Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Голосування за Конституцію. Онлайн засідання Ради

ЗА ТЕМОЮ

У Росії прокоментували "децентралізацію по-київськи"

17 липня 2015, 14:34

Зі ст.133 тексту Конституції також пропонується прибрати перелік назв всій областей України.

"Територія України розділена на громади. Громада є первинною одиницею в системі адміністративно-територіального устрою України. Кілька громад складають район. Автономна Республіка Крим та області є регіонами України", - йдеться в документі.

Місцеві державні адміністрації передбачається ліквідувати.

Передбачається, що в разі прийняття нової редакції Конституції, в Основному законі буде закріплено, що "органами місцевого самоврядування громади є рада громади як представницький орган і виконавчі органи місцевого самоврядування громади". Передбачається, що виконавчі органи місцевого самоврядування громади будуть підконтрольні і підзвітні раді громади.

Разом з тим, з проекту змін до Конституції України випливає, що, як і говорив президент України Петро Порошенко, статус автономії Криму і Севастополя, як окремих адміністративних одиниць, збережеться.

ЗА ТЕМОЮ

СЮЖЕТЗаміна Конституції. За що проголосувала Рада під наглядом Нуланд

16 липня 2015, 16:00

Так, на півострові збережеться Верховна Рада (Верховна Рада - ІФ) Автономної Республіки Крим, що випливає зі статті 150 Конституції України, в якій в повноваженні Конституційного суду, як і раніше, залишається оцінка на предмет конституційності "правових актів Верховної Ради АР Крим".

У законодавчій ініціативі наголошується, що якщо до прийняття даних змін до Конституції, міста Київ та Севастополь "мають спеціальний статус, який визначається законами України", то після ухвалення проекту змін, особливості Києва та Севастополя в системі адміністративно-територіального устрою України будуть визначатися "окремими законами".

Крім цього, в регіонах і районах України з'явиться інститут префекта - представника виконавчої центральної влади.

За проектом Конституції, "виконавчу владу в районах та областях, у Києві та Севастополі здійснюють префекти". "Префекта призначає на посаду та звільняє з посади за поданням Кабінету міністрів України президент України. Префект є державним службовцем", - йдеться в статті 118 проекту, опублікованому на сайті парламенту в четвер.

Згідно із запропонованими змінами, префект під час здійснення своїх повноважень відповідальний перед президентом, підзвітний і підконтрольний Кабміну.

Стаття 119 проекту закону визначає, що префект здійснює нагляд за дотриманням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування, координує діяльність територіальних органів виконавчої влади, забезпечує виконання держпрограм, здійснює інші повноваження, визначені Кабміном.

ЗА ТЕМОЮ

Поправки до Конституції не відповідають мінським принципам - Пушилін

16 липня 2015, 12:02

Проект змін до Основного закону передбачає, що у разі ухвалення головою громади, місцевими радами акта, що не відповідають Конституції, створює загрозу порушення державного суверенітету, територіальної цілісності або загрозу національній безпеці, президент України зупиняє дію відповідного акта з одночасним зверненням до Конституційного Суду, тимчасово припиняє повноваження голови, складів місцевих рад, а також призначає тимчасового державного уповноваженого.

КС невідкладно повинен розглянути це звернення. Якщо він визнає акт таким, що не відповідає Конституції, Верховна Рада за поданням глави держави достроково припиняє повноваження голови громади, місцевої ради та призначає позачергові вибори у встановленому законом порядку.

Відповідно до законопроекту, після набуттяя чинності закону про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади наступні чергові місцеві вибори проводяться в останню неділю жовтня 2017 року.

Президент, згідно з конституційними змінами, за поданням Кабінету міністрів України призначає на посади і звільняє голів місцевих державних адміністрацій до призначення відповідних префектів. Тимчасово, до призначення префекта, повноваження здійснює глава відповідної місцевої адміністрації.

"Стратегію реформування державної служби та служби в органах місцевого самоврядування в Україні на період до 2017 року" схвалено на засіданні Уряду 18 березня 2015

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії реформування державної службита служби в органах місцевого самоврядування в Україні на період до 2017 року та затвердження плану заходів щодоїї реалізації» схвалено на засіданні Кабінету Міністрів України 18 березня 2015 року.

Цей проект підготовлено Нацдержслужбою задля забезпечення побудови сучасних, професійних, політично-нейтральних інститутів державної служби та служби в органах місцевого самоврядування з метою їх інтеграції уєдиний державний механізм управління країною, що відповідатиме європейській моделі належного урядування.

Підготовку Стратегії реформування державної служби та служби в органах місцевого самоврядування вУкраїні на період до 2017 року передбачено Угодою про фінансування Контракту для України з розбудови держави,що була підписана 13 травня 2014 року у місті Брюсселі Прем’єр-міністром України та Президентом ЄвропейськоїКомісії.

Метою Стратегії є створення у середньостроковій перспективі належних умов для ефективного впровадження вУкраїні реформи державної служби та служби в органах місцевого самоврядування.

Представляючи проект акта на засіданні Кабінету Міністрів України, Голова Нацдержслужби КостянтинВащенко наголосив, що Стратегія спрямована на підвищення якості публічної служби, сприятиме оптимізаціїфункцій інститутів державної влади, ефективному розподілу повноважень і сфер відповідальності.

Крім того, Костянтин Ващенко зазначив, що Планом заходів щодо реалізації Стратегії передбачено підготовкусистеми нормативно-правових актів, передусім, нових редакцій законопроектів «Про державну службу» та «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також їх ефективне впровадження найближчим часом.

СПЕЦТЕ

Скориставшись джерелами зі списку нормативно-правових актів, основної і додаткової літератури, інтернет-ресурсів, письмово встановити чи відповідають приписи ст. 4, 5, 55, 57, 63 та інших Закону України «Про державну службу» від 17 листопада 2011 року в редакції від 31 грудня 2014 року основним положенням концепції належного врядування додатковою гарантією дотримання принципів створення і діяльності банків в Україні, функціонування банківської системи в цілому. наближення державної служби та служби в органах місцевого самоврядування до європейських принципів, які висуваються до країн - кандидатів на вступ до ЄС, а також принципів “належного врядування”, які закріплені рішеннями Ради Європи. Європейській хартії місцевого самоврядування

Політичною партією визнається зареєстроване згідно із законом добровільне об'єднання громадян — прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має за мету сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Право на вступ у політичну партіюдля здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів визначається і гарантується Конституцією України. Встановлення обмежень цього права допускається відповідно до Конституції України в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей, а також в інших випадках, передбачених Конституцією України.

Ніхто не може бути примушений до вступу в політичну партію або обмежений у праві добровільного виходу з політичної партії.

Належність чи неналежність до політичної партії не може бути підставою для обмеження прав і свобод або для надання державою будь-яких пільг і переваг.

Обмеження щодо членства у політичних партіях встановлюються виключно Конституцією та законами України.

Політичні партії в Україні створюються і діють тільки із всеукраїнським статусом.

Політичні партії є рівними перед законом.

Органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам заборонено виокремлювати у своєму ставленні певні політичні партії чи надавати їм привілеї, а також сприяти політичним партіям, якщо інше не передбачено законом, у провадженні їх діяльності.

Втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх місцевих осередків забороняється, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

^ Утворення і діяльність політичних партій забороняється, якщо їх програмні цілі або дії спрямовані на:

1) ліквідацію незалежності України;

2) зміну конституційного ладу насильницьким шляхом;

3) порушення суверенітету і територіальної цілісності України;

4) підрив безпеки держави;

5) незаконне захоплення державної влади;

6) пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі;

7) посягання на права і свободи людини;

8) посягання на здоров'я населення.

Політичні партії не можуть мати воєнізованих формувань.

Діяльність політичної партії може бути заборонена лише за рішенням суду. В першій інстанції справу про заборону політичної партії розглядає Верховний Суд України.

Не допускається створення і діяльність організаційних структур політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях.

Політичні партії створюються за ініціативою громадян України, які досягли 18 років, не обмежені судом у дієздатності і не тримаються в місцях позбавлення волі.Членом політичної партії може бути лише громадянин України, який відповідно до Конституції України має право голосу на виборах (18 років).

Громадянин України може перебувати одночасно лише в одній політичній партії.

^ Членами політичних партій не можуть бути:

1) судді;

2) працівники прокуратури;

3) працівники органів внутрішніх справ;

4) співробітники Служби безпеки України;

5) військовослужбовці;

6) працівники органів державної податкової служби;

7) персонал Державної кримінально-виконавчої служби України.

На час перебування на зазначених посадах або службі члени політичної партії зупиняють членство в цій партії.

Членство в політичній партії є фіксованим. Обов'язковою умовою фіксації членства в політичній партії є наявність заяви громадянина України, поданої до статутного органу політичної партії, про бажання стати членом цієї партії.

Політичні партії повинні мати програму. Програма політичної партії є викладом цілей та завдань цієї партії, а також шляхів їх досягнення.

Політичні партії повинні мати статут.

Статут політичної партії має містити такі відомості:

1) назву політичної партії;

2) перелік статутних органів політичної партії, порядок їх утворення, їхні повноваження і термін цих повноважень;

3) порядок вступу до політичної партії, зупинення та припинення членства в ній;

4) права та обов'язки членів політичної партії, підстави припинення чи зупинення членства в політичній партії;

5) порядок створення, загальну структуру та повноваження обласних, міських, районних організацій політичної партії та її первинних осередків;

6) порядок внесення змін та доповнень до статуту і програми політичної партії;

7) порядок скликання та проведення партійних з'їздів, конференцій, зборів та інших представницьких органів політичної партії;

8) джерела матеріальних, у тому числі фінансових, надходжень та порядок здійснення витрат політичної партії;

9) порядок ліквідації (саморозпуску), реорганізації політичної партії, використання її коштів та іншого майна, що залишилися після її ліквідації (саморозпуску).

^ Назва та символіка політичної партії

Назва політичної партії, її символіка не повинні збігатися з назвою чи символікою іншої (зареєстрованої) політичної партії.

Забороняється буквальне відтворення у символіці політичної партії державних символів України, використання символів іноземних держав.

До партійної символіки належать:

партійний гімн,

прапор,

розпізнавальний знак,

девіз.

Створення політичної партії

На установчому з'їзді (конференції, зборах) політичної партії затверджуються статут і програма політичної партії, обираються її керівні і контрольно-ревізійні органи.

Діяльність політичної партії може здійснюватися лише після її реєстрації. Не допускається діяльність незареєстрованих політичних партій.

^ Реєстрація політичних партій

Реєстрацію політичних партій здійснює Міністерство юстиції України. Заява про реєстрацію політичної партії повинна бути підтримана підписами не менш як однієї тисячі громадян України, які мають виборче право.

Для реєстрації політичної партії до Міністерства юстиції України разом з заявою подаються:

1) статут і програма політичної партії;

2) протокол установчого з'їзду (конференції, зборів) політичної партії із зазначенням дати і місця його проведення, кількості учасників, які проголосували за створення політичної партії; 4) відомості про склад керівних органів політичної партії;

5) платіжний документ, що посвідчує внесення реєстраційного збору;

6) назва та адреса банківської установи, в якій політична партія відкриватиме рахунки.

Міністерство юстиції України здійснює реєстрацію політичної партії після перевірки поданих матеріалів.

Після реєстрації політична партія набуває статусу юридичної особи.

Реєстрація обласних, міських і районних організацій або інших структурних утворень, передбачених статутом партії, здійснюється відповідними органами юстиції Міністерства юстиції України, якщо інший порядок не передбачений законом, лише після реєстрації політичної партії Міністерством юстиції України. Після реєстрації обласних, міських та районних організацій політичних партій вони можуть набувати статусу юридичної особи, якщо це передбачено статутом партії.

Первинні осередки політичної партії, яким статутом політичної партії не надається право юридичної особи, легалізують свою діяльність шляхом письмового повідомлення про утворення до відповідного органу юстиції Міністерства юстиції України в 10-денний строк з часу їх утворення. Про своє утворення первинні осередки політичної партії повинні у вказаний строк повідомити також відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Відповідний орган юстиції Міністерства юстиції України, прийнявши документи про легалізацію, протягом трьох годин видає довідку про легалізацію первинних осередків політичної партії. Органи, що здійснюють реєстрацію політичних партій та їх обласних, міських, районних організацій або інших структурних утворень, передбачених статутом партії, ведуть відповідні реєстри. Форму реєстрів затверджує Міністерство юстиції України.

Міністерство юстиції України, його відповідні органи після реєстрації видають політичній партії, обласній, міській, районній організації партії або іншим структурним утворенням, передбаченим статутом партії, реєстраційне свідоцтво встановленого Кабінетом Міністрів України зразка.

Міністерство юстиції України оприлюднює щорічно список зареєстрованих політичних партій, їх юридичні адреси.

Протягом 30 днів з моменту надходження документів, Міністерство юстиції України приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації політичної партії. Цей строк може бути продовжений Міністерством юстиції України у разі потреби, але не більше ніж на 15 днів.

У реєстрації політичної партії може бути відмовлено, якщо документи, подані для реєстрації політичної партії, не відповідають Конституції, цьому та іншим законам України. У разі відмови в реєстрації Міністерство юстиції України та його органи юстиції повинні надати заявникові своє письмове вмотивоване рішення. Рішення Міністерства юстиції України чи його органу юстиції щодо реєстрації або неприйняття будь-якого рішення з цього питання може бути оскаржене до суду.

Відмова у реєстрації не є перешкодою у повторному зверненні про реєстрацію.

⇐ Предыдущая 39 40 41 42 43 44 45 464748 Следующая ⇒