Види цін у міжнародній торгівлі
Стр 1 из 3Следующая ⇒ Тема 1. Вступ. Світова ціна: сутність і види Література: 1. Н.Г. Ушакова, Н.Л. Савицька. Міжнародне ціноутворення: Навчальний посібник. – К.:ВД «Професіонал», 2004. – 218 с. 2. http://friedman.com.ua/ua/info/show/163/ 3. 4. Курс «Ціноутворення на світових товарних ринках» присвячен звичайному і в той же час важливому елементу маркетингу – ціні. На що ми звертаємо увагу, коли прийшли на ринок? Ми не купляємо першу ж річ. Адже, вважаємо, що десь в іншому магазині знайдемо дешевше. Ціна товару – перша річ, на яку звертали під час покупки люди. І тепер існує така ситуація, особливо в слаборозвинених країнах і сім’ях, де люди живуть «від зарплати до зарплати». Існує ще одна тенденція. І я вважаю ви її також помітили. Коли роль ціни як міри затрачених ресурсів знизилась, ціна виступає мірилом престижу або більшої цінності (приклад щодо мірила престижу: покупка надто дорогої машини одразу відносить людину до окремої високої частинки соціуму, куди не кожний може попасти, ціна як мірило більшої цінності говорить, що цей товар у порівнянні з іншим якісніший, унікальніший, корисніший (і знаючи такий психологічний вплив «високої ціни» на людей деякі виробники маніпулюють і видають свій товар за більш якісний)). Таким чином нам як споживачам товарів та послуг буде корисно узнати з курсу, коли ціна на товар більш-менш реальна, а коли слід і поторгуватися. Що й роблять агенти світових товарних ринків. Ціна—є центральною складовою ринкового механізму Ціни і ціноутворення в єдності складають ціновий механізм. Ринковий механізм установлення цін являє собою унікальний спосіб комунікації, поширення інформації, інших важливих відомостей, необхідних суб'єктам економіки. Оперативна, велика й у той же час компактна інформація, що міститься в цінах, дозволяє визначити наповненість або дефіцитність ринків кожного виду товарів, рівень витрат, технології виробництва, а також напрямки їхнього удосконалення. Саме тому ефективність продукції, що випускається, апробується ринком, за допомогою ціни її реалізації.
Світова ціна [world market price] — це ціна великих зовнішньоторговельних контрактів на загальноприйнятих умовах платежу і постачання в умовах конкретно складеної кон'юнктури світового товарного ринку з нормальним торгово-політичним режимом. Види цін у міжнародній торгівлі У світовій економіці застосовуються різні види цін. Враховуючи їх множинність, необхідно відзначити, що на разі не існує вичерпної класифікації різноманіття цін світового ринку. На наш погляд, міжнародні ціни можна класифікувати за ознаками, наведеними у таблиці нижче. Зовнішньоторговельні ціни можуть виступати у двох видах цін: експортній та імпортній. Експортна ціна — це ціна товару, який реалізуються на зовнішньому ринку. Імпортна ціна – це ціна товару, який ввозиться у країну із зовнішнього ринку і реалізується на внутрішньому. У залежності від характеру дистрибуції (реалізації) товару може бути встановлена ціна виробника; оптова чи роздрібна ціни. Оптова ціна [wholesale price] встановлюється у тих випадках, коли товар поставляється великими партіями. Роздрібна ціна [retail price] це ціна, за якою товар реалізується безпосередньо населенню через мережу роздрібної торгівлі. Роздрібні ціни мають певну надбавку і тому завжди вище оптових. На світовому ринку товари реалізуються великими партіями, тому особливу увагу приділяють саме оптовим цінам. Якщо ринок дефіцитний, тобто попит на визначений товар перевищує пропозицію, то такий ринок називається ринком продавця, і на ньому встановлюється ціна продавця [seller's price]. Навпаки, якщо на ринку пропозиція перевищує попит, то говорять про ринок покупця, що диктує ціну покупця [buyer's price].
Як правило, ціна будь-якого товару формується на основі дотримання балансу інтересів споживача і виробника товару. При цьому інтереси сторін відображаються у цінах верхньої та нижньої межі. Ціна верхньої межі або "лімітна ціна" визначається виходячи із зацікавленості споживача у поставленому на ринок товарі. Ціна нижньої межі визначається виходячи із інтересів виробника щодо виробництва товару. Як правило, даний рівень ціни відображає фактичні витрати на виробництво.
Види публічних цін Для орієнтації у світових цінах експортери й імпортери використовують публічні ціни. Публічні ціни [published price] повідомляються в спеціальних джерелах інформації. Вони, як правило, відбивають рівень світових цін найбільших постачальників певної продукції. Наприклад, на пшеницю й алюміній світовими є експортні ціни Канади; на чай—ціни аукціонів у Калькутті, Коломбо і Лондоні. До публічних цін відносяться: довідкові ціни, біржові котирування, ціни аукціонів, ціни пропозиції великих фірм, статистичні зовнішньоторговельні ціни. Довідкові ціни [advertised price] — це ціни продавця, надруковані в спеціалізованих виданнях, бюлетенях, а також у газетах, журналах, у каналах комп'ютерної інформації. Коло товарів, що міститься у цінових довідниках, в основному охоплює небіржові сировинні товари і напівфабрикати (нафта і нафтопродукти, чорні метали, добрива і т.д.). Як правило, довідкові ціни трохи завищені та мало рухомі, оскільки повільно реагують на зміну кон'юнктури чи на певні політичні події, за винятком цін на нафту, оскільки даний товар є досить специфічним. Разом з тим, вони відбивають динаміку цін конкретного ринку. Сучасна інформаційна база довідкових цін досить розгалужена, так, наприклад, інформацію про ціни експортери металу можуть одержати в журналі "Metal Bulletin"(http://www.metalbulletin.com/), а постачальники добрив—у виданні "Ferticon"(http://www.ferticon.de), що виходять двічі на тиждень. Відомості про ціни на нафтопродукти можна одержати з електронних щоденних довідників "Argus" (http://www.argus.ru або http://www.argus.ua/) або "Piatt's".
Додаткова інформація із офіційного сайту агентства "Argus": Argus – независимое международное ценовое агентство, специализирующееся на оценке и анализе конъюнктуры товарных рынков. С 1970 года котировки Argus широко используются при заключении сделок купли-продажи нефти, нефтепродуктов, сжиженного и природного газа, биотоплива, угля, электроэнергии и других товаров по всему миру. Кроме того, данные Argus служат основой для расчетов ставок экспортных пошлин и налоговых платежей, официальных цен продаж и закупок во многих странах. Агентство выработало собственную методологию освещения нефтегазового рынка, позволяющую с большой точностью определять цены на энергоносители. Argus первым из специализированных информационных агентств опубликовал ежедневный котировальный бюллетень с ценами на основные сорта нефти и марки нефтепродуктов. В настоящее время агентство выпускает более 60 информационно-аналитических изданий, освещающих рынки энергоносителей во всех регионах мира. Большинство из них доступно в электронном формате, предоставляющем возможность пользователям самостоятельно и оперативно обрабатывать необходимые данные в режиме реального времени и в удобном для анализа виде. В 2011 году Argus приобрел FMB, международное ценовое агентство на рынке удобрений, расширив сферу и масштабы своей деятельности. Argus Media Ltd. – частная британская компания, принадлежащая семье ее основателя и сотрудникам. Штаб-квартира Argus находится в Лондоне, офисы компании расположены в Москве, Астане, Киеве, Вашингтоне, Хьюстоне, Нью-Йорке, Портленде, Калгари, Сингапуре, Токио, Пекине, Сиднее, Йоханнесбурге и Дубае. Кроме того, корреспонденты Argus освещают события в Прибалтике, Азербайджане, Германии, Франции, Нигерии, Венесуэле, Аргентине и Чили. В компании работает более 350 человек. Московское представительство Argus открылось в 1994 г. В 2007 г. начало свою деятельность бюро Argus в Астане, а годом позже – в Киеве. Сегодня Argus – крупнейшее в России и странах СНГ специализированное информационно-аналитическое агентство, освещающее рынки нефти, нефтепродуктов, газа, электричества, угля, морских, речных и сухопутных перевозок.
Особливістю довідкових цін є те, що вони не завжди збігаються з цінами фактичної реалізації товарів. Як правило, довідкові ціни відіграють роль лише початкової ціни, з якої починається узгодження цін кдоговору, а під час укладання контрактів довідкові ціни коригуються за допомогою цінових модифікаторів (різних видів знижок), крім того реальна ціна контракту може розцінюватися як комерційна таємниця. У випадку, коли довідкові ціни не збігаються з реальними комерційними операціями, їх називають номінальними. Методи формування довідкових цін на різні товари різні. У чорній металургії, автомобілебудуванні і деяких інших галузях ціноутворення базується на рівні цін найбільшої компанії. У хімічній промисловості ціни на кожен вид однорідної кінцевої продукції фіксуються на базі єдиної ринкової політики найбільших фірм, що забезпечує відносну сталість рівня цін на хімічні продукти. Ціноутворення на нафтопродукти, зокрема на бензин, визначається міжнародним нафтовим картелем, проте тут має місце цінова конкуренція, обумовлена великою питомою вагою накладних витрат у загальних витратах (60-80% усіх витрат у галузі при повному завантаженні потужностей), а також наявністю чималої кількості незалежних нафтових компаній, що прагнуть зниженням цін на кінцеві нафтопродукти втримати свої позиції на ринку.) Основна перевага довідкових цін (з погляду можливостей використання в ціноутворенні) -— регулярність публікацій за основними видами продукції, що реалізується на світовому ринку. У ряді випадків довідкові ціни являють собою базисні ціни [base price], тобто ціни товару визначеної якості і кількості, специфіки, розмірів, хімічного складу тощо у заздалегідь установленому географічному пункті (базисному пункті) відповідно до стандартизації ІНКОТЕРМС. Базова ціна, пропонована продавцем, може в 2-3 рази перевищувати ціну фактичної угоди. Тому встановленню реальної експортно-імпортної ціни передує уторгування, тобто проведення переговорів між продавцем і покупцем з приводу встановлення ціни угоди, яка буде однаково влаштовувати обидві сторони. Більш докладно види цін за умовами ІНКОТЕРМС будуть розглянуті в наступних темах курсу. У якості довідкових цін застосовуються також прейскурантні ціни, установлювані на стандартизовану кінцеву продукцію. Прейскурантні ціни [list price], це ціни, що фіксуються незалежно від системи реалізації кінцевої продукції на зовнішньому ринку (через власну мережу або мережу дилерів і інших торговельних посередників). Як правило, фірма друкує єдині фірмові прейскуранти, особливо для споживчих товарів масового попиту (автомобілі, комп'ютери, телевізори й ін.), які позначені брендом фірми-виробника.
Біржова ціна [exchange quotation]—це ціна товару, що є об'єктом біржової торгівлі. Найбільш відомими біржами є Лондонська фондова біржа(www.londonstockexchange.com), Чикагська фондова біржа (www.chx.com), Монреальська біржа(www.m-x.ca), в нашій країні - «Українська біржа»(http://www.ux.ua).та решта, повний перелік яких можна знайти за електронною адресою http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%80%D0%B6%D0%B0, Ціни на біржові товари оперативно відбивають найменші зміни кон'юнктури, що відбуваються на ринку даного товару. Це пояснюється тим, що самі біржові котирування є фактичними цінами угод саме вданий момент. Слід зазначити, що біржові котирування не відбивають впливу інших інструментів міжнародної торгівлі, зокрема, умов постачання, платежу тощо. У міжнародній зовнішньоторговельній практиці фахівці орієнтуються на котирування найбільш відомих, добре зарекомендованих бірж, що мають персонал винятково високої кваліфікації, таких як Лондонська біржа металів, Чикагська біржа, що займається котируваннями і продажами зернових, або Нью-Йоркська біржа бавовни, вітчизняна Аграрна біржа(http://agrex.gov.ua/) продажу зернових. Торгівля на біржі може проводитися за цінами на наявний товар, з негайним постачанням (протягом двох тижнів із дня укладання угоди). Крім того, біржові товари можуть продаватися за ф'ючерсними цінами, тобто цінами на визначений період часу. Ф'ючерс (терміновий контракт) — це угода на купівлю або продаж погодженої кількості товару визначеної якості на умовах його постачання у визначений термін і місце доставки в майбутньому. Зокрема, на біржі цукру в Лондоні максимальний термін термінових угод складає 14-15 місяців. Приклад форми зовнішньоекономічного і форвардного контрактів знаходиться в додатках 1.1 і 1.2. Як свідчить практика, на сучасних західних біржах за один день укладаються мільйони ф'ючерсних контрактів на постачання товарів за визначеними ф'ючерсними цінами. Ці ціни є найбільш стабільними і вигідні покупцям в умовах інфляції. Офіційне котирування [formal quotation] — це єдина ціна, установлена для кожної позиції (місяця постачання) і на визначений день. Дане котирування використовується для повідомлення ринкових цін поза біржею і для проведення розрахунків з розрахунковою палатою біржі. У тих випадках, коли біржові котирування не мають під собою конкретних угод, при їхній публікації перед ціною ставиться індекс "N", що відзначає номінальність котирування. Ціни аукціонів [auction price] — це ціни, що склалися на спеціально організованих, періодично діючих у визначених місцях ринках, на яких шляхом публічних торгів у заздалегідь обумовлений час відбувається продаж попередньо оглянутих покупцем товарів, що переходять у власність покупця, за умови оголошення найвищої ціни. Цей вид світових цін поширюється на ринку хутра, торгівлю антикваріатом, предметами мистецтва, нові та б/в автомобілі і мобільні пристрої, споживчі та сировинні товари та ін.. Роль аукціонів в міжнародній торгівлі деякими товарами надто велика. Наприклад, на міжнародних аукціонах в США та Канаді реалізується більше 76 % хутровини, в Данії – 90 %, в Швеції та Норвегії – 95%. Навіть в колишньому СРСР близько 80 % всіх хутрових товарів продавалося через Ленінградський аукціон. На міжнародних аукціонах реалізується близько 70 % чаїв світового ринку, 90-95 % немитої вовни, яка експортується Австралією і Новою Зеландією. Різновидом аукціонних цін є ціни торгів (тендерні торги), вони існують у торгівлі, заснованій на одержанні заявок на постачання товарів, попередньо оголошених у спеціальному документі (тендері) на умовах, що передбачають залучення на принципах конкуренції та терміновості пропозицій від декількох постачальників з різних країн з метою забезпечення найбільш вигідних умов угоди. Ціни міжнародних торгів охоплюють близько 1/3 всіх експортних цін на машини й устаткування (металургійне, енергетичне машинобудування, дорожньобудівельне, сільськогосподарське устаткування, літаки і т.д.). Крім того, на торгах оцінюється будівництво промислових підприємств, мостів, залізничних і автомобільних доріг, трубопроводів, портових та комунальних споруджень, електростанцій, а також ліцензії на проведення інженерно-консультаційних послуг. За такої форми торгівлі створюється високий рівень конкуренції серед продавців, то ціни в цих умовах на порівняльні види товарів і послуг, як правило, нижче, ніж ціни на аналогічну продукцію, що реалізується за звичайними комерційними контрактами. Ціни аукціонів і торгів відбивають, як правило, реальні угоди. Розрізняють два способи уторгування цін на аукціонах: аукціони з підвищенням ціни й аукціони зі зниженням ціни. Ціни фактичних угод [price of the actual quotation] є найбільш докладним критерієм рівня ціни в контракті. Однак ці ціни, як правило, регулярно не публікуються, а з'являються у пресі епізодично, лише за контрактними операціями, оскільки ціна угоди є комерційною таємницею фірми. Ціни фактичної реалізації, використовувані як світові ціни, є експортними або імпортними цінами основних постачальників або споживачів товарів, вираженими у вільно конвертованій валюті. Наприклад, по хвойним пиломатеріалам такими цінами є експортні ціни Швеції, обчислені у шведських кронах або доларах США. По природному газу—експортні ціни Голландії або Канади, визначені в доларах США. Ціни пропозиції великих фірм [price of an offer] менш представницькі, ніж ціни фактичних угод, оскільки відбивають монопольний характер постачань товару і, власне кажучи, мають характер довідкових цін, так як первісні ціни в результаті узгодження при підписанні угоди, як правило, знижуються, що взагалі типово для договірних цін. Статистичні зовнішньоторговельні ціни — публікуються в різних національних і міжнародних статистичних довідниках. Дані ціни є середніми експортними й імпортними цінами, оскільки визначаються шляхом розподілу вартості експорту або імпорту на обсяг закупленої або поставленої продукції. Ці ціни не показують реальну ціну конкретного товару. Вони представляють практичний інтерес з огляду аналізу загальної динаміки зовнішньої торгівлі певної країни, для статистичних розрахунків, використовуються як приблизний орієнтир. Розрахункові ціни Розрахункові ціни застосовуються в контрактах на нестандартне спеціальне устаткування, вироблене, як правило, по індивідуальним замовленням. Ціни на спеціальне устаткування розраховуються постачальником для кожного конкретного замовлення з урахуванням технічних і комерційних умов даного замовлення, а в деяких випадках остаточно встановлюються лише після виконання замовлення. На рівень розрахункової ціни справляє вплив та обставина, що спеціальні машини й устаткування найчастіше випускають фірми, що домінують у даній порівняно вузькій галузі, а вироблене ними устаткування ґрунтується на запатентованих винаходах, удосконаленій технології, наявністю висококваліфікованого персоналу. Контрактні ціни Продаж товарів та послуг на світовому ринку здійснюються за конкретними цінами, що можуть бути зафіксовані в укладеному контракті на момент його оформлення, протягом терміну дії контракту або до моменту його виконання. Контрактні ціни встановлюються в процесі переговорів при укладанні контракту. У залежності від способу фіксації [price fixing] розрізняють кілька видів контрактних цін. Тверда ціна (стабільна; фіксована, гарантована) [firm price, fixed price] встановлюється в момент підписання контракту, не підлягає зміні протягом усього терміну його дії і не залежить від термінів і порядку постачання товарної партії. У контрактах із тривалими термінами постачання звичайно робиться відмітка "ціна тверда, зміні не підлягає". Застосовується за умови, що не спостерігається коливання цін на предмет укладеного контракту і термін його виконання невеликий. Рухлива ціна [flexible price] (тверда фіксована ціна з можливістю наступного коригування) — зафіксована при укладанні контракту ціна, що може бути переглянута надалі, якщо ринкова ціна даного товару до моменту його постачання зміниться. При встановленні рухливої ціни в контракт вноситься цінове застереження, що передбачає зміну ціни, зафіксованої в контракті, у залежності від підвищення або зниження ціни на ринку до моменту виконання угоди. У контракті обмовляється допустимий мінімум відхилення ринкової ціни (market fluctuation), наприклад, у межах 2-5% щодо ціни, прийнятої в контракті. У даних межах коливання перегляд контрактної ціни не проводиться. При встановленні рухливої ціни в контракті обов'язково повинно бути зазначено офіційне джерело статистичних даних, за яким варто судити про зміну ринкової ціни. Рухливі ціни найчастіше встановлюються на промислові, сировинні і продовольчі товари, що поставляються на умовах довгострокових контрактів. Розрахунки в такому випадку ведуться за поточними цінами [current price] — тобто цінам, що діють наданий період. Ковзаюча ціна (змінна ціна) [liding price] — це ціна, обчислена в момент виконання контракту шляхом перегляду договірної (базисної) ціни з урахуванням змін у витратах виробництва, що відбулися в період виконання контракту. Якщо контрактом передбачаються часткові постачання, змінна ціна розраховується окремо на кожне постачання. Ковзаюча ціна складається з двох частин. Перша — базисна ціна, що аналогічна фіксованій ціні. Друга — основна частина — ресурсна модель, що відбиває відношення часток основних ресурсів на виробництво. Дуже важливо оцінити той елемент ресурсної моделі, що піддається змінам. У момент виконання контракту розрахунок ціни розробляється з урахуванням змін, що відбулися з ресурсами. Змінні ціни застосовуються в контрактах на продукцію, що вимагає тривалого терміну виготовлення (наприклад, для унікальних машин). Під час підписання контракту сторони встановлюють базисну ціну і включають застереження про її структуру, тобто частковий розклад складових ціни у відсотках на постійні та змінні витрати. У додатках до контракту крім протоколів узгодження договірних цін може бути наведено погоджений сторонами метод розрахунку змінної ціни. При встановленні змінної ціни в інтересах імпортера в контракт можуть бути внесені деякі обмежувальні умови. Зокрема, може бути встановлена у відсотках до договірної ціни межа, у рамках якої перегляд ціни не проводиться, а також межа можливої зміни договірної ціни (наприклад, не понад 10% від загальної вартості замовлення), що називають лімітом ковзання [limit of escalation]. У контракті може бути передбачено, що ковзання поширюється не на всю суму витрат виробництва, а лише на визначені елементи з вказівкою їхньої величини у відсотках від загальної вартості замовлення. Змінна ціна може застосовуватися не на весь термін дії контракту, а на більш короткий період, наприклад, на перші кілька місяців від дати укладання контракту або на період постачання визначеної кількості товару. Змінна ціна може уточнюватися сторонами безпосередньо перед постачанням кожної партії товару або (при довгострокових контрактах) — щорічно перед початком чергового господарського фінансового року. Покупцеві може бути надано пільгове право вибору моменту фіксації ціни протягом терміну виконання угоди з застереженням про джерела інформації про ціни. У контракті в цьому випадку обмовляються умови фіксації і принцип визначення рівня ціни (price level). Наступним видом змінних контрактних цін є змішана ціна, яка також складається з двох частин: твердої фіксованої ціни та змінної ціни.
Читайте также: Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|