 |
Поняття, принципи та джерела права Європейського Союзу.
|
|
|
|
Право ЄС – специфічна правова система, норми якої регулюють суспільні відносини, що складаються в ході інтеграційних процесів в рамках ЄС.
Поняття «Право ЄС» можна розглядати у таких аспектах:
1) самостійна правова система;
2) як наука, що вивчає цю систему;
3) навчальна дисципліна, яка має свій предмет (сус-ні відносини, які склались і складаються в результаті взаємодії держав-членів ЄС, а також між інститутами і органами ЄС), та методи (координації, субординації, уніфікації, гармонізації);
4) як комплексна галузь знань.
Особливості права Європейського Союзу:
- обмеження суверенних прав держав-членів на користь органів ЄС. Європейський Союз не є класичною міжнародною організацією в повному розумінні цього слова. Він поєднує в собі риси міжнародної організації, конфедерації та федерації;
- ПЄС поєднує в собі риси Романо-германської та Англо-саксонської правових систем. Незважаючи на великий «тиск» Романо-германської системи, має місце прецедентне право на території ЄС;
- ПЄС має пряму дію (і ознаку, і принцип - принцип прямої дії). Пряма дія ПЄС означає, що його норми встановлюють суб'єктивні права і обов'язки безпосередньо для фізичних та юридичних осіб;
- Верховенство по відношенню до національного права держав-членів. Принцип верховенства ПЄС. Верховенство ПЄС означає, що його джерела мають більшу юридичну силу, ніж джерела права, що приймаються в рамках окремих держав-членів.
- ПЄС займає проміжне положення між національним (внутрішньодержавним) і міжнародним правами.
З метою підкреслити своєрідність права Європейського Союзу та його відмінності від класичних правових систем (внутрішньодержавного і міжнародного права) у науковій літературі воно часто характеризується як наднаціональне (наддержавне) право. У сучасній західній доктрині отримав також поширення термін транснаціональне право, який робить акцент на здатності норм Європейського Союзу діяти через державні кордони, не обмежуючись територією однієї-єдиної країни.
|
|
|
Принципи права ЄС.
Принципи права ЄС – це основні засади цієї правової системи, які визначають зміст правотворчої, правозастосовної і правоохоронної діяльності Союзу в цілому і його держав-членів
Принципи права ЄС розділяються на функціональні і загальні.
До функціональних принципів відносяться принцип верховенства права ЄС і принцип прямої дії права ЄС.
- Принцип верховенства права ЄС означає пріоритет норм права ЄС над нормами національного законодавства держав-членів, норми національного права держав-членів не повинні суперечити нормам права ЄС.
- Принцип прямої дії права ЄС означає безпосереднє застосування права ЄС на території держав-членів, дія норм права ЄС без якої-небудь трансформації в правопорядок держави-члена. Дані принципи були вироблені практикою Суду шляхом тлумачення установчих документів організації.
До загальних принципів права ЄС належать принцип охорони прав і свобод особистості, принцип правової визначеності, принцип пропорційності, принцип недискримінації, принцип субсидіарності, а також низка процесуальних принципів.
- принцип субсидіарності – Союз зобов’язаний діяти в межах своїх повноважень для досягнення цілей ЄС, а в сферах де він не наділений компетенцією мають діяти національні органи.
- принцип пропорційності – засоби, які використовуються органами ЄС не мають виходити за рамки дій, які необхідні для реалізації цілей договору.
Принципи міжнародного права:
- принцип невикористання сили
- принцип виконання міжнародних зобов’язань
|
|
|
- принцип мирного вирішення спорів
Відмінний від інших підхід до побудови системи принципів права обґрунтовує С. Погребняк. Залежно від значення принципів для системи права він розрізняє основоположні і похідні принципи права. Основоположні принципи права – це принципи, які лежать в основі права, утворюють його фундамент (справедливість, рівність, свобода, гуманізм). Усі інші принципи є похідними від основоположних, менш значущими і фундаментальними. Наприклад, похідним від загальних засад права визнається принцип верховенства права, гарантувати ефективну дію якого покликані принципи правової визначеності, пропорційності, добросовісності і розумності (останні за сферою дії автор відносить до загальних принципів права)
М. Аракелян, поділяючи принципи права ЄС на загальні і спеціальні, уточнює, що загальні принципи включають три групи: загальні принципи права (наприклад, принцип правової визначеності), загальні принципи європейського права (принципи субсидіарності і пропорційності), принципи міжнародного права (принцип незастосування сили, добросовісного виконання міжнародних зобов’язань).
Спеціальні принципи об’єднують два типи принципів: галузеві (принцип однакової оплати чоловіків і жінок за однакову працю – у трудовому праві) і функціональні (принцип прямої дії та верховенства права ЄС)
Принципи права виражають сутність, зміст права, тому мають значення керівних положень під час здійснення державою правотворчої, правозастосовчої діяльності.
Норми права формуються на основі принципів права, тому останні є "фундаментальними конструкціями" всієї системи права, всього масиву норм права.
Принципи не можуть мати приорітет перед чітко сформованою нормою установчого договору.
|
|
|
A) Берет на себя все права и обязанности по производству и распределению товаров и услуг.
A) признание народа источником государственной власти, признание его права на участие в принятии политических решений, провозглашение широкого круга гражданских прав и свобод
G) відповідні права дітей-жертв і свідків відповідно до Конвенції про права дитини та Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою.
I. ПРИНЦИПИАЛЬНЫЕ СООБРАЖЕНИЯ
I. Цель задачи дисциплины «История государства и права зарубежных стран»
I. Энергетическое право - комплексная отрасль российского права, его предмет и методы.
II. Внутрішня форма джерела права
II. Права и обязанности должностных лиц
II. Права Исполнителя, Заказчика и Обучающегося
III. Зовнішній зміст джерела права
