 |
4. Який з нижче перерахованих чинників найбільше впливає на розвиток міжнародної торгівлі ХХ1 ст?
|
|
|
|
4. Який з нижче перерахованих чинників найбільше впливає на розвиток міжнародної торгівлі ХХ1 ст?
1) галузевий міжнародний поділ праці;
2) по детальний міжнародний поділ праці
3) попит на енергетичні ресурси;
4) попит на продовольчу продукцію.
5. На попит яких товарів впливають культурні особливості, які притаманні певній країні?
1) промислового призначення;
2) енергетичні;
3) продовольчі;
4) автомобілі.
6. Під дією яких чинників формуються глобальні ланцюги доданої вартості у міжнародній торгівлі?
1) географічних та природно-кліматичних;
2) культурних та історичних
3) політико-правових
4) науково-технічних та економічних.
7. Глобальні ланцюги доданої вартості у міжнародній торгівлі формуються:
1) державами:
2) ТНК;
3) національним бізнесом;
4) міжнародними організаціями.
8. Глобальні ланцюги доданої вартості у міжнародній торгівлі це:
1) продукт міжнародного поділу праці;
2) наслідок міжнародних домовленостей;
3) форма неоколоніалізму;
4) фундаментальний принцип міжнародної торгівлі
9. Для участі країни у глобальних ланцюгах доданої вартості їй необхідно мати перш за все:
1) гарний клімат;
2) значне населення;
3) кваліфіковану робочу силу;
4) розвинуті інститути приватної власності та судочинства..
10. Який чинник є найбільш динамічним у своєму впливу на розвиток міжнародної торгівлі?
1) розвинута промисловість;
2) розвинутий аграрний сектор;
3) маркетингові та управлінські бізнес-технології;
4) інформаційні технології.
11. Під дією якого чинника досяг значних успіхів у міжнародній торгівлі Китай?
1) чисельності населення;
|
|
|
2) політичної стабільності;
3) іноземних інвестицій;
4) реформування економіки на ринкових засадах.
12. Головне, що визначає лідерство США у міжнародній торгівлі сьогодні це:
1) високі технології;
2) кваліфіковані працівники;
3) розвинута фінансова та банківська система;
4) політична стабільність
13. Які причини спонукали В. Британію до виходу з ЄС?
1) невдоволення торговельною політикою ЄС;
2) невдоволення зовнішньою політикою ЄС;
3) невдоволення міграційною політикою ЄС;
4) невдоволення політикою розширення ЄС.
14. Який чинник є вирішальним у значному рості зовнішньої торгівлі Польщі?
1) приєднання до ЄС;
2) розвиток промисловості;
3) економічні та політичні відносини зі США
4) економічні та політичні відносини з РФ.
15. Що сприяло активному розвитку торгівлі Англії у ХУ11-ХУ111 ст.?
1) колоніальні здобутки;
2) правління Єлизавети 1;
3) розвиток капіталістичних відносин;
4) статус «морської» держави.
16. Головне, що стримує зовнішню торгівлю України:
1) слабка економіка;
2) економічна пасивність населення;
3) корупція;
4) повільність ринкових реформ.
17. Який з нижче перерахованих чинників є визначальним у виникненню та розвитку міжнародної торгівлі?
1) можливість одержати прибуток в інших країнах;
2) прагнення до мандрів;
3) зручні шляхи сполучення;
4) надлишок продуктів.
18. Який з нижче перерахованих чинників визначають динаміку та ефективність зовнішньої торгівлі Кувейту?
1) природні ресурси;
2) клімат;
3) рекреаційні ресурси:
4) інноваційність економіки
19. Які фактори лежать в основі зовнішньої торгівлі Російської Федерації?
1) природні ресурси;
2) інноваційна економіка;
3) політичні відносини з іншими країнами;
4) військово-промисловий комплекс та збройні сили
20. Що визначає успіхи Фінляндії на міжнародних ринках?
|
|
|
1) природні ресурси;
2) інноваційна економіка;
3) активна економічна співпраця з РФ;
4) підприємницька активність населення
Тема 4. Структурна класифікація міжнародної торгівлі.
1. Розподіл національного експорту конкретного товару (нафта, газ, деревина тощо) за країнами (регіонами) споживання відноситься до:
1) регіональної структури експорту групи країн;
2) регіональної структури світового експорту певного товару;
3) регіональна структура експорту товару групою країн;
4) зовнішня регіональна структура експорту товару.
2. Регіональна структура світового експорту певного товару:
1) демонструє частку країн—експортерів товару у світовому обсязі його експорту та визначає основних експортерів даного товару на світовому ринку;
2) засвідчує розподіл загального обсягу експорту певного товару (мінеральні добрива, вугілля, транспортні засоби тощо) за країнами (регіонами) споживання;
3) показує питому вагу кожної країни (або регіону) у світовому експорті, визначаючи основних світових експортерів;
4) характеризує регіональну орієнтацію експорту групи країн у міжнародній торгівлі;
3. Регіональна структура експорту товару групою країн:
1) засвідчує розподіл загального обсягу експорту певного товару (мінеральні добрива, вугілля, транспортні засоби тощо) за країнами (регіонами) споживання;
2) показує питому вагу кожної країни (або регіону) у світовому експорті, визначаючи основних світових експортерів;
3) демонструє частку країн—експортерів товару у світовому обсязі його експорту та визначає основних експортерів даного товару на світовому ринку.
4) характеризує регіональну орієнтацію експорту групи країн у міжнародній торгівлі;
4. Регіональна структура світового експорту формується:
1) за принципом походження експорту;
2) за принципом призначення експорту,
3) за принципом розподілу експорту;
4) за принципом споживання експорту
5. Зовнішня регіональна структура експорту товару передбачає:
1) розподіл національного експорту конкретного товару (нафта, газ, деревина тощо) за країнами (регіонами) споживання;
2) розподіл національного експорту конкретного товару за регіонами (адміністративними одиницями) його формування всередині країни–експортера;
|
|
|
3) розподіл загального обсягу експорту країн даної групи за регіонами (країнами) призначення;
4) розподіл національного експорту по країнах або регіонах.
6. На основі якої регіональної структури визначаються основні країни–партнери та рівень охоплення світового ринку конкретного товару:
1) внутрішньо регіональній структурі експорту товару;
2) зовнішньо регіональній структурі експорту товару;
3) регіональній структурі експорту групи країн;
4) регіональній структурі світового експорту певного товару.
7. Регіональна структура імпорту визначає:
1) основних споживачів даного товару на світовому ринку;
2) розподіл загального обсягу імпорту певного товару за країнами (регіонами) походження;
3) питому вагу кожної країни (або регіону) у світовому імпорті;
4) основних торговельних постачальників країни.
8. Яка регіональна структура імпорту визначає розподіл обсягу імпорту за країнами його походження:
1) внутрішня регіональна структура імпорту певного товару;
2) зовнішня регіональна структура імпорту певного товару;
3) регіональна структура імпорту товару групою країн;
4) внутрішня регіональна структура імпорту країни
9. Яка регіональна структура імпорту показує розподіл загального обсягу імпорту певного товару за країнами (регіонами) походження:
1) регіональна структура імпорту товару групою країн;
2) регіональна структура світового імпорту;
3) зовнішня регіональна структура імпорту країни;
4) внутрішня регіональна структура імпорту країни
10. Внутрішньогалузева торгівля – це:
1) обмін між країнами диференційованими продуктами однієї галузі;
2) обмін між країнами диференційованими продуктами різних галузей;
3) обмін між країнами гомогенною продукцією різних галузей;
4) обмін між країнами гомогенною продукцією однієї галузі.
11. Внутрішньогалузева торгівля пояснюється наявністю:
1) ефекту посилення;
|
|
|
2) ефекту масштабу;
3) ефекту умов торгівлі;
4) жодною із зазначених ефектів.
12. Внутрішньогалузева торгівля розвивається в умовах:
1) різної забезпеченості країн факторами виробництва;
2) як однакової, так і частково подібної забезпеченості країн факторами виробництва;
3) як однакової, так і різної забезпеченості країн факторами виробництва;
4) виключно однакової забезпеченості країн факторами виробництва
13. Міжгалузева торгівля відображає:
1) порівняльні переваги країн у виробництві товару;
2) диференціацію товарів;
3) недосконалу конкуренцію;
4) досконалу конкуренцію;
14. Внутрішньогалузева торгівля спричиняє:
1) зростання доходів на всі фактори виробництва;
2) зростання доходу на відносно надлишкові фактори виробництва;
3) зростання доходу на відносно дефіцитні фактори виробництва;
4) зростання доходу на відносно мобільні фактори виробництва.
15. Міжгалузева торгівля розвивається переважно між:
1) країнами що розвиваються;
2) промислово розвиненими країнами;
3) промислово розвиненими країнами та країнами, що розвиваються;
4) будь-якими країнами.
16. Предметом внутрішньогалузевої торгівлі є:
1) диференційована продукція;
2) гомогенна продукція;
3) будь-яка продукція;
4) сировинна продукція
17. Внутрішньогалузева торгівля розвивається переважно:
1) між галузями промисловості та сільського господарства;
2) у межах галузей переробної промисловості;
3) у межах галузей сільського господарства;
4) у межах галузей добувної промисловості;
18. Внутрішньогалузева торгівля спричиняє:
1) мінімальні негативні соціальні наслідки;
2) значні негативні соціальні наслідки;
3) зовсім не має негативних соціальних наслідків;
4) значні зрушення у структурі та розміщенні виробництва.
|
|
|
