Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Охорона прав на об'єкти інтелектуальної власності за кордоном




 

Законодавство України, як і будь-якої іншої країни, регулює відносини у сфері промислової власності тільки своєї країни. Тому патент отриманий в Україні, має силу тільки на території України. Якщо ж заявник хоче одержати правову охорону в інших країнах, він повинен одержати її в кожній із цих країн. Для того, щоб полегшити одержання правової охо­рони об’єктів промислової власності своїм громадянам і юридичним особам у зарубіжних країнах, у 1883 р одина­дцять країн підписали Паризьку конвенцію про охорону промислової власності і створили Міжнародний Союз по охороні промислової власності. На сьогодні учасниками цієї конвенції є понад 130 країн.

Будь-який громадянин України має право запатен­тувати винахід, корисну модель, промисловий зразок в ін­ших країнах. Для цього до подачі заявки на одержання охоронного документа за кордоном заявник зобов'язаний подати заявку до Державного департаменту інтелектуаль­ної власності та інформувати його про свій намір здійснити таке патентування. Якщо протягом трьох місяців від дати подачі заявки не надійде заборона на патентування, то заявка може бути подана у відповідний орган відповідної держави. При цьому, якщо патентування винаходу здійснюється за процедурою Договору про патентну кооперацію (РСТ), міжнародна заявка теж подається до Державного департаменту інтелектуальної власності. Патентування за кордоном здійснюється, як правило, через посередника - патентного повіреного України.

Громадяни України також мають право зареєстру­вати торговельну марку за кордоном. При реєстрації тор­говельної марки за кордоном відповідно до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, однією з умов є подача заявки черед власне національне патентне відомство.

Охорона авторських прав за кордоном здійснюється відповідно до Бернської конвенції про охорону літератур­них і художніх творів (1886 р.), до якої приєдналася Украї­на. В основу Бернської конвенції покладено три принципи:

1. Принцип національного режиму полягає в тому, що твори, створені в одній країні-учасниці, повинні отримувати в інших країнах-учасницях таку ж охорону, яка надається в цих країнах творам своїх громадян.

2. Принцип автоматичної охорони означає, що охоро­на за національним режимом надається автоматично без будь-яких формальних умов реєстрації тощо.

3. Принцип незалежності охорони полягає в тому, що охорона надається в країнах-учасницях незалежно від на­явності охорони в країнах походження твору.

Міжнародно-правова охорона суміжних прав здійс­нюється на підставі Римської конвенції 1961 року. За цією Конвенцією охороняються права виконавців, права вироб­ників фонограм, права організацій мовлення.

Основним принципом Римської конвенції є принцип національного режиму. Якщо міжнародним договором, учасником якого є Україна, встановлено інші правила охорони, ніж ті, котрі містяться в Законі України "Про авторське право і суміжні права", то застосовуються норми міжнародного договору.

Поделиться:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...