| Психологічна готовність до шкільного навчання
|
| | Критерії
|
| Інтелектуальна готовність
|
| Сприймання
| Сформованість зорового сприймання
Розвиток тонкого та достатньо диференційованого зорового аналізу та синтезу, сформованість зорово-просторових уявлень:
- уміння виокремити фігури з фону;
- уміння розрізняти предмети та геометричні фігури за їх формою (круглий, овальний, квадратний, прямокутний, трикутний і т.п.);
- уміння розрізняти предмети та геометричні фігури за розміром (великий, маленький, середній) і розуміти їх співвідношення (великий – маленький, більше – менше; довгий – короткий, довше – коротше; високий – низький, вище – нижче; товстий – тонкий, товщий – тонший; ширший – вужчий, ширше – вужче);
- уміння визначати місце знаходження предметів і геометричних фігур у просторі відносно один одного, тобто розуміти просторові відношення між ними (високо - низько, вверху – внизу, вище – нижче; далеко – близько, далі – ближче, попереду – позаду; зліва – справа).
Сформованість слухового сприймання
Диференціація звуків мовлення (фонематичний слух):
- сформованість початкових форм звукового аналізу та синтезу слів;
- можливість чіткої слухової диференціації акустично близьких звуків.
|
| Увага
| Довільна увага:
- достатньо сформовані обсяг, стійкість, розподіл, переключення, концентрація;
- здатність до тривалого зосереджування.
|
| Пам′ять
| Довільна пам'ять:
- сформована вербальна механічна пам′ять, легкість запам′ятовування слів на слух;
- розвинена образна зорова оперативна пам′ять;
- наявна здатність до логічного запам′ятання.
|
| Мислення
| Сформованість основних видів мислення:
- наочно-дійового,
- наочно-образного,
- словесно-логічного мислення (у початковій стадії розвитку);
Сформованість операцій мислення:
- аналітичне мислення (виділення істотного в явищах навколишньої дійсності);
- установлення причинно-наслідкових зв′язків та закономірностей між явищами;
- здатність до порівняння та зіставлення (уміння бачити схоже та відмінне);
- здатність до узагальнення та умовиводу (вміння міркувати, виділяти загальний спосіб дій, здатність схоплювати ситуацію цілісно, розуміти її зміст та робити висновки).
|
| Мовлення
| Розвиток діалогічного та монологічного мовлення, як засобу спілкування та передумови оволодіння письмовим мовленням:
- правильна вимова всіх звуків мовлення (перш за все не повинно бути заміни одних звуків іншими);
- володіння достатнім обсягом словникового запасу за умови правильного розуміння значення засвоєних слів;
- уміння граматично правильно оформлювати речення, тобто відповідно до законів граматики з′єднувати окремі слова між собою задля висловлювання закінченої думки;
- володіння зв'язним мовленням, тобто вміння логічно й послідовно пов′язувати окремі речення між собою для побудови зв′язного вислову.
|
| Сенсомоторика
| Сенсомоторна координація:
- розвиток аналізувальних систем (орієнтування у просторі);
- розвиток дрібної моторики (графічні навички, маніпулювання дрібними деталями, дії з ґудзиками, шнурками, малювання)
- моторні здібності, рухові навички (уміння бігати, стрибати, лазити, повзати, кидати, ловити; виконання вправ на координацію та спритність).
|
| Научуваність
| Психологічні передумови оволодіння навчальною діяльністю:
- здатність розуміти та приймати навчальне завдання;
- уміння дитини свідомо підпорядковувати свої дії правилу, загально визначеному способу дій;
- уміння дитини орієнтуватись на систему правил у роботі;
- уміння працювати за зразком;
- уміння слухати, розуміти та виконувати інструкції дорослого;
- уміння сприймати допомогу дорослого;
- уміння переносити засвоєні знання та способи дій на виконання аналогічних завдань;
- уміння планувати власні дії та контролювати їх.
|
| Особистісна готовність
|
| Мотивація
| Достатній рівень мотиваційного розвитку дитини:
- сформованість мотиву учіння (пізнавальні й соціальні мотиви учіння);
- позитивне ставлення до учіння;
- підпорядкованість мотивів (ієрархія мотивів).
|
| Воля
| Достатня сформованість довільності:
- здатність тривалий час виконувати не дуже привабливе завдання;
- уміння долати труднощі;
- здатність довести розпочату роботу до завершення;
- здатність до довільної регуляції поведінки (посидючість);
- здатність до довільної регуляції поведінки та пізнавальних процесів за допомогою слова.
|
| Емоції
| Сформованість емоційної сфери:
- здатність розпізнавати та розуміти невербальні та вербальні прояви емоцій інших людей;
- розвиток вищих почуттів й емоцій (співчуття, відповідальність, гордість тощо);
- глибина та стійкість у прояві почуттів;
- довільність у керуванні емоціями та почуттями.
|
| Спрямованість особистості
| Сформованість внутрішньої позиції школяра:
- наявність пізнавальних інтересів (зацікавленість у навчанні, здобуванні знань, умінь і навичок, у отримання нової інформації про довкілля);
- сформований особистий інтерес до нового, власне шкільного змісту занять (грамоти і лічби);
- готовність до зміни соціальної позиції;
- бажання вчитися, дитина виявляє «почуття необхідності навчання»;
- допитливість, потреба в самостійному пошуку відповідей на питання, що цікавлять;
- наявність змістовного уявлення у дитини про підготовку до школи;
- віддання переваги колективним заняттям перед індивідуальним навчанням удома;
- дисциплінованість;
- прийняття традиційного для навчання способу оцінювання (оцінку);
- визнання авторитету вчителя;
- виникнення першого схематичного, цілісного дитячого світогляду.
|
| Самосвідомість
| - здатність до рефлексії своєї діяльності;
- ідентичність особистісна та соціальна (початкові форми);
- диференційованість образу-Я (Я-реальне і Я-ідеальне);
- потреба в досягненні успіху;
- уміння правильно оцінити свої реальні й потенційні можливості;
- адекватна самооцінка та рівень домагань, відповідний реальним можливостям;
- Специфічна самооцінка, оцінка «Я» в конкретній діяльності.
|
| Соціальна готовність
|
| Комунікативна компетентність
| Передумови:
- наявність потреби та бажання дитини у спілкуванні з однолітками та дорослими;
- наявність позитивного ставлення до комунікативної діяльності;
- сформованість комунікативних рис характеру – товариськість, контактність, відгукуваність, сумлінність, наполегливість тощо.
- Знання:
- знання та розуміння мовленнєвої культури спілкування;
- знання та розуміння невербального спілкування;
- Уміння та навички:
- сформованість навичок спілкування, уміння вступати в контакт як з однолітками, так і з дорослими;
- уміння гармонійно поєднувати виразні, вербальні та невербальні засоби спілкування;
- довільність у спілкуванні з дорослими (уміння прийняти навчальне завдання та вказівку дорослого);
- здатність до взаємодії на партнерських засадах, (уміння справедливо розподіляти функції, домовлятися, обґрунтовувати свою думку, поступатися, запобігати конфліктам і справедливо їх розв′язувати).
|
| Соціальна компетентність
| Передумови:
- усвідомлення свого соціального «Я» (сприймання себе в контексті стосунків з іншими, відчуття своєї належності до певної соціальної групи);
- здатність почувати себе впевнено за межами дому, в іншому соціальному середовищі (відсутність страху, нерішучості).
Знання:
- знання основних норм і правил поведінки в соціальному середовищі;
- розуміння ролі вчителя, що відрізняється від ролі вихователя та матері;
- розуміння своєї соціальної ролі майбутнього учня, для якого провідна діяльність – навчання.
Уміння та навички:
- сформованість навичок суспільного життя, дотримання правил і норм поведінки;
- уміння об′єктивно оцінювати вчинки навколишніх відповідно норм поведінки;
- здатність і готовність до співпраці;
- уміння будувати взаємовідносини з однолітками в процесі спільної діяльності (уміння брати до уваги думку іншого, зважати на нього, доброзичливо взаємодіяти);
- уміння підпорядковувати свою поведінку законам дитячої групи;
- здатність знаходити своє місце в групі;
- здатність виконувати роль учня в ситуації шкільного навчання;
- сформованість необхідних елементарних трудових умінь та навичок (уміння організувати робоче місце та підтримувати порядок на ньому тощо);
- сформованість навичок самообслуговування.
|
