 |
Експериментальна частина
|
|
|
|
Вживані прилади і матеріали: релаксометри РМ – 5, УР – 2М, лінійка, зразки текстильних виробів.
Порядок виконання роботи:
1.
 |
Для визначення зміни в часі подовження розтягнутих ниток і компонентів їх подовження застосовують релаксометр РМ – 5. Схема приладу приведена на рис. 9.1.
Рис. 9.1 Принципова схема релаксометра РМ-5 для ниток
2. Кожну окрему нитку закріплюють в нерухомому затиску 13 і в рухомому затиску 11, подвішеному на стрічці на блоці 9 і урівноваженому вантажем 3. На палець 4 блоку 9 тисне штифт 5, закріплений в блоці 10. Вісь, на яку насаджені блоки, складається з двох частин: та частина, де сидить блок 9, заточена на конус і обертається, з одного боку, в підшипнику, а з іншого – в поглибленні, зробленому в другій частині осі, на якій сидить блок 10. Коли штифт 5 тисне на палець 4, блоки повертаються проти годинникової стрілки; коли ж за допомогою системи важеля 8 блок 10 повертається за годинниковою стрілкою, блоки 9 і 10 розчіпляються. При з’єднаних блоках здійснюють навантаження на нитку ланцюгом 1, закріпленим кінцем на блоці10 і змотуються з блоку 2. Роз’єднуючи блоки, звільняють нитку від навантажень. Це дає можливість спостерігати за зникненням швидкообертового і повільнообертового компонентів подовження при відпочинку розвантаженої нитки. Зміни довжини нитки фіксуються стрілкою 6 за шкалою 7. Спостереження можна вести в різних рідинах, для чого служить стакан 12.
2. Якщо немає приладу РМ – 5, спостереження можна вести за допомогою П - образних стійок, на верхній щаблині яких кріплять верхні затиски для ниток. Навантаження на нитці здійснюється нижніми затисками з грузиками. Довжину нитки вимірюють або за вертикальною шкалою за допомогою стрілок, що переміщаються по одній з колонок стійки, або по міліметрівці, що поміщається ззаду нитки.
|
|
|
3. Проби нитки відбирають з п'яти пакувань, попередньо витриманих в стандартних кліматичних умовах.
4. Після п.3 визначають середнє розривне навантаження нитки.
5. При закритій системі важеля 8, змотуючи ланцюг з блоку 2 шляхом повороту його за допомогою ручного приводу, встановлюють за шкалами блоку навантаження, що становить 25% середнього розривного навантаження (з округленням до 1-2 сН). Випробування звичайно проводять із затискною довжиною 500 мм (для ниток з великим подовженням – 200 мм), для чого відповідно встановлюють нижні затиски 13.
6. Перевіряють положення стрілки 6, яка повинна стояти на середньому (нульовому) розподілі шкали 7.
7. Закріплюють відрізки у верхніх затисках; підвішують до них грузики попереднього натягнення; закріплюють відрізки в нижніх затисках; по черзі плавно відкривають систему важеля 8 і навантажують нитки. Після цього, відкривши верхній затиск, записують величину деформації за показниками стрілки 6 (ці показники треба зняти не пізніше, ніж через 3 с з моменту прикладання навантаження). Потім відкривають другий затиск і так далі.
8. Подальші відліки деформації і записи ведуть через 3; 30 с; 1; 3; 5; 10; 15; 30 хв.; 1 годину (від моменту відкриття затвора важеля). Потім закривають затвор важеля і тим самим розчіпляють блоки. Це дозволяє нитці вільно скорочуватися. Записи також ведуть через 3; 30 с; 1; 3; 5; 10; 15хв. і закінчують через 30 хв. Таким чином, загальний час нагляду складає 1год. 30 хв.
9. Результати випробування заносять до таблиці 9.1.
Таблиця 9.1
Параметри і результати випробувань
| Номер нитки | Подовження нитки,мм | |||||||||||||||||||||||
| під навантаженням у момент часу, хв. | після зняття навантаження у момент часу, хв. | |||||||||||||||||||||||
| 0,05 | 0,5 | 0,05 | 0,5 | |||||||||||||||||||||
| Пружна деформація | Еластична деформація | Пластична деформація | ||||||||||||||||||||||
|
|
|
Розрахунок компонентів подовження і їх часток здійснюють за приведеними формулами. Швидкообертовий компонент подовження (lпр) обчислюють як різницю подовжень при останньому спостереженні під час навантаження і першому спостереженні під час відпочинку, повільнообертовий (lе) – як різниця подовжень при першому і останньому спостереженні під час відпочинку; за залишковий (lпл) компонент приймають подовження, що залишилося при останньому спостереженні під час відпочинку.
Для визначення характеристик релаксацій текстильних полотен при розтягуванні застосовують релаксометри УР – 2 і типу “стійки”. Випробування проводяться по аналогії з нитками. Параметри випробувань, при яких визначаються дані характеристики наступні:
Затискна довжина, мм
для тканин і нетканих полотен 200
для трикотажу 100
Ширина пробної смужки, мм
для тканин 25
інших полотен 50
Постійне навантаження, % від розривного
для тканин 10 – 25
трикотажних полотен 5
нетканих полотен 10
Постійне подовження, % від розривного подовження 25
Час дії навантаження, хв. 60
|
|
|
