Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Загальнодержавні податки та збори

1. Сутність і зміст податкової системи

Податки є невід’ємним атрибутом держави, які встановлюються для фінансового забезпечення виконання покладених на неї функцій і вирішення соц. -ек. завдань.

На сьогодні податки є безальтернативним джерелом формування доходів бюджету держави та багатофункціональним інструментом перерозподілу ВВП у соціальному, віковому, територіальному та галузевому аспектах. Вони впливають на розміщення ресурсів, заохочення до бізнесу, інвестиційної активності, мотивацію до праці, визначають рівень забезпеченості суспільними благами та є еластичним важелем анти циклічного регулювання економіки, підтримання рівня зайнятості та стабілізації ринкової кон’юнктури.

Податки — це об’єктивна економічна категорія, яка відображає фінансові відносини, що складаються між органами державної влади, юрид. та фіз. особами з приводу мобілізації до бюджетів та цільових фондів частини вартості ВВП, визначеної на законодавчому рівні щодо забезпечення громадян суспільними благами та послугами.

Процес стягнення податків пов'язаний із соціальним статусом (рівнем добробуту) конкретних платників податків. Через сплату податків реальні доходи понижуються, але при отриманні від держави суспільних благ та трансфертних платежів реальний добробут покращується. Суспільна ціна податків визначається втратою частини особистого прибутку конкретними платниками, яку через бюджет перерозподіляють між усіма членами суспільства. Тому, використовуючи податки як інструмент врівноваження соціального добробуту, держава має враховувати суспільно-соціальний характер податків та податкових платежів.

Податкова система – це сукупність різних видів податків та інших платежів та зборів, що віднесені до податкових, які справляються в державі.

ПС як об’єктивна реальність є складною системою з багаторівневою структурою до якої входять: податкові відносини (між платниками податків і органами влади); нормативно-правові акти, які регулюють ці відносини; конкретні форми оподаткування; фіскальні установи, які здійснюють справляння податків і контроль за їх сплатою.

Для успішного функціонування ПС вимагає певної врівноваженості, відповідності підсистем, відповідності окремих елементів підсистем один одному і системи в цілому, а також відповідності системи зовнішньому середовищу.

2. Передумови формування системності в оподаткуванні

Системність характеризує певний рівень зрілості оподаткування. Вона означає, що сукупність податків набуває нової якості, що досягається завдяки їх взаємодії та формування особливого типу зв’язків.

Критеріями набуття оподаткування системності є:

· Перетворення податків на основне і постійне джерело державних доходів;

· Проникнення основних ідей податкової науки у податкову практику;

· Підвищення мистецтва оподаткування;

· Формування доцільних способів утримання податків, що полегшує розв’язання проблеми узгодження та забезпечення їх сумісності.

Вимога системності полягає в тому, що всі податки мають бути взаємопов’язаними між собою, органічно доповнювати один одного, не вступати в суперечність із системою загалом та окремими її елементами. Системний підхід означає, що мають реалізовуватись обидві функції податків. З фіскального погляду податкова система повинна забезпечити гарантоване і стабільне надходження доходів у бюджет. З регулюючого погляду — забезпечувати державі можливість впливу на всі сторони соціально-економічного розвитку суспільства.

При формуванні податкової системи досить важливим є не лише мінімізація витрат держави на утримання податків, а й обмеження витрат платників податків на обліково-обчислювальну роботу з оподаткування.

3. Об’єктивні та суб’єктивні чинники розвитку податкової системи

Податки це продукт еволюції економіки і держав, тому і податкова система формується під впливом зовнішніх чинників, які можна розділити на об’єктивні та суб’єктивні.

Суб’єктивні чинники характеризуються тим, що в умовах демократичної правової держави запровадження тих чи інших форм оподаткування є результатом волевиявлення членів держави, компромісу інтересі різних політичних груп.

З перетворенням податку на постійне джерело доходів держави, ступінь їх раціональності набуває першочергового значення. Тому вирішення питань оподаткування не може залишатися прерогативою однієї особи, а передається на волю колективного розуму.

Враховуючи наявність суб’єктивного фактору в демократичній країні, формування податкової системи в результаті компромісу інтересів політичних груп зумовлює практичну неможливість реалізації ідеалу оптимального оподаткування.

До об’єктивних чинників становлення ПС відносять:

ü вплив суспільної форми виробництва: при натуральному виробництві податок сплачується в натуральній формі без встановленої періодичності з розвитком товарно-грошових відносин встановлюється і грошова форма оподаткування

ü вплив відносин власності: за умови домінування держ власності держав задовольняє свої потреби переважно не примусовим шляхом. З розвитком відносин відбувається відокремлення державної функції від державної власності в наслідок розвивається податкові методи.

ü вплив концентрації виробництва: виникають підстави для державного регулювання економіки, розширюється коло суспільних потреб, збільшується обсяг податкових надходжень

ü вплив зростання ВВП призводить до збільшення можливостей держави здійснювати податкове вилучення, достатній для життя рівень доходів сприяє більш виваженій реакції платників на збільшення податків, з іншого боку – зростання ВВП дає можливість знижувати рівень оподаткування відносно постійних видатків

ü вплив відносин розподілу: розмаїття форм доходів зумовлює розмаїття форм податків. Диференціація доходів стає передумовою диференціації податкових ставок. Структура доходів впливає на структуру податків. Рівень доходів платників є визначальним для загального обсягу доходів бюджету.

ü вплив форми держ управління: в умовах абсолютизму всі питання оподаткування було виключним правом однієї особи, податки встановлюються через ухвали парламенту, внаслідок чого досягається компроміс інтересів різних соціальних груп. Податки набувають цивілізованих форм через правовому регламентацію.

До суб’єктивних чинників належать:

ü Суспільні, колективні та індивідуальні інтереси . З одного боку – запровадження податків, співвідношення між ними, механізми справляння залежать від волі осіб, що при владі, з іншого – формування ПС знаходиться під впливом фіскальної поведінки платників, які вдаються до міграції чи протесту, змушують владу утримувати рівень оподаткування більш-менш прийнятний.

4. Засади побудови податкової системи

Податкова система — це сукупність установлених у країні податків і обов’язкових платежів податкового характеру та механізму їх справляння.

Податкова система кожної країни відображає її специфічні умови. У світі немає держав з тотожними податковими системами. Однак це не означає, що створення податкової системи і податкова політика ведуться спонтанно, як кому забажається. Є певні положення, які визначають підхід держави до цієї сфери своєї діяльності. Для того щоб податкова політика давала позитивні результати, необхідне наукове обґрунтування основ податкової системи.

Формування податкової системи ґрунтується на таких засадах: по-перше, системність, по-друге, установлення визначальної бази цієї системи і, по-третє, вихідних принципів.

Визначальною базою побудови податкової системи є обсяг видатків бюджету та цільових фондів. Податки в державі — не самоціль. З погляду організації її фінансової діяльності вони вторинні відносно видатків.

Важливою складовою побудови і функціонування податкової системи є встановлення її вихідних принципів. Вони розглядаються за трьома напрямами:

· принципи формування податкової системи;

· принципи оподаткування;

· принципи податкової політики.

Принципи формування податкової системи визначають фундаментальні домінанти відносно встановлення кожного податку окремо та їх сукупності. До них відносять: рівнонапруженість в оподаткуванні, урівноваженість інтересів держави і платників податків та цілеспрямоване застосування податків як фінансових інструментів регулювання пропорцій соціально-економічного розвитку.

Принципи оподаткування відображають засади справляння податків державою. У класичному вигляді вони були сформовані ще А. Смітом і залишаються актуальними до цього часу. Ці принципи досить прості й чіткі і зводяться до такого:

· усі громадяни мають сплачувати податки відповідно до своїх можливостей і доходів (обов’язковість, усеохоплюваність та платоспроможність);

· податок має бути чітко визначений і відомий усім (чіткість і прозорість);

· податок має сплачуватись у зручний час і спосіб (зручність для платника);

· система мобілізації податку має будуватися у такий спосіб, щоб мінімізувати витрати держави (фіскальна ефективність для держави).

Ефективною та надійною може бути тільки та податкова система, яка побудована з дотриманням усіх вимог та принципів і яка врівноважує інтереси держави і платників, однаково враховуючи їх потреби та можливості. Тільки така податкова система може забезпечити державу надійними і достатніми доходами, цілеспрямовано впливаючи на діяльність кожного платника і соціально-економічний розвиток суспільства загалом.

5. Принципи оподаткування та побудови податкової системи: відмінність і взаємозв’язок

1. загальніст ь оподаткування - кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені Податковим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями Податкового Кодексу; 2. рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; 3. невідворотність настання визначеної законом відповідальност і у разі порушення податкового законодавства; 4. презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу; 5. фіскальна достатність - 6. соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків; 7. економічність оподаткування - установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування; 8. нейтральність оподаткування –; 9. стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. 10. рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками; 11. єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов’язкових елементів податку.

Принципи побудови податкової системи України: 1. Стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції. 2. Стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності; 3. Обов’язковість. 4. Рівнозначність і пропорційність. 5. Рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації. 6. Соціальна справедливість. 7. Стабільність; 8. Економічна обґрунтованість. 9. Рівномірність сплати. 10. Компетенція – встановлення і скасування податків і зборів (обов’язкових платежів), а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами. 11. Єдиний підхід – забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов’язковим визначенням платника податку і збору (обов’язкового платежу), об’єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов’язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов’язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг. 12. Доступність – забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів (обов’язкових платежів)

6. Склад та структура податкової системи України

Податкова система як об’єктивна реальність є складною системою з багаторівневою структурою до якої входять:

- Податкові відносини, які складаються між платниками і державою;

- Нормативно правові акти, що регулюють ці відносини;

- Конкретні форми оподаткування;

- Фіскальні установи, які здійснюють справляння податків і контроль за їх сплатою.

Кожна із цих підсистем має внутрішню структуру, яка формується внаслідок взаємодії елементів підсистем.

Для успішного функціонування податкова система вимагає певної врівноваженості, відповідності підсистем, окремих елементів один одному і системі в цілому. А також відповідності системи зовнішньому середовищу.

До загальнодержавних належать: (фактичне виконання Зведеного бюджету за І квартал 2011)

	Млрд	%
1. ППП	11, 5	15, 8
2. ПДФО	12, 8	17, 5
3. ПДВ	29, 3	40, 2
4. АП	6, 9
5. Збір за 1 реєстрацію т. з
6. Екологічний податок	0, 12	0, 17
7. Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України
8. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні
9. Плата за користування надрами	0, 4	0, 54
10. Плата за землю	2, 5	3, 42
11. Збір за користування радіочастотним ресурсом України	0, 188	0, 26
12. Збір за спеціальне використання води	0, 2	0, 33
13. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів	0, 06	0, 09
14. Фіксований с/г податок	0, 02	0, 03
15. Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства	0, 156	0, 21
16. Мито	2, 2	3, 0
17. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками
18. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності
Податкові надходження	73, 045

До місцевих:

Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки

Єдиний податок 468, 9 млн.

Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності 109 млн.

Збір за місця для паркування транспортних засобів 5 млн.

Туристичний збір 2 млн. грн.

7. Зміст принципів побудови податкового законодавства: загальність оподаткування, рівність, недопущення проявів податкової дискримінації, невідворотність відповідальності за порушення податкового законодавства. Як ці принципи реалізовані в Україні?

Загальність оподаткування – кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені ПК, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями ПК.

Рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації – забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства. (ст. 4).

8. Зміст принципів побудови податкового законодавства: презумпція правомірності рішень платника, фіскальна достатність, соціальна справедливість. Як ці принципи реалізовані в Україні?

Презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне трактування прав та обов’язків платників податку або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платників податків, так і контролюючого органу.

Фіскальна достатність – встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями.

Соціальна справедливість – установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податку.

На мою думку, на сьогоднішній день не всі принципи побудови податкового законодавства мають правильну реалізацію. Наприклад, принцип соціальної справедливості. Всі платники податку сплачують по тим чи іншим податкам однакові відсотки, тобто немає плаваючої шкали ( окрім ПДФО, де існує 2 ставки, в залежності від величини доходу).

Реалізовано в Україні принцип фіскальної достатності.

9. Зміст принципів побудови податкового законодавства: економічність та нейтральність оподаткування, стабільність, рівномірність та зручність, єдиний підхід. Як ці принципи реалізовані в Україні?

Економічність оподаткування – установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на адміністрування.

Нейтральність оподаткування – установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або на зменшення конкурентоздатності платника податків.

Стабільність – зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситись пізніше як за 6 місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Рівномірність та зручність сплати – установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати.

Єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов’язкових елементів податку.

На сьогоднішній день в Україні повністю реалізовані такі принципи, як: економічність оподаткування, рівномірність та зручність сплати та принцип єдиного підходу. Всі інші, на мою думку, не реалізовано.

10. Тенденції розвитку податкової системи України

З 1 січня 2011 року набрав чинності новий Податковий кодекс України, який значно змінює систему оподаткування в Україні. З прийняттям нового кодексу втратили чинність ряд Законів України, декретів Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради України та указів президента України. У новому кодексі змінено кількість та склад загальнодержавних і місцевих податків та зборів. Згідно Податкового кодексу в Україні на даний час діють 23 податки та збори, з них 18 загальнодержавних та 5 місцевих.

Загальнодержавні податки та збори

З 1 січня 2011 року до загальнодержавних податків та зборів належать такі податки та збори:

1. податок на прибуток підприємств;

2. податок на доходи фізичних осіб;

3. податок на додану вартість;

4. акцизний податок;

5. збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

6. екологічний податок;

7. рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

8. рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

9. плата за користування надрами;

10. плата за землю;

11. збір за користування радіочастотним ресурсом України;

12. збір за спеціальне використання води;

13. збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

14. фіксований сільськогосподарський податок;

15. збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

16. мито;

17. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

18. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

12 3 4 5 6 7 Следующая ⇒

Воспользуйтесь поиском по сайту: