Картина XXVі. Картина XXVіі. Картина XXVIIі. Картина XXIX. Картина XXX. Картина XXXі
КАРТИНА XXVІ Голохвостий і Галя. Галя (входить, нап'ята платком). Ой хто це? Голохвостий. Це я, кралечко! Здрастуйте, моя зозулечко! Галя. Ох лишенько! Ідіть, будь ласка, бо матері поки нема; як застукають, то знов таке буде… Голохвостий. Яким сортом? Адже ваша мати мені слово дала… Галя (вириваючи руку). Так і повірили! Голохвостий. Та не пручайтесь-бо, потому што у мене аж печінки пручаються! Галя (виривається). Пустіть-бо! (І вибіга).
КАРТИНА XXVІІ Голохвостий сам. Голохвостий. Виприснула… Хистка, як лозиноч-ка, в'юнка, мов вуж! Але ж і ягодка! Як повидів її, ну просто все в головє замакотрилось! Просто, як только в руках її подержиш, дак так робиться у тебе унутрі, як у самоварі, аж гуде! Ну й дівчина ж! Да за таку ж дівчину, доложу вам, можна всього себя обголити чисто і піти по Хрещатику таким хвисоном…
КАРТИНА XXVIIІ Голохвостий і Секлита. Секлита (з горщечком і пляшечкою). Ну, спочатку покушаите мого кваску… а потім, цю вкуснятину! Голохвостий. Викушайте ж самі! Секлита. Пошли ж вам боже, чого ви бажаєте, а моїй Галі долю щасливу! (П'є і знов налива). Голохвостий. Дай боже! З іменинами вас поздоровляю! (П'є). А-а! Оце так кавсок, скажу я вам! Та й пиріжки ж до того, дай вам боже здоров'я! (їсть). Секлита. Онде й Галя пішла. Секлита (стука в вікно). А йди лиш сюди! Де ти там у гаспида тиняєшся?
Ті ж і Галя. Голохвостий. Здрастуйте, доброго здоров'ячка! Вся душа моя стрепенулась, как зачув я ваш ангельський голосок… Галя (подає руку). Ви смієтесь… Голохвостий. Єй-богу, і в думці немаєть: я, Ганно Івановно, з чесним заміренієм прийшов. Г а л я. Я не знаю про що. Секлита. Бач, мов і не зна, мов і не рада! А до сього торгу давно й пішки! Щастя твоє, що так склалося, а то б було!
Галя. Мамо, хіба я в чім винна? Секлита. Та годі, годі! Нічого мені ману пускать, очі одводити. На ось горня та почастуй квасом дорогого гостя, та поговоріть любенько, а я сама за посудою збігаю! (Виходить).
КАРТИНА XXIX Галя і Голохвостий. Галя наливає варенухи. Голохвостий. Чого ти цураєшся мене, моя рибонько, хіба-развє я не любий тобі? Галя (подає чарку). Я вас боюсь… Що це ви задумали, чого ви мене чіпаєте? Голохвостий. Задумав, моя куріпочко, хоч кишки собі вимотать, а тєбя добути, потому улюбльон, як окроп кипить… Г а л я. Я вам не пара… Ви б краще не в'язали мені світа… зараз проміняєте на яку-небудь панну! Голохвостий (випивши). А-а! З ручок твоїх солодша од меду й од канахвет! (Бере за руку й хоче обняти). Галя. Пустіть! Голохвостий. Щоб я тебе проміняв? Ні за яку кахвюру! Так би й задавив! (Обніма), Галя (вириваючись). Ой що ви?
КАРТИНА XXX Ті ж і Секлита. С е к л и т а. А! Договорилися, значить…. Ну, й помагай вам боже! Голохвостий (набік). Знов піймала! Вона, здається, за дверима підслухувала! Г а л я (з сльозами). Що ж я, мамо, — начепився! Секлита. Та годі вже, годі, тепер нічого… От готуй лишень страву, бо вже куми йдуть… (До Голохвосто-го). А вас уже тепер не пущу з хати од страви, як хочете! Голохвостий. Та я б радніший, Секлито Пилиповно, і ночувати, когда б не… (Набік), Попався жучку в ручку.
КАРТИНА XXXІ Ті ж, куми. В хату входять Марта і другі міщанки, деякі з кошолками, деякі убрані в празникову одежу. Марта. Добридень вам, Секлито Пилиповно! З днем вашого ангела поздоровляємо вас. Дай вам боже, чого ви тільки забажаєте собі з неба, а вашій дочці пошли боже гарного жениха!
Цілуються. Секлита. Але чого ж ви стоїте? Сідайте, кумо, сідайте, свахо, сідайте, кумасю, прошу покорно, кумко Устя. Ху! Цур йому, утомилася! Оце я з іменин іду… Так уже частували та поштували, що й боже! Біжу вже до вас та й підскакую, а тут, чую, співи: нате ж і мій глек на капусту!
Секлита. Спасибі, що згадала мене, стареньку куму! Голохвостий. І це кума? Та вашими кумами можна Дніпро загатити і Чорторий закидати! Єй-богу, правда! Секлита. А бодай вам язик усох, не казавши лихого слова. Голохвостий. Та хай всохне, чорт його бери! М а р т а. Ну й моторний же хлопець! Устя (до Секлити). Де ви такого вискіпали? Секлита (бере пляшку). Вип'ємо ж по чарці за живих і за мертвих! (Налива і п'є). Щоб живим жити і не вмирати, а помершим, коли померли… (Шаха рукою). Голохвостий. Бодай не вставати! Одна міщанка. Даруй же боже цей празник проводити, тамтого року діждати! Марта. Щоб ми діждали в добрім здоров'ї пити і на той рік; а я вже забігала до сусіди та хильнула чарку, другу… та трошки й веселенька! Секлита. То й добре! На здоров'ячко! (Танці, співи) Голохвостий (розпалюючись). У-х! Валяй без титулу! Стрижи! (Скида піджака і йде в танець). Голохвостий частується і хихика з міщанками. Міщанки. Ха-ха-ха! Ну, й не шибеник оцей панич?! Другі. Як вогонь! А гарний! М а р т а (до Секлити). Та скажіть-бо, хто це? С е к л и т а (одводить Марту і таємно). Я сьогодні два празника справляю: іменини й заручини! Отой красень, Голохвостий, жених моєї Галі. Капосна дівка зловила такого жениха, що мій покійний Лимар проти його як свиня проти коня. Поздоровляйте: це жених і молода; Голохвостий посватав. Галя. Мамо! Не робіть цього… слухайте, що я вам скажу… Секлита. Після! Мовчи тепер. Голохвостий (набік), Що це вона, здуріла? Привселюдно меня об'являєть женихом! Тепер почнуть язики чесати! Секлита. От повеличайте їх, кумочки мої, та й заручини зап'ємо! Правда, гарна парочка? Голохвостий (набік). Оце взяла в лещата! Усі. Гарна, гарна, як вугірочки! Поздоров боже! Секлита. А тобі затьок скажу так: цурається мене рідня моя: ніхто з Сірків і в хату не плюнув через отого чорногуза Проню! Голохвостий (схоплюється, мов опечений). Хіба вам Сірки рідня? Секлита. Сестра рідна… А ота носата — небога! Голохвостий (набік). От влопався! С е к л и т а. Якже, багатирі, запаніли! На бідний рід їм начхать тепер! А все через оту дурноголову!
Голохвостий (набік). Ну, пропав тепер, навіки пропав! М а р т а. Та я б їй, отій вашій Проні!.. Секлита. А ти ж думаєш як? Секлита Лимариха їй подарувала? Ого! Не на таку напала! (Береться в боки). Та я отой носатий пенціон так одманіжила, що аж баньки повитріщали! Голохвостий (набік). Слава богу, вони, значить, в сварці! Мов світ мені піднявся, аж од серця одлягло! М а р т а. Авжеж, чиста сова! Устя. Чапля! Голохвостий (підходить). Жаба кислоока! С е к л и т а. А ти її знаєш? Голохвостий. Та видів раз отого штурпака! Секлита. Вже іменно! Нехай її курка брикне! М а р т а. Хай її п'ятниця свята покара! Голохвостий. Холера на її голову! Секлита. Пху на неї, та й годі! Секлита. Ну, лихом об землю! Гуляймо цілу ніч!
Всі (співають) Пьём за то, чтоб жить без слез, чтобы сердцу пелося. Припев: Песней мы разгоним кровь в эту пору дивнюю. Припев:
Воспользуйтесь поиском по сайту: ![]() ©2015 - 2025 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|