 |
11. Які сучасні тенденції розвитку міжнародної торгівлі відповідають положенням теорії співвідношення факторів виробництва?
|
|
|
|
11. Які сучасні тенденції розвитку міжнародної торгівлі відповідають положенням теорії співвідношення факторів виробництва?
1) експорт країн, що розвиваються, є орієнтованим до промислово розвинених країн;
2) експорт промислово розвинених країн має внутрішньогрупову спрямованість;
3) жодна з тенденцій не відповідає положенням цієї теорії;
4) обидві тенденції відповідають положенням цієї теорії.
12. У чому полягає сутність парадокса В. Леонтьєва?
1) капіталонасичені країни експортують працемістку продукцію, а імпортують капіталомістку;
2) капіталонасичені країни експортують капіталомістку продукцію та імпортують працемістку;
3) праценасичені країни експортують працемістку продукцію та імпортують капіталомістку;
4) капіталонасичені країни як експортують капіталомістку продукцію так і імпортують капіталомістку продукцію.
13. Яка теорія міжнародної торгівлі базується на твердженні, що в основу міжнародної торгівлі покладено розбіжності у відносних цінах на товари, які виникають в силу різної забезпеченості країн немобільними факторами виробництва?
1) теорія співвідношення факторів виробництва;
2) теорія загальної рівноваги;
3) теорія специфічних факторів виробництва;
4) теорія ТНТ;
14. Які фактори за теорією специфічних факторів виробництва є мобільними?
1) капітал;
2) праця;
3) земля;
4) технологія
15. За теорією специфічних факторів виробництва мобільними факторами є ті, які можуть:
1) вільно пересуватись між галузями;
2) вільно пересуватись між країнами;
3) пересування яких між галузями обмежене;
4) пересування яких між країнами обмежене.
|
|
|
16. На якому економічному законі базується теорія специфічних факторів виробництва?
1) Законі спадної віддачі;
2) Законі Енгеля;
3) Законі попиту та пропозиції;
4) Законі вартості
17. Теорія специфічних факторів виробництва свідчить, що:
1) збільшуються доходи власників факторів, специфічних для експортних галузей;
2) збільшуються доходи власників факторів, специфічних для конкуруючих з імпортом галузей;
3) збільшуються доходи власників факторів, які інтенсивно використовують в експортних галузях;
4) збільшуються доходи власників мобільних факторів виробництва.
18. Якщо в країні А (мала країна) земля є специфічним фактором для виробництва сільськогосподарської продукції, капітал – специфічним фактором для виробництва одягу, а праця є мобільним фактором, то що спричинить збільшення притоку капіталу з-за кордону?
1) збільшення доходів власників землі;
2) скорочення зарплати;
3) збільшення доходів власників капіталу;
4) збільшення доходів робочої сили
19. Якщо в країні А (мала країна) земля є специфічним фактором для виробництва сільськогосподарської продукції, капітал – специфічним фактором для виробництва одягу, а праця – мобільним фактором, у результаті чого можуть зрости доходи власників землі?
1) збільшення притоку капіталу;
2) збільшення притоку капіталу та зростання кількості робочої сили;
3) зростання кількості робочої сили та цін на сільськогосподарськоїпродукцію;
4) збільшення притоку капіталу та зростання цін на сільськогосподарської продукцію;
20. Якщо в країні А (мала країна) земля є специфічним фактором для виробництва сільськогосподарської продукції, капітал – специфічним фактором для виробництва одягу, а праця – мобільним фактором, хто буде найбільш активно заперечувати проти введення обмежень на торгівлю одягом?
1) власники землі;
|
|
|
2) власники капіталу;
3) робітники;
4) всі зазначені власники факторів виробництва заперечуватимуть;
21. Ситуація, за якої внаслідок значного внутрішнього попиту країна імпортує товари, для виробництва яких вона забезпечена відносно кращими факторами виробництва порівняно з її торговельними партнерами, має назву:
1) реверс попиту;
2) реверс факторів виробництва;
3) еластичність попиту;
4) еластичність пропозиції;
22. Реверс факторів виробництва передбачає виникнення ситуації, коли один і той самий товар є:
1) капіталомістким у капіталонасиченій країні та працемістким у країні з надлишком фактора праці;
2) капіталомістким у праценадлишковій країні та працемістким у капіталомісткій країні;
3) капіталомістким і працемістким одночасно в капіталонасиченій країні;
4) капіталомістким і працемістким одночасно в праценадлишковій країні;
23. Реверс факторів виробництва вимірюється:
1) коефіцієнтом еластичності імпорту;
2) коефіцієнтом еластичності експорту;
3) коефіцієнтом еластичності попиту за доходом;
4) коефіцієнтом заміщення.
24. За теоремою Столпера–Самуельсона будуть зростати доходи власників факторів виробництва, які інтенсивно використовуються:
1) в експортних і в імпортоконкуруючих галузях;
2) в експортних галузях економіки;
3) в імпортоконкуруючих галузях економіки;
4) в жодній з галузей економіки.
25. За теоремою Столпера–Самуельсона будуть зменшуватись доходи власників факторів виробництва, які інтенсивно використовуються:
1) в імпортоконкуруючих галузях економіки;
2) в експортних галузях економіки;
3) в експортних і в імпортоконкуруючих галузях;
4) в жодній з галузей економіки.
26. За теоремою Столпера–Самуельсона у випадку, коли експортується продукція, в якій існує співвідношення С/L> 1, буде зростати:
1) рента;
2) заробітна плата працівників;
3) банківський відсоток;
4) доходи на всі фактори виробництва.
27. За теоремою Столпера–Самуельсона у випадку, коли імпортується продукція, в якій існує співвідношення С/L< 1, буде зменшуватись:
1) рента;
2) заробітна плата;
3) банківський відсоток;
4) доходи на всі фактори виробництва.
28. За теоремою Столпера–Самуельсона у випадку, коли імпортується продукція, в якій існує співвідношення С/L> 1, буде зменшуватись:
|
|
|
1) рента;
2) заробітна плата;
3) банківський відсоток;
4) доходи на всі фактори виробництва.
29. За теоремою Столпера–Самуельсона у випадку, коли імпортується продукція, в якій існує співвідношення С/L< 1, буде зменшуватись:
1) рента;
2) заробітна плата;
3) банківський відсоток;
4) доходи на всі фактори виробництва.
30. " Ефект посилення" Джонса у контексті теореми Столпера–Самуельсона передбачає, що зростання відносних цін на товар спричинить:
1) непропорційно більше зростання ціни фактора виробництва, який інтенсивно використовується у виробництві цього товару;
2) пропорційне зростання ціни фактора виробництва, який інтенсивно використовується у виробництві цього товару;
3) непропорційно менше зростання ціни фактора виробництва, який інтенсивно використовується у виробництві цього товару;
4) пропорційне зростання ціни фактора виробництва, який менш інтенсивно використовується у виробництві товару;
31. Відповідно до моделі Д. Хікса технічний прогрес поділяють на такий:
1) що сприяє розвитку експортної орієнтованості національної економіки;
2) нейтральний, орієнтований на праце- та капіталозбереження;
3) екстенсивний, інтенсивний, нейтральний;
4) що сприяє розвитку імпортозамінної орієнтованості національної економіки;
|
|
|
