Інтернет-банкінг. Електронні платіжні системи.

Цей різновид віддаленого банкінгу е найбільш прогресивним, зручним та перспективним. Клієнту немає потреби купляти чи встановлювати спеціальне програмне забезпечення. Достатньо отримати в банку ім'я та пароль для входу в систему та дискету з ключем для електронного підпису своїх розпоряджень банку.

Саме тут і з'являються великі можливості для банку в наданні послуг, а для клієнта — в максимально зручному шляху отримання цих послуг. Зазначимо, що, окрім послуг з управління рахунком, Інтернет надає змогу отримувати високоякісну аналітичну інформацію у вигляді графіків, курсів, звітів, новин. Набір такої інформації клієнт з легкістю може підбирати для себе самостійно. Для тих, хто не має часу або бажання власноруч заходити на сайт банку та шукати потрібну інформацію, банк може надавати послугу e-mail розсилки. Тобто відсилати клієнту електронною поштою всю необхідну інформацію. Крім того, банк може спростити процедуру подання різних документів до банку шляхом прикріплення до сайта бланків усіляких заявок, доручень, договорів у текстовому форматі. Інтернет-банкінг вдало виконує функцію консалтингу, оскільки дозволяє у зручній формі спілкуватися. Для більш активних клієнтів банк може впровадити систему, яка дозволяє брати участь у валютних торгах, купівлі-продажу цінних паперів, у вигідному розміщенні вільних коштів, а головне — обслуговувати електронну комерцію. У розвинених країнах, де Інтернет-технології завжди знаходяться у центрі уваги великих інвесторів, на світ з'явилися віртуальні банки, які базуються на www-сервері — віртуальному офісі, який виконує ті самі функції, що і традиційний банк. Вартість послуг такого віртуального банку суттєво знижується завдяки використанню менших приміщень, невеликого штату співробітників, відсутності сховищ. Але поки що через технічну складність реалізації такого проекту (і високу вартість) та недовіру потенційних клієнтів вони є поодинокими прикладами або тісно пов'язані з традиційними фінансовими установами.

Серед банків, які більш-менш активно просуваються на шляху освоєння Інтернет-банкінгу, можна виокремити "Райффайзен банк Аваль", "Приватбанк**, "ПУМБ", "ВАБанк", "Київський міжнародний банк", "ING-Barings Україна", "Міжнародний комерційний банк", "Трансбанк", "Мегабанк", "Експрес-банк" тощо.

Ті банки, що не обмежились створенням лише "сайта-візитки", пропонують своїм клієнтам такі види послуг:

1. Надання фінансової інформації щодо стану валютного та кредитного ринку. Такі матеріали підібрані спеціалістами і є досить зручними для використання. їх можна проглядати безпосередньо на сайті банку або отримувати електронною поштою. Крім цього, деякі банки спрощують процедуру документообігу, залишаючи на сайті бланки договорів, заявок, інших документів в електронному вигляді. Достатньо вибрати назву відповідного документа, роздрукувати — і бланк уже в офісі. Більшість банків надають подібні послуги безкоштовно.

2. Управління рахунком. Банки вдосконалили систему "клієнт — банк", додавши можливість використання Інтернету. Функції системи, зрозуміло, не змінились, але відтепер необов'язково їхати до офісу або встановлювати спеціальне програмне забезпечення, достатньо виходу в Інтернет. Така послуга поки що або надається безоплатно, або за символічну плату. Таку інтегровану систему "клієнт — банку" пропонує "Міжнародний комерційний банк", "Перший Український Міжнародний банк", "Трансбанк" та ін.

3. Платіжна карта + Інтернет. Наприклад, "Аваль" в червні 1999 р. надав своїм клієнтам можливість розраховуватися через систему Інтернет-комерції. Авторизацію платежів проводить Український процесинговий центр. Механізм послуги полягає у таких етапах: покупець заходить на сайт магазину, вибирає товар(и) (формує корзину), заповнює платіжну форму, в якій вказує своє ім'я (держателя карти), адресу, тип картки (VISA, MasterCard), термін її дії та номер. Форма відсилає дані на сервер магазину, який пересилає їх в централізовану базу даних для перевірки дійсності картки. Якщо все добре, сервер відсилає дані про платіж у банк покупця, де на картці блокується сума, необхідна для покупки. Отримавши повідомлення про це, сервер відсилає розпорядження у відділ доставки та підтвердження платежу — покупцю. Пізніше банк магазину надішле електронний запит у банк покупця й отримає від нього платіж. А банк покупця відповідно спише гроші з карткового рахунку.

"Приватбанк" запропонував своїм клієнтам принципово новий вид послуг — так звану віртуальну картку. її можна використовувати для проведення платежів у мережі всюди, де приймається міжнародна платіжна картка з логотипом VISA. Відкриття такої картки (коштує 5 дол.) та банківське обслуговування (1 дол.) коштує значно дешевше, ніж послуги з використанням звичайної пластикової картки VISA Classic (10 та 2,5 дол.) і VISA Gold (60 і 5 дол.). Правда, картку не можна побачити: вона справді віртуальна та представляє собою певний цифровий пароль, відомий лише клієнту. Саме цим пояснюється ЇЇ дешевизна.

"ВАБанк" надав можливість управляти своїм картковим рахунком через сервер банку (http://banking.vabank.com.ua/). За допомогою системи електронного банкінгу (так ця послуга називається) клієнт досить швидко отримає виписку про стан поточного рахунку та проведені з використанням картки платежі зі всіма подробицями (реквізити, блоковані суми, авторизовані залишки тощо).

4. Мобільний банкінг — вдале поєднання послуг стільникового зв'язку та Інтернету. У цьому напрямі спостерігається поєднання зусиль банків та операторів стільникового зв'язку ("Аваль" з UMC, "Приватбанк" з "Київстар GSM", "ВАБанк" з Wellcom). Отже, спочатку клієнтам надавалась змога контролювати тільки свій "мобільний" рахунок. Але на цьому банки не зупинились. "Приватбанк" спільно з "Київстар GSM" випустив пластикову картку Starcard на основі картки VISA. Маючи цю картку та мобільний телефон з можливістю відправки SMS-повідомлень, можна проводити оплату за послуги мобільного зв'язку, комунальні послуги, а також здійснювати платежі за покупки у понад 12 тис. торговельних точках світу. Управляти цим "картковим" рахунком можна, знаходячись в іншому кінці світу. Система мобільного банкінгу дає можливість держателям платіжних карт VISA, EuroCard/MasterCard, Cirrus/Maestro, емітованих "ВАБанком", використовувати свій мобільний телефон для отримання таких послуг: одержання інформації про суму, доступну для використання по картці на конкретний момент часу, повідомлення, яке підтверджує проведення операції. Таке повідомлення формується та відсилається на мобільний телефон клієнта після проведення по картці операції платежу або зняття готівки. Можливість самостійно, з мобільного телефону, занести картку в стоп-лист у разі її втрати або підозри у неправомірному використанні реквізитів картки. Одержання на мобільний телефон повідомлення про надходження грошових коштів на картрахунок.

5. Обслуговування Інтернет-комерції. Ця форма послуг є поки що найграндіознішою в Україні, бо потребує значних вкладень, непоганого іміджу та широкого кола клієнтів. Інтернет-магазинів в Україні налічується поки що не так багато, але темпи зростання обсягів продажу — великі. Тут і з'являються великі можливості для банку. Для того, щоб Інтернет-магазин отримував "реальні" гроші за свої товари, потрібно створити веб-сторінку та програмне забезпечення, що відповідатиме за платежі. Крім того, потрібен банк, який буде сповіщати про надходження платежів та гарантувати законність отриманих грошей. У цій справі є ще один аспект. Якщо потенційний покупець заходить в Інтернет-магазин і бачить там логотип відомого банку (який обслуговує платежі магазину), це вже доведення того, що магазин реально існує. Саме тому Інтернет-магазини хочуть працювати з провідними банками України. Нині банк "Райффайзен банк Аваль" спільно з американською компанією створив ТОВ "Інформекс", яке займається реалізацією систем Інтернет-комерції (продаж товарів та послуг клієнтів компанії через Інтернет). Інші банки поки що сприяють Інтернет-комерції тільки з боку споживачів (надаючи їм великий спектр платіжних засобів для використання в Інтернеті).