Критерії рівнів сформованості компонентів самоаналізу

Критерії рівнів сформованості компонентів самоаналізу

Компоненти самоаналізу	Рівні і показники
	Низький	Середній	Високий
Самоконтроль	Спонтанний контроль, коли все визначається за допомогою інтуїції	Усвідомлений відбір, порівняння, зіставлення необхідних фактів, явищ	Встановлення асоціацій з раніше вивченими і знайомими фактами, явищами, а також з новими якостями предмета в цілісності їх зв'язків і характеристик
Самодіагностика	Неволодіння навичками проведення діагностики	Уміння визначати проблему та причини їх виникнення	Виявлення проблем і визначення їхньої пріоритетності, а також причини виникнення
Усвідомлення утруднень	Слабо виражена усвідомленість утруднень	Усвідомлення результатів діяльності	Передбачення можливих наслідків прийнятих рішень, встановлення причинно-наслідкових зв'язків
Самооцінка	Слабо розвинені навички самооцінки	Комбінування раніше використовуваних методів і знаходження причин їх виникнення	Критична оцінка педагогічної проблеми та вміння прогнозувати результати своєї праці

 

По інтегральному показнику сформованості компонентів самоаналізу можна визначити рівні розвитку здатності вчителів до аналізу власної діяльності, що мають наступні характеристики:

-  спонтанна аналітична дія, коли все визначається з позиції емоцій і почуттів;

-  усвідомленість виділення існуючих і значимих педагогічних ситуацій, звертання думки на результат;

-  виділення протиріч, усвідомленість, системність, звертання думок на результат і процес його одержання з позиції критичного аналізу.

У самій своїй основі педагогічна праця - дійсна творча праця - коштує близько до наукового дослідження. Ця близькість, споріднення полягає насамперед в аналізі фактів і необхідності передбачати. Учитель, що вміє проникати думкою в сутність фактів, у причинно-наслідкові зв'язки між ними, запобігає багато труднощам і невдачам... ».

 В основі творчої праці вчителів, таким чином, лежить насамперед уміння аналізувати свою педагогічну діяльність на уроці.

 Самоаналіз уроку, як один з інструментів самовдосконалення вчителя, формування і розвитку його професійних якостей, дає можливість:

- формувати і розвивати творчу свідомість, що виявляється в умінні сформулювати і постановки мети своєї діяльності і діяльності учнів;

- розвити уміння встановлювати зв'язок між умовами своєї педагогічної діяльності і засобами досягнення педагогічних цілей;

- формувати уміння чітко планувати і передбачати результати своєї педагогічної праці;

 - сформувати педагогічну самосвідомість учителя, коли він поступово починає бачити, розуміти необхідний і істотний зв'язок між способом його дій і кінцевим результатом уроку.

Від уміння аналізувати свій власний урок, конкретні педагогічні ситуації, що виникають на ньому, результати педагогічних впливів на учня, результати своєї праці багато в чому залежить уміння вчителя спланувати, організувати, проконтролювати, відрегулювати свою педагогічну діяльність. Від самоаналізу уроку багато в чому залежить педагогічна майстерність учителя, продуктивність його педагогічної праці.

Висновок. Пропонована модель розвитку здатності до самоаналізу в процесі педагогічної роботи забезпечує появу у вчителя новоутворення, орієнтованих на фіксацію того, що педагог як особистість і як професіонал здобуває. Більш того, даний процес дозволяє формувати потреби і спрямованість педагогів на усвідомлення підвищення професійного росту.

Самоаналіз уроку як засіб підвищення

ефективності професійної діяльності вчителя початкових класів

«Сильним, досвідченим стає педагог,

 який уміє аналізувати свою працю…»

В. Сухомлинський

Істотними факторами вдосконалення уроку, зростання педа­гогічної майстерності є постійний самоаналіз учителем своєї діяльності.

Головна умова успішної професійної діяльності педагога — висо­ка ефективність кожного уроку.

Сучасний словник іноземних слів трак­тує слово «ефективний» (від лат. effectivis) як означення того, що дає пев­ний ефект, дієвий, продуктивний. «Ефективний» означає «той, що до­сягає цілі». Педагогічний словник визначає поняття «ефективність» як ступінь досягнення заданої цілі педагогічної діяльності з урахуван­ням оптимальності (необхідності і достатності) витрачених зусиль, за­собів і часу.

Таким чином, діяльність ефективна тоді, коли вона досягає пев­ної мети.

Одною з перших задач у підвищенні ефективності професійної діяль­ності вчителя є визначення поняття «кінцевий результат навчання» як однієї з ключових педагогічних умов. Основним інструментом перебудови професійної діяльності вчителя є самоконтроль за досягненням кінцевого результату навчання школярів.

Ве­лику цінність для формування вміння адекватної самооцінки пред­ставляє взаємовідвідування уроків. Під впливом суджень колег учи­тель по-новому оцінює методи, прийоми, які використав на уро­ці, оцінює зміст уроку.

Педагог конструює урок, проводить, аналізує його, підбиває підсумки. Тому серед багатьох факторів, що визначають успіх роботи вчителя, головним є потреба й уміння аналізувати свою діяльність і діяльність своїх вихованців. Тільки аналіз і самоаналіз уро­ку забезпечують творчий підхід до навчання, розумний розрахунок і високе мистецтво.

Від уміння аналізувати свій урок, конкретні педагогічні ситуації, що виникають на ньому, результати педагогічних впливів на учня, результати своєї праці багато в чому залежить уміння вчителя спланувати, органі­зувати, проконтролювати, відрегулювати свою педагогічну діяльність. Від самоаналізу уроку багато в чому залежать педагогічна майстерність учителя, продуктивність його педагогічної праці.

У процесі підвищення ефективності діяльності вчителя самоаналіз уроку найбільш активно й безпосередньо впливає на остаточні результа­ти навчально-виховного процесу, тому що він є одним з найголовніших способів управління якістю викладання, формує якість знань учнів та рівень їхньої вихованості.

 

 

⇐ Предыдущая12345678Следующая ⇒

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: