Фінансові центри розвинених країн: Лондон, Нью-Йорк, Токіо, Париж.

У конкурентній боротьбі за звання світового фінансового центру поступово перемагає Лондон, особливо завдяки більш ліберальному законодавству. Сьогодні близько 80 % інвестбанківських операцій прямо або опосередковано проходять через Лондон, так що британська столиця стала вважати себе провідним фінансовим центром світу. Виплата майже 17 млрд доларів бонусів співробітникам лондонських інвестбанків в минулому році підтверджує лідерство; бонуси в Нью-Йорку за результатами минулого року виявилися на третину меншими.

Статистика також підтверджує те, що Лондон є лідером у світовій фінансовій системі, на нього припадає 70 % вторинного ринку облігацій і майже 50 % ринку деривативів. Лондон – найбільший центр торгівлі іноземною валютою, і цей ринок росте на 39 % щорічно – набагато швидше, ніж Нью-Йорк з його 8 % приросту. Майже 80 % європейських хедж-фондів управляються з Лондона, причому середня норма прибутку в них у минулому році склала 16 % – майже в два рази більше, ніж у хедж-фондів у США; минулого року на Лондонській фондовій біржі було здійснено 419 нових розміщень (включаючи Альтернативний інвестиційний ринок, AIM) – удвічі більше, ніж у Нью-Йорку (36 на Нью-Йоркській фондовій біржі і 138 на високотехнологічній біржі NASDAQ).

Нью-Йорк як фінансовий центр дуже динамічний, але не настільки орієнтований на обслуговування світової економіки –основна ставка робиться на ринок США.

Дуже сильно по позиціях Нью-Йорка вдарили теракти 11 вересня 2001 року. Жорсткі правила безпеки, яких стали дотримуватися після терактів, перетворили прильоти в аеропорти імені Джона Кеннеді та Ньюарк у малоприємний досвід: довгі черги, перевірка багажу, довгі співбесіди на кордоні.

Згідно з даними компанії Euromonitor, в 2010 році кількість прямуючих до США з питань бізнесу скоротилася порівняно з 2001 роком майже на 20 %. Це в той час, коли світова економіка і торгівля продовжували швидко зростати і розвиватись. Періодичні оголошення терористичної небезпеки в США і Європі привели до зниження поїздок бізнесменів з Америки за межі країни. Підсилення недовіри до іноземців у США визначається не тільки під час прикордонного огляду, але й на ринку фінансів і серед політиків. Коли в 2006 році компанія Dubai Port World (дочірнє підприємство Dubai World), що належить уряду Дубая, проголосила про придбання британського оператора портів P&O, угода була заблокована, американські політики виявилися не готові продати порти на східному та західному узбережжях США компанії з арабської країни, навіть незважаючи на те, що ОАЕ є союзником Вашингтона.

Внаслідок посилення позицій Японії в світовому господарстві в ході конкурентної боротьби світовим фінансовим центром став Токіо завдяки створенню за кордоном потужної банківської мережі, впровадження ієни в міжнародний економічний оборот, скасування валютних обмежень. На відміну від США, які з 1985 р. стали нетто-боржником, Японія – провідна країна нетто-кредитор. Японські банки домінують у світі, в тому числі у сфері міжнародних операцій (майже 40 %), випередивши банки США (15 %) і Західної Європи. В кінці 90-х років відбулося тимчасове послаблення міжнародних позицій Японії у зв'язку з економічною кризою і в значній мірі під впливом небувалої за останні 30 років фінансової та валютної кризи.