Прямі іноземні інвестиції та їх якісна характеристика.

Прямі іноземні інвестиції — це вкладення капіталу з метою придбання довгострокового економічного інтересу в країні-реципієнті, яке забезпечує контроль прямого іноземного інвестора над об'єктом розміщення капіталу.

Отже, ПІІ практично цілком пов'язані з вивозом приватного підприємницького капіталу, і відносно невеликі за обсягом державні закордонні інвестиційні фірми до них не належать.

У відповідності до цього визначення ПІІ, яке прийняте в МВФ, ОЕСР та в системі національних рахунків ООН, прямими іноземними інвестиціями є як первісне придбання інвестором власності за кордоном, так і всі подальші угоди між інвестором і підприємством, у яке вкладено його капітал.

Прямі іноземні інвестиції визначаються також як інвестиції в підприємства, розміщені в одній країні, але "ефективно контрольовані" резидентами іншої. Отже, ПІІ — характерна ознака міжнародних фінансів та бізнесу, оскільки до прямих іноземних інвестицій звичайно відносять володіння філіями та відділення материнських компаній за кордоном.

Слід зазначити, що поняття ПІІ охоплює два різні аспекти:

а) ПІІ як наявна величина характеризують фактичну наявність майна в окремий проміжок часу. Може йтися про:

- участь одного чи кількох вітчизняних фізичних або юридичних осіб у процесі капіталоутворення розташованого за кордоном підприємства в такому обсязі, який надає можливість цьому/цим вітчизняному/им інвестору/ам здійснювати вплив на господарську діяльність іноземного підприємства;

- майно несамостійної з правового погляду закордонної філії або підприємства без власної правової форми, що належить вітчизняній фірмі.

б) ПІІ як поточна величина є результатом періодичного трансферу капіталу в таких формах:

- експорт капіталу за кордон з метою створення нового підприємства чи розширення вже діючого дочірнього підприємства або підприємства без власної правової форми, яке підлягатиме керівництву однієї чи кількох фірм-інвесторів;

- експорт капіталу з метою отримання/придбання участі в одному з уже наявних закордонних підприємств чи в підприємстві, яке буде або має бути створене найближчим часом;

- експорт активів у формах: майнових вкладів та основних фондів; права на використання нематеріальних активів (ліцензії, ноу-хау, патенти, торговельні марки, рекламні зразки товарів та ін.); субсидій, кредитів та позик; пайового капіталу; реінве-стованих прибутків.

З огляду на згадані труднощі, пов'язані з визначенням поняття ПІІ, видається необхідним виокремити якісні характеристики ПІІ:

- фактори, які є специфічними для підприємства, переміщуються між підприємствами або фірмами, перетинаючи при цьому національні кордони (сюди належить також трансфер капіталу). Таким чином, мова йде про реальні інвестиції,

- при здійсненні ПІІ іноземний інвестор має на меті отримати можливість впливу на господарську діяльність та підприємницькі рішення щодо інвестиційного об'єкта. Підприємницький інтерес є визначальним при здійсненні ПІІ;

- як правило, ПІІ є довгостроковими та тривалими, оскільки в короткостроковому періоді дуже важко чи неможливо отримати вигоду від переміщення "факторного прикладення" і прибутки (особливо у випадку новоутворених підприємств) можуть бути отримані лише через певний (некороткий) проміжок часу — так званий "пусковий період". Водночас можуть відбуватися короткочасні коливання складу інвестиційних ресурсів. Але, як показує практика, одноразово здійснена ПІІ не може бути анульованою чи знищеною в короткостроковому періоді в результаті амортизаційних відрахувань або ліквідації;

- ПІІ можуть справляти, як буде показано далі, значний економічний вплив (як позитивний, так і негативний) на мікро- та макрорівні в країні-реципієнті.