 |
Екзаменаційний білет №2. 1. Що є предметом вивчення гігієни праці. 2. Нормативні документи, що регламентують параметри ультрафіолетового випромінювання.
|
|
|
|
Екзаменаційний білет №2
1. Що є предметом вивчення гігієни праці
Гігієна праці - розділ профілактичної медицини, що вивчає вплив на організм людини трудового процесу і чинників виробничого середовища з метою наукового обґрунтування нормативів і засобів профілактики професійних захворювань та інших несприятливих наслідків впливу умов праці на працівників. Основним завданням гігієни праці є якісна і кількісна опенька впливу умов праці на організм, на основі якої проводиться розробка і впровадження заходів, здатних забезпечити максимальну продуктивність праці при відсутності шкідливого впливу на здоров'я працюючих.
Поточні завдання гігієни праці визначаються розвитком народного господарства і спрямовані на всемірне поліпшення та оздоровлення умов праці, зниження та ліквідацію професійних захворювань.
Гігієна праці розробляє: гігієнічні нормативи, які є основою законодавства в галузі оздоровлення умов праці; санітарні правила пристрою і змісту промислових підприємстві; рекомендації по раціональній організації трудових процесів і робочих місць, режимів праці і відпочинку
У завдання охорони праці входить оцінка ефективності використовуваних оздоровчих заходів.
Гігієна праці існує також як область практичної діяльності, яка вирішує питання санітарного нагляду на діючих, споруджуваних і проектованих виробничих об'єктах промислового, сільськогосподарського та іншого призначення.
Гігієна праці як наукова дисципліна для вирішення поставлених перед нею багатопланових завдань застосовує різні методи дослідження. При вивченні навколишнього середовища на виробництві використовуються переважно фізичні і хімічні методи дослідження. Для оцінки впливу характеру трудового процесу і чинників виробничого середовища на динаміку фізіологічних реакцій організму працюючих застосовуються фізіологічні, біохімічні, психологічні та інші методи.
Для вивчення стану здоров'я, захворюваності робочих колективів широко використовуються клінічні та санітарно-статистичні методи.
При нормуванні факторів виробничого середовища широко використовуються експериментальні дослідження з застосуванням електрофізіологічних, біохімічних, патоморфологічних, гематологічних, токсикологічних, ембріологічних і інших методів.
Гігієна праці нерозривно пов'язана з профпатологией, а також з теоретичними і клінічними дисциплінами (аналітичною хімією, фізикою, фізіологією, неврологією, дерматологией, оториноларингологией та ін).
Гігієна праці може бути підрозділена) на загальну і приватну.
Загальна гігієна праці вивчає закономірності впливу окремих факторів виробничого середовища і трудового процесу та їх комбінацій на організм, розробляє заходи та методи профілактики їх несприятливого впливу. Великими розділами загальної гігієни праці є фізіологія праці і промислова токсикологія.
Приватна гігієна праці комплексно вивчає вплив умов праці на здоров'я і працездатність людини в окремих галузях промисловості (гірничодобувній, металургії, машинобудуванні та ін) і сільськогосподарського виробництва (рільництві, тваринництві та ін).
|
|
|
2. Нормативні документи, що регламентують параметри ультрафіолетового випромінювання.
Нормування ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях здійснюють згідно з санітарними нормами СН 4557-88 (ДНАОП 0. 03-3. 17-88).
Допустимі значення щільності ультрафіолетового випромінювання наведені у таблиці.
| Діапазон ультрафіолетового випромінювання, нм | Допустимі значення щільності УФ випромінювання, Вт/м2 |
| 220 - 280 (УФ-С) | 0, 01 |
| 280 - 320 (УФ-В) | 0, 01 |
| 320 - 400 (УФ-А) | 10, 0 |
|
|
|
Нормування лазерного випромінювання
Нормування лазерного випромінювання здійснюється згідно санітарних норм і правила СНиП 5804-91. За нормативами при проектуванні лазерної техніки має бути діючим принцип відсутності впливу на людину прямого, дзеркального та дифузного випромінювання.
При визначенні класу небезпеки лазерного випромінювання враховуються три спектральних діапазони (нм): I - 180< l£ 380, II - 380< l£ 1400, III - 1400< l£ 105.
Нормованими параметрами ЛВ з погляду небезпеки є енергія W (Дж) і потужність P(Вт) випромінювання.
Як вже згадувалось раніше, згідно нормативам лазерне устаткування за ступенем небезпеки розділяється на 4 класи:
1 клас - повністю безпечні лазери, які не мають шкідливої дії на очі та шкіру;
2 клас – мають небезпеку для очей та шкіри при дії колімірованим (прямим), тобто замкнутим у малому куті розповсюдження пучком; однак, дзеркальне або дифузне випромінювання таких лазерів безпечне для людини;
3 клас - це лазери, які діють у видимій межі спектру і являють небезпеку як для очей (прямим і дзеркальним випромінюванням на відстані 10 см від відбиввючої поверхні), так і шкіри (тільки прямий пучок);
4 клас – найбільш потужні лазери, які небезпечні при дифузному випромінюванні для очей і шкіри на відстані 10 см від дифузно відбиваючої поверхні.
Згідно СНиП 5804-91 регламентуються гранично допустимі рівні (ГДР) для кожного режиму роботи лазера і його спектрального діапазону і встановлюється для двох умов – одночасного та хронічного (того, що систематично повторюється) опромінювання. Граничні значення щільність потоку нормується на шкірі, сітківці, рогівці. Наприклад, відповідно до санітарних норм, при роботі з ОКГ ГДР випромінювання для очей є енергія W (Дж), яка додано в залежності від довжини хвилі і тривалості впливу.
|
|
|
