Експериментальна частина
Вживані прилади і матеріали: витяжна шафа, водяна лазня, термометри, хімічний посуд, електрична плитка, термостійкі пробірки, крапельниця, фарфорова чашка, індикаторний папір, сушильна шафа, сухий спирт, набір хімреактивів, зразки текстильних виробів (волокон і ниток). Порядок виконання роботи: 1. Для вивчення дії мінеральних кислот на природні і хімічні волокна необхідно невеликі пучки волокон (бавовняні, віскозні, ацетатні, лляні, капронові, лавсанові, вовняні і шовкові) окремо обробити 3%-вим розчином сірчаної кислоти, віджати і укласти на фарфорові чашки. Фарфорові чашки помістити в сушильну шафу, нагріту до t =105°С і залишити там на 20-30 хвилин до повного висушування волокон. Після висушування перевірити органолептично міцність на розрив і порівняти з первинною міцністю. 2. При визначенні дії лугів на волокно необхідно невеликі пучки волокон (бавовняні, лляні, віскозні, ацетатні, капронові, лавсанові, вовняні і шовкові) помістити в окремі пробірки і залити на 1/3 об'єму пробірки 3% розчином їдкого натра. Пробірки помістити в киплячу лазню і вести нагляди за процесом розчинення природних і хімічних волокон. 3. Для визначення впливу концентрованої азотної кислоти на рослинні і білкові волокна необхідно невеликі джгутики волокон (бавовняні, лляні, вовняні і шовкові) помістити на дно сухої фарфорової чашки і змочити з крапельниці концентрованою азотною кислотою. Роботу необхідно провести під витяжною шафою і стежити за результатами наглядів. 4. При вивченні дії відновників на волокна природного і хімічного походження необхідно поперемінно занурювати на 20-30 хв. в прозорий розчин гіпохлориту натрію або розчин білильного вапна концентрації 5% активного хлору. Після обробки зразки волокон ретельно промивають кілька разів водою і висушують. Спостерігати за зміною кольору і міцності волокон різного походження.
5. При дії органічних розчинників на волокна рослинного, тваринного і хімічного походження необхідно невеликі пучки волокон помістити на дно сухої фарфорової чашки, змочити з крапельниці ацетоном і спостерігати за розчиненням волокон. Роботу проводити під витяжною шафою. 6. Для розпізнавання волокон методом спалювання необхідно невеликі щільно скручені джгутики індивідуальних волокон (бавовняні і віскозні; вовняні і шовкові; ацетатні і нітронові; капронові і лавсанові) по черзі внести в полум'я пальника і відзначити швидкість згоряння в полум'ї і після видалення з полум'я пальника, запах продуктів згоряння, характер залишку після згоряння волокна. 7. При визначенні походження волокон методом сухої перегонки необхідно помістити окремо в жаростійкі пробірки волокна рослинного, тваринного і хімічного походження і нагрівати над полум'ям пальника до виділення продуктів сухої перегонки, після чого до верхньої відкритої частини пробірки піднести синій, а потім червоний лакмусовий папірець, попередньо зволожений водою. Стежити за зміною забарвлення лакмусового папірця. 8. При визначенні віскозного, мідно-аміачного і ацетатного волокон поміщають окремо у фарфорові чашки і заливають розчином фарбника прямого чорного 3 концентрації 3 г/л при t=40°С протягом 2-5 хв., потім ретельно промивають холодною водою. Віскозне волокно забарвлюється в чорний колір, мідно-аміачне в темно-сірий, а ацетатне волокно не забарвлюється або набуває зеленуватий відтінок. 9. Капронове, анідне і диацетатне волокна можна розпізнати шляхом обробки спиртним розчином фарбника кислотного голубого антрахінонового (40 мл 0,5%-вого розчину фарбника в етиловому спирті) протягом 10 хв. при кімнатній температурі. Потім волокно прополоскати до освітлювання води. Капрон і анід при цьому забарвлюються в яскраво-голубий, а ацетатне - в блідо-голубий колір.
10. Результати проведених наглядів порівнюються з таблицею 1.1. Таблиця 1.1 Якісний аналіз волокон різного походження
Контрольні питання
1. Які ознаки можуть бути встановлені в основу класифікації текстильних волокон? 2. Які спостерігаються ознаки при горінні бавовни, льону, вовни, натурального шовку, віскозних, ацетатних волокон, капрону, лавсану, нітрону? 3. Перерахуйте натуральні і хімічні штучні волокна з природних органічних і природних неорганічних високомолекулярних і низькомолекулярних сполук? 4. Які існують методи розпізнавання волокон за походженням? 5. Чому при обробці сірчаною кислотою втрачають міцність целюлозні і поліамідні волокна?
Читайте также: Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|