 |
3. Дія шкідливих речовин на організм.
|
|
|
|
3. Дія шкідливих речовин на організм.
Дія шкідливих речовин проявляється у вигляді гострих та хронічних отруєнь. Гострі отруєння характеризуються короткочасною дією відносно великої кількості шкідливих речовин і яскравим проявом безпосередньо в момент дії через невеликий проміжок часу. Хронічні отруєння виникають при тривалій дії шкідливих речовин, що проникають в організм у відносно невеликій кількості. Залежно від характеру дії на організм людини хімічні шкідливі речовини поділяються на загальнотоксичні, подразнюючі, мутагенні, канцерогенні, задушливої дії та ті, що впливають на репродуктивну функцію, сенсибілізатори.
Шкідливі речовини, що потрапили в організм людини спричинюють порушення здоров'я лише в тому випадку, коли їхня кількість в повітрі перевищує граничну для поживної речовини величину, Під гранично допустимою концентрацією (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони розуміють таку концентрацію, яка при щоденній 9крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин, чи іншої тривалості (але не більше на годин на тиждень) за час всього трудового стажу не може викликати професійних захворювань або розладів у стані здоров'я, що визначаються сучасними методами як процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь.
Екзаменаційний білет №3
1. Основні задачі виробничої санітарії.
Виробнича санітарія –це система організаційних, гігієнічних, санітарно-технічних заходів і засобів, що запобігають або зменшують дію на працюючих шкідливих факторів.
Гігієна праці –галузь, що вивчає трудову діяльність людини і виробниче середовище, у якому вона відбувається, їх вплив на організм та розробляє санітарно-гігієнічні заходи, спрямовані на створення сприятливих і здорових умов праці й підвищення її продуктивності.
|
|
|
Особиста гігієна –це комплекс індивідуальних заходів для кожного працівника під час виконання певної роботи на виробництві і в побуті з метою профілактики можливих захворювань чи отруєнь.
Головна задача виробничої санітарії – створення здорових і безпечних умов праці, захист працюючих від дії шкідливих виробничих факторів на підставі встановлених гранично допустимих значень виробничих шкідливостей.
Для досягнення цієї задачі впроваджуються розробки способів заміни елементів виробничого обладнання і технологічних процесів, які здійснюють шкідливий вплив на здоров’я працюючи; заходи по санітарно-технічному захисту, особистій гігієні працюючих і здоровому режиму праці; запобіганню професійних захворювань і отруєнь.
В основу створення здорових умов праці покладені санітарні норми і правила, в яких встановлені гранично допустимі концентрації, рівні, дози, що гарантує при їх дотриманні підтримку здорових умов праці.
2. Підвищений атмосферний тиск, його вплив на організм.
Істотний вплив на організм людини чинять зміни атмосферного тиску у бік підвищення або пониження.
Вплив підвищеного тиску пов'язано з механічним (компресійним) і фізико-хімічними дією газового середовища. Оптимальна дифузія кисню в кров з газової суміші в легенях здійснюється при атмосферному тиску близько 760 мм рт. ст. Проникаючий ефект при підвищеному атмосферному тиску може призвести до токсичної дії кисню і індиферентних газів, підвищення вмісту яких в крові може викликати наркотичну реакцію. При збільшенні парціального тиску кисню в легенях більш ніж на 0, 8 - 1, 0 атм. проявляється його токсична дія - ураження легеневої тканини, судоми, колапс (гостра судинна недостатність).
Підвищений атмосферний тиск є основним виробничим фактором при будівництві підводних тунелів, метро, при проведенні водолазних робіт і т. д.
|
|
|
3. Параметри нормування та нормативні документи, що регламентують вплив шкідливих речовин.
Залежно від ступеня токсичності, фізико-хімічних властивостей, шляхів проникнення в організм, санітарні норми встановлюють гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень, перевищення яких неприпустиме.
Гранично допустимою концентрацією (ГДК) шкідливої речовини в повітрі робочої зони вважається така концентрація, вплив якої на людину в разі її щоденної регламентованої тривалості не призводить до зниження працездатності чи захворювання в період трудової діяльності та у наступний період життя, а також не справляє негативного впливу на здоров’я нащадків. Робочою зоною вважається простір заввишки 2 м над рівнем підлоги або робочої площини, на якій розташовані місця постійного або тимчасового перебування працюючих.
За ступенем дії на організм людини шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки:
1 – надзвичайно небезпечні; 2 – високонебезпечні; 3 – помірно небезпечні; 4 – малонебезпечні.
Наприклад, для оксиду вуглецю, який постійно потрапляє у повітря топочних приміщень, встановлені такі допустимі середньогодинні норми: 50 мг/м3 – при тривалості роботи до 1 години; 100 мг/м3 – до 30 хвилин; 200 мг/м3 – при роботі не більше 15 хвилин.
Повторні роботи можна виконувати при наведених концентраціях не раніше ніж через дві години.
ГДК деяких шкідливих газів, пари та пилу, що часто потрапляють у повітря робочої зони виробничих приміщень промислових підприємств, наведено нижче:
У державних стандартах наведено більше 700 речовин, для яких встановлені значення ГДК. При одночасному знаходженні в повітрі робочої зони декількох шкідливих речовин односпрямованої дії, близьких по хімічному складу і характеру біологічної дії на людину.
|
|
|
