Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Кримінальна відповідальність за порушення прав




Поряд з нормами цивільно-правового захисту прав на ОІВ, чинним законодавством передбачена також і кримінальна відповідальність. Кримінальна відповідальність на­ступає тільки тоді, коли матеріальна шкода завдана у значному розмірі (20 і більше). За незаконне використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка винний карається штрафом від 200 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на термін до двох років або позбавлення волі до двох років з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення.

Якщо матеріальна шкода завдана у великому розмірі (200 і більше), або її вчинено повторно, то покарання за цей злочин — штраф від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправні роботи на термін до двох років, або позбавлення волі від 2 до 5 років, із конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення.

Якщо збитки вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі (1000 і більше), - караються штрафом від 2000 до 3000 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від 3 до 6 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого та з конфіскацією відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення. Так, незаконний випуск під своїм ім'ям чи присвоєння авторства на чужий твір науки, літератури чи мистецтва, а також незаконне відтворення чи поши­рення такого твору, присвоєння авторства на чужі об'єкти промислової власності чи розголошення без згоди автора змісту винаходу, корисної моделі чи промислового зразка до офіційної публікації про них визнається карним злочином.

 

8. Ос­новні схеми, які мо­жуть засто­совуватися для мінімізації по­датків при здійс­ненні зов­нішньо­тор­го­вель­них опе­рацій, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи ком­панії, зареєстро­вані в оф­шор­них зонах.

За схе­мою " ком­панія по­се­ред­ник" при екс­порті товарів оф­шор­на ком­панія ви­сту­пає проміжною лан­кою між українсь­кою ком­панією та її іно­зем­ним парт­пе­ром. За такою схе­мою в уго­дах ви­ко­ри­сто­вується реінвой­синг - за­ни­жен­ня або за­ви­щен­ня ціни на товар. При екс­порті - це буде за­ни­жен­ня.

Схема по­ля­гає в на­ступ­но­му:

1) українська ком­панія - екс­пор­тер по­ста­чає това­ри ком­панії, яка зареєстро­ва­на в оф­шорній зоні за за­ниженою ціною;

2) оф­шор­на ком­панія пе­ре­про­дує товар іно­зем­но­му парт­не­ру вже по рин­ковій ціні;

3) оф­шор­на ком­панія за­ли­шає в себе при­бу­ток, який не підлягає опо­дат­ку­ван­ню.

Основним недоліком даної схеми є те, що по­дат­кові ор­га­ни при здійс­ненні кон­тро­лю за по­в­но­тою на­раху­вань по­датків мають право перевіряти пра­вильність застосу­вання цін при здійс­ненні зовнішньо­тор­го­вель­них опе­рацій. У ви­пад­ку, коли ціни товарів, робіт або по­слуг, які застосовувалися сторонами здійсненої операції, відхиляються у сторону завищення чи заниження більш як на 10% від рин­ко­вої ціни іден­тич­них (однорідних) товарів (послуг чи робіт), по­дат­ко­вий орган має право ви­не­сти
рішення про до раху­ван­ня по­дат­ку.

Го­лов­на пе­ре­ва­га даної схема по­ля­гає в про­стоті її здійс­нен­ня.

За схе­мою "ком­панія - по­се­ред­ник" при імпорті товарів, оф­шор­на ком­панія також ви­сту­пає проміжною лан­кою між українсь­кою ком­панією та її іно­зем­ним парт­не­ром.

Сутність такої схеми в на­ступ­но­му:

1) оф­шор­на ком­панія купує в іно­зем­но­го парт­не­ра товар за рин­ко­вою ціною;

2) оф­шор­на ком­панія пе­ре­про­дує українській ком­панії то­ва­ри за за­ни­же­ною ціною;

3) річниця за­ли­шається в оф­шор­ної ком­панії;

4) українська ком­панія пла­тить меншу кількість по­датків з імпор­ту товарів.

Ос­новні недоліки та пе­ре­ва­ги даної схеми є та­ки­ми ж, як і при ви­ко­ри­станні схеми "ком­панія - по­се­ред­ник" при екс­порті товарів.

 

Для того, щоб прямо не пра­ц­ю­ва­ти через оф­шор­ну ком­панію, тобто зро­би­ти схему більш "чи­стою" та складнішою, можна ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти " агентсь­ку" схему. За нею, окрім оф­шор­ної ком­панії, ви­ко­ри­сто­вується он­шор­на ком­панія (про­ти­лежність оф­шо­ру).

Он­шор­на ком­панія, за такою схе­мою, по­вин­на відповідати ряду кри­теріїв, які в кінце­во­му ра­хун­ку бу­дуть визна­ча­ти "дієвість" даної схеми:

- дана ком­панія має бути з юрис­дикції, яка не по­тра­пи­ла до "чор­но­го" спис­ку оф­шор­них зон КМУ;

- ба­жа­но наявність до­го­во­ру про уник­нен­ня подвійного опо­дат­ку­ван­ня, підпи­са­но­го між країною аген­та та Україною;

- за­ко­но­дав­ство країни аген­та має доз­во­ля­ти підпи­сан­ня до­го­ворів з оф­шор­ни­ми ком­паніями, без за­в­дан­ня шкоди по­дат­ко­во­му ста­ту­су агентсь­кої ком­панії.

 

Сутність даної схеми при екс­порті товарів по­ля­гає в на­ступ­но­му:

1) оф­шор­на ком­панія дору­чає он­шорній ком­панії, яка ви­сту­пає в якості аген­та, за­куп­ку товарів в українсь­ко­го екс­пор­те­ра;

2) при цьому он­шор­на ком­паніє діє від свого імені, але за дору­чен­ням та за гроші оф­шор­ної ком­панії;

3) після за­куп­ки товарів в українсь­ко­го екс­пор­те­ра за за­ни­же­ною ціною он­шор­на ком­панія пе­ре­про­дує по рин­ковій ціні товар по­куп­цю;

4) ро­з­ра­хун­ки про­во­дять­ся через ра­ху­нок он­шор­ної ком­панії, але її до­хо­дом є лише сума агентсь­кої ви­нагороди.

Го­лов­ною пе­ре­ва­гою тут є те, що українська ком­панія працює не з оф­шор­ною та ро­з­ра­хун­ки проводять­ся через ра­хун­ки он­шор­ної ком­панії.

Недоліком даної схеми є більша складність її орга­нізації.

 

Сутність "агентсь­кої" схеми при імпорті товарів по­лягає у тому, що:

1) оф­шор­на ком­панія дору­чає он­шорній ком­панії, яка ви­сту­пає в якості аген­та, за­куп­ку товарів у інозем­ного парт­не­ра;

2) при цьому он­шор­на ком­паніє діє від свого імені, але за дору­чен­ням та за гроші оф­шор­ної ком­панії;

3) після за­куп­ки товарів у іно­зем­но­го парт­не­ра за рин­ко­вою ціною он­шор­на ком­панія пе­ре­про­дує за за­ниженою ціною товар українській ком­панії;

4) ро­з­ра­хун­ки про­во­дять­ся через ра­ху­нок он­шор­ної ком­панії, але її до­хо­дом є лише сума агентсь­кої ви­на­го­ро­ди.

Ос­новні пе­ре­ва­ги та недоліки даної схеми є та­ки­ми ж як і ви­ко­ри­стан­ня "агентсь­кої" схеми при екс­порті товарів.

Патентна чистота – юридична властивість об’єкту техніки, що полягає в тому, що він може використовуватися в даній країні без порушення охоронних документів виняткового права, що діють на її території.

Об’єкти, що володіють патентною чистотою відносно якої-небудь країни є такими, що не підпадають під дію патентів на винаходи, корисні моделі або промислові зразки, що мають силу на території даної країни.

Крім того, об’єкти не повинні порушувати зареєстровані товарні знаки, а також фірмові найменування, знаки обслуговування і найменування місць походження товару.

Поняття “Патентна чистота” поширюється не лише на матеріальні об’єкти (пристрої, способи, речовини), але і на технічну документацію, по якій виробляється або вироблятиметься даний об’єкт (в т.ч. проспекти підприємств, стандарти, технологічна документація і так далі).

Поделиться:





Читайте также:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...