
державна допомога дітям віком до 16 років, інфікованим вірусом імунодефіциту людини або хворим на СНІД
(Закон України “Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення”);
допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування
(Закон України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”);
тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів
(Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме”).
2. Державні соціальні допомоги малозабезпеченим громадянам.
допомога малозабезпеченим сім’ям
(Закон України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”);
щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним
(Закон України “Про психіатричну допомогу”);
державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, державна соціальна допомога на догляд
(Закон України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам”);
одноразова матеріальна допомога інвалідам та непрацюючим малозабезпеченим особам
(“Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання одноразової матеріальної допомоги інвалідам та непрацюючим малозабезпеченим особам”, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України).
3. Допомоги в разі виникнення окремих, визначених законодавством подій:
державна допомога особам, яким виповнилося 100 і більше років
(Постанова Кабінету Міністрів України “Про виплату державної допомоги особам, яким виповнилося 100 і більше років”);
одноразові грошові допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори
(Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”);
допомога на поховання
(Закон України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”; Закон України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам”; Порядок надання допомоги на поховання деяких категорій осіб виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов’язалася поховати померлого, затверджений постановою Кабінету Міністрів України);
допомоги особам, які потерпіли від стихійного лиха й техногенних катастроф.
4. Допомоги особам із спеціальним статусом:
щорічні разові грошові допомоги, доплати
(Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, Закон України “Про жертви нацистських переслідувань”, Закон України “Про соціальний захист дітей війни”);
державні соціальні допомоги особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
(Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”);
5. Допомоги, які надаються за місцевими програмами.
Додаток 9
Основні види соціального захисту інвалідів
Реабілітація інвалідів
Закон України “Про реабілітацію інвалідів в Україні” від 6.10.2005 р. № 2961-ІУ
Соціальні допомоги інвалідам
Пенсійне забезпечення інвалідів
реабілітація інвалідів — система медичних, психологічних, педагогічних, фізичних, професійних, трудових заходів, спрямованих на надання особам допомоги у відновленні та компенсації порушених або втрачених функцій організму, усуненні обмежень їх життєдіяльності для досягнення і підтримання соціальної і матеріальної незалежності, трудової адаптації та інтеграції в суспільство
Реабілітаційний процес включає такі складові:
відновлювальні медичні заходи, реконструктивна хірургія, ендопротезування, протезування, ортезування, санаторно-курортне лікування;
медична, медико-соціальна, соціальна, психологічна, психолого-педагогічна, фізична, професійна, трудова, фізкультурно-спортивна реабілітація, соціальна адаптація;
забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення;
освіта, професійна орієнтація, сприяння в працевлаштуванні, виробнича адаптація;
фізкультурно-спортивні заходи, оздоровлення
1. державна соціальна допомога дітям-інвалідам, інвалідам з дитинства
2. надбавка на догляд,
3. допомога на поховання
Закон України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” від 16 листопада 2000 року № 2109-ІІІ
1. Пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання
Закон України від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ“Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”
1. Медична реабілітація інвалідів, дітей-інвалідів здійснюється в лікувально-профілактичних закладах, реабілітаційних установах відповідного типу.
2. Рання реабілітація дітей-інвалідів раннього віку (до 7 років) спрямовується на зменшення або подолання фізичних, психічних розладів та інтелектуальних вад, набуття побутових та соціальних навичок, розвиток здібностей, поступову повну або часткову інтеграцію в суспільство. Рання реабілітація забезпечує комплексний підхід, який полягає в поєднанні різних видів та форм реабілітації, передбачає залучення до реабілітаційного процесу батьків або осіб, які їх замінюють, включає соціальну, психологічну, освітню, консультативну допомогу сім’ям, в яких виховуються діти-інваліди, за місцем їх проживання.
3. Фізична реабілітація передбачає відновлення та/або компенсацію втрачених функцій організму, досягнення фізичної самостійності та активності, покращення фізичного стану життєдіяльності інваліда, дитини-інваліда
4. Психологічна реабілітація здійснюється за наявності психологічних проблем, пов’язаних з інвалідністю особи, у тому числі у сім’ї, та у випадках виявлення порушень та/або відхилень у психічній діяльності, поведінці інваліда, дитини-інваліда
5. Соціальна реабілітація (абілітація) спрямовується на оптимізацію і коригування ставлення інвалідів, дітей-інвалідів до своїх вад, становища в сім’ї та суспільстві, виховання у них навичок до самообслуговування, адаптацію в навколишньому середовищі.
6. Професійна реабілітація передбачає відновлення знижених або втрачених професійних функцій, відбір професії та адаптацію до неї інваліда, дитини-інваліда, поновлення трудової діяльності інваліда в колишній або в новій професії
7. Трудова реабілітація передбачає тренування відновленої моторної здатності з використанням засобів реабілітації з метою створення інваліду, дитині-інваліду умов для праці по можливості у звичайному виробничому середовищі за допомогою індивідуальних заходів.
8. Фізкультурно-спортивна реабілітація спрямовується на підвищення рухової активності, оздоровлення, формування компенсаторних функцій організму і позитивної мотивації в інвалідів, дітей-інвалідів до суспільної адаптації
1.Державна соціальна допомога інвалідам (інвалід, не одержує пенсію, інші соціальні виплати за законом про страхування від нещасного випадку, є малозабезпеченим)
2.Допомога на догляд
3.Допомога на поховання
Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам: Закон України від 18 травня 2004 р. № 1727-ІУ
2. пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку
на виробництві або професійного захворювання
“Про загальнообов’язкове державне соціальнестрахування від нещасного випадку на виробництвіта професійного захворювання, які спричиниливтрату працездатності” Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІУ
Грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів виплачуються у випадках, коли передбачений індивідуальною програмою реабілітації інваліда і Державною типовою програмою реабілітації інвалідів засіб або послуга реабілітації, які повинні бути надані інваліду, дитині-інваліду безоплатно, не можуть бути надані чи якщо інвалід (законний представник дитини-інваліда) придбав відповідний засіб або оплатив послугу за власний рахунок.
Зазначені грошові компенсації призначають і виплачують органи праці та соціального захисту населення.
Розміри грошових компенсацій інвалідам, на дітей-інвалідів визначаються відповідно до вартості технічних та інших засобів та/або послуг реабілітації, виробів медичного призначення, які повинні бути надані інваліду, дитині-інваліду безоплатно або на пільгових умовах згідно з Державною типовою програмою реабілітації інвалідів
щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду (10% прож.мін.), на догляд за ним Закон України “ Про психіатричну допомогу”: від 22 лютого 2000 року № 1489-III
3. спеціальні пенсії по інвалідності, які передбачені для окремих категорій осіб (державні службовці, військовослужбовці, прокурори, народні депутати, тощо)
Додаток 10
Категорії осіб, які мають право на соціальний захист відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту”
Ветерани війни ‑ особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.
Особи, на яких поширюється чинність цього Закону
Особи, які мають особливі заслуги
перед Батьківщиною
Учасники бойових дій
Особи, які належать до учасників бойових дій
Інваліди війни
Особи, які належать до інвалідів війни
Учасники війни
Особи, які належать до учасників війни