Тема. Розрахунок точності прямолінійного та зогнутого теодолітних ходів
Стр 1 из 3Следующая ⇒ Перелік лабораторних робіт Лабораторна робота № 1 Мета: навчитися виконувати попередній розрахунок точності запроектованого теодолітного ходу та його аналіз з точки зору забезпечення необхідної точності, що висувається до знімальної геодезичної основи. Прилади й обладнання: мікрокалькулятор. Короткі теоретичні відомості При проектуванні знімальних мереж для землевпорядних і кадастрових потреб виходять з того, що гранична помилка Δгр положення пунктів цих мереж після їх зрівнювання відносно пунктів державних геодезичних мереж та розрядних мереж згущення не повинна перевищувати у відкритій місцевості та на забудованій території 0,2 мм масштабу плану і 0,3 мм – на місцевості, що вкрита деревами та чагарниками [1]. Щоб забезпечити вказану точність теодолітних ходів, при їх проектуванні необхідно керуватись технічними вимогами до їх параметрів. Теодолітні ходи (згідно з [1]) з використанням теодолітів, мірних стрічок та рулеток прокладають з граничними відносними помилками 1/3000, 1/2000, 1/1000 відповідно до параметрів таблиці 1.1. Таблиця 1.1 – Довжини теодолітних ходів, які прокладаються із використанням теодолітів і рулеток
Довжини сторін у таких теодолітних ходах мають бути в межах: - на забудованих територіях не більше 350 м і не менше 20 м; - на незабудованих територіях – не більше 350 м і не менше 40 м. Теодолітні ходи з використанням оптичних теодолітів і світловіддалемірів та електронних тахеометрів прокладають з граничними відносними помилками 1/2000 відповідно до таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 – Довжини теодолітних ходів, які прокладаються із використанням теодолітів, тахеометрів і світловіддалемірів
Довжини сторін у теодолітних ходах мають бути в таких межах: - на забудованих територіях – не більше 1000 м і не менше 20 м; - на незабудованих територіях – не більше 1500 м і не менше 40 м. Як відомо, точність теодолітного ходу характеризується граничною помилкою положення пункту в “найслабшому” місці ходу. “Найслабшим” місцем (найбільша помилка пункту) вважається пункт ходу, розміщений на його середині. Також відомо, що гранична помилка такого пункту після зрівнювання приблизно дорівнює середній квадратичній помилці М положення кінцевої точки ходу до зрівнювання: . (1.1) Для знаходження М використовують одну з формул [5]: - для витягнутого ходу: , (1.2) - для зігнутого ходу: (1.3), де ms – середня квадратична помилка вимірювання ліній; mβ – середня квадратична помилка вимірювання кутів; n – кількість ліній ходу; L – довжина замикаючої; – відстань між центром тяжіння ходу і кожним його пунктом i. Для теодолітних ходів з вимірюванням ліній світловіддалемірами і електронними тахеометрами: (1.4) Для полігонометрії з вимірюванням ліній мірними стрічками, рулетками: . (1.5) Граничну відносну помилку теодолітного ходу обчислюють за формулою: . (1.6) Завдання. На карті масштабу 1:25000 (1:10000) запроектувати теодолітний хід для кадастрового знімання відповідає масштабу 1:5000 (1:2000). Знайти очікувану граничну помилку Δгр положення пункту теодолітного ходу, розміщеного в найслабшому місці ходу та граничну відносну помилку ходу. Зробити висновок щодо точності ходу.
Примітка. Студенти з непарним номером у списку групи проектують теодолітний хід для знімання масштабу 1:5000, в якому сторони будуть вимірюватись електронним тахеометром, а студенти з парним номером у списку проектують теодолітний хід для кадастрового знімання масштабу 1:2000, в якому сторони будуть вимірюватись мірною стрічкою (рулеткою).
Читайте также: IV. Розрахунок евакуації людей з приміщень на випадок пожежі Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|