 |
5. Де-архаїзація Рюриковичів. Частина III. Практичний шлях до відновлення монархії : «5 років на реанімацію - 25 на реставрацію».
|
|
|
|
5. Де-архаїзація Рюриковичів
Рюриковичі на даний момент вважаються архаїчним родом, тобто таким родом якій давно втратив монарший статус. Але тим не менш вони належать до вищої європейської аристократії. Не треба забувати і те, що заснування нової династії через вибори не одноразово приводила на стіл певний аристократичний рід не з числа августійших. Тим більше логічним буде заснування нової династії представником рода який вже мав монарший статус. На даний момент династія Рюрика представлена сотнями осіб чоловічої статі, переважно в емігрантських громадах на заході. Маловірогідно встановлення династично старшого з них але можна здійснити вибір відштовхуючись від інших параметрів. Це нагадує один з варіантів елекційно -династичного шляху але особливий статус Рюриковичів вимагає аналізу цього варіанту як окремого. Плюсом є зв'язок цього варіанту з Київо-Руською традицією державності, яка сприймається в національній свідомості як своєрідна «золота доба». В середовищі європейської аристократії досягнення визнання теж повинно бути відносно легким.
Головним мінусом є загроза появи багатьох претендентів серед яких неможливо буде визначити однозначно найповноправнішого. Ще одним негативним моментом є те, що сучасні Рюриковичі тяжіють до російської, а не української ідентичності. Але це може бути компенсовано тим, що проживаючи протягом декількох поколінь в еміграції вони достатньо відсторонено ставляться як до Росії так і України.
Частина III. Практичний шлях до відновлення монархії: «5 років на реанімацію - 25 на реставрацію».
Навіть у випадку приходу до влади про-монархічних сил традиціоналістичного спрямування, шлях до відновлення монархічного ладу буде довгим та тернистим. Сьогодні перед Україною стоїть питання національного виживання та, хоча б, базового відродження. Перед побудовою оптимального ладу треба вирішити проблему вимирання населення, припинити перманентне балансування над безоднею економічної кризи, створити боєздатну армію. Не треба забувати також про те, що нормальні стосунки в соціумі були зруйновані в « совецьку добу», а нинішня напів-ліберальна напів-совкова система довершує справу більшовиків.
|
|
|
Таким чином справа відновлення традиційного ладу стрижневим елементом якого є українська монархія поділяється на два етапи: національної реанімації та національної реставрації. Вони включають в себе нерівнозначні за масштабом та характером завдання.
Перший етап повинен відгорнути від національного організму загрозу загибелі, яка на даний момент є цілком реальною. Другий етап повинен тривати набагато довше, принаймні років 25 – цикл одного покоління. Його завдання полягає в поступовому відновленні національної еліти, традиційних стосунків в родині, природних станових та територіальних об’єднань. Коли цю роботу буде проведено українська монархія отримує твердий фундамент.
Безумовно це не означає, що монархічна складова українського консерватизму повинна грати другорядну роль на початку процесу. Навпаки – чим більше часу буде витрачено на підготовку до введення монархічного ладу тим міцніше він буде.
Розроблена на еміграції конституція української монархічної держави є чудовою моделлю для реалізацію монархічного проекту. ЇЇ введення в силу буде доцільним на другому етапі, етапі реставрації. На першому бажаною буде максимальна концентрація повноважень в руках голови держави.
Загальний алгоритм процесу національного відродження вибудовується наступним чином:
|
|
|
1) Прихід до влади націонал-традиціоналістичних сил. Проголошення правонаступності від Української держави Павла Скоропадського. Всі пізніші політичні режими на території України були або нелегітимними або прямо окупаційними.
2) Реставрація Української держави. Голова держави не приймає титулу гетьмана, а проголошується регентом. Широкі повноваження голови держави згідно з «Грамотою до всього українського народу»
3) Процес національного порятунку. «5 років реанімації»
4) Затвердження монархічної конституції ( орієнтовно за зразком проекту 1978 року затвердженого Радою Гетьманського руху ). Регент дія в межах відповідних повноважень. Поступово здійснюються реформи спрямовані на відновлення традиційного ладу. Вакантність столу зберігається, але починаються поступові пошуки рішення династичного питання «25 років на реставрацію».
5) Вирішення династичного питання. Стіл посідає законний монарх України.
Література
1. Липинський В. К «Листи до братів хліборобів» Київ Філадельфія 1995 2. Тоффлер Е. «Третя хвиля» Київ 2000 Переклад з англійської Євса А. за редакцією Шовкуна В.
3. Иноземцев В. Л» Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы. Москва 2000
4. Кастельс М. «Могущество самобытности /Новая постиндустриальная волна на западе. Антология. Под редакцией В Л. Иноземцева Москва 1999
5. Тоффлер Э. «Метаморфозы власти. Знание, богатство и сила на пороге 21 века» Москва 2003 Перевод с английского: В. В. Белокосков. К. Ю. Бурмистров. Л. М. Бурмистрова, Е. К. Комарова. А. И. Миргер, Е. Г. Руднева. Н. А. Строилова
6. Фай Г. «За что мы сражаемся? Идеологический словарь» Перевод с французского А. М. Иванова Москва 2007
7. http: //www. albanianroyalcourt. al/pages/welcome
8. http: //rurik. genealogia. ru/
9. http: //zakon1. rada. gov. ua/laws/show/n0003300-18
10. http: //politiko. ua/blogpost5564
11. http: //postup. brama. com/usual. php? what=8427
12. http: //uncp. soskin. info/material. php? pokaz=606
|
|
|
