 |
Експериментальна частина
|
|
|
|
Вживані прилади і матеріали – пульсатор ПН-5, зразки пряжі і ниток, масштабна лінійка.
Порядок виконання роботи:
1. Освоюють порядок роботи на приладі ПН-5. Встановлюють початкову (затискну) довжину між верхнім і нижнім 7 і 16 затискачами (рис.10.2). Для цього верхній затискач 7 встановлюють на клямку 6, а нижній затискач 16 спільно із замком 18 переміщають по направляючому стрижню на необхідну величину, яку фіксують упором 13. Затискна довжина для ниток з розривним подовженням більш 30% - 200 мм Встановлюють задану циклічну деформацію (хід верхнього затискача) за шкалами синусної головки в наступному порядку:
- синусну головку повертають так, щоб мікрометричний гвинт знаходився справа;
- ослабивши стопорний гвинт, встановлюють необхідний хід верхнього затискача;
- після установки необхідного ходу верхнього затискача, стопорний гвинт затягують повністю.
Для першої заправки вибирають циклічну деформацію середнього значення (табл.10.1), що забезпечує отримання витривалості порядком 3-5 тис циклів. Для наступних заправок деформацію встановлюють на 0,25-0,5 % і на 0,5-1 % вище і нижче за середні значення.
Таблиця 10.1
Задана циклічна деформація і зразкова витривалість деяких видів ниток
| Вид нитки або пряжі | Лінійна щільність, текс | Задана циклічна деформація % | Приблизна витривалість, число циклів |
| Бавовняна кардна пряжа | 0,8 - 1 | 4 · 103 | |
| Шерстяна гребенева пряжа | 8,5 х 2 | 2,8 - 3 | 3 · 103 |
| Віскозна комплексна нитка | 0,8 - 1 | 1 · 104 | |
| Капронова комплексна нитка | 8 - 9 | 1 · 105 |
Далі переходять до установки статичного навантаження на нитку. Воно повинно складати 25-30 % розривного. Мінімально можливе на приладі статичне навантаження (20 сН) забезпечується масою нижнього затискача 16 (рис.10.2) і замка 15, а велике навантаження (до 300 сН) – додатковими вантажами 14, які встановлюють на замку 15.
|
|
|
2. Нитку закріплюють у верхньому затискачу 7, і на її вільний кінець підвішують вантаж попереднього натягнення, масу якого вибирають залежно від лінійної щільності нитки. Потім нитку закріплюють в нижньому затискачу 16.
На блоці управління лічильники числа циклів встановлюють на нуль, натискують кнопку «пуск», одночасно повертають ручку спочатку проти годинникової стрілки повністю, а потім плавно за годинниковою стрілкою до необхідного значення частоти циклів (0-1000 циклів за хвилину, зазвичай прийнято 250 циклів за хвилину).
Верхній затискач 7 обережно знімають з клямки 6, що забезпечує контакт штовхача 5 з синусною головкою. Натискуючи на язичок фіксатора 19, відпускають замок 18, і нитка виявляється під натягненням. При опусканні замка 18 автоматично включається лічильник числа циклів. При обриві нитки замок 18 з вантажами 14 падає на нижній упор 21, розмикаючи контакт 17, і лічильник вимикається. Прилад вимикають натисненням кнопки «стоп».
3. Записують результати випробувань – середню витривалість при заданій циклічній деформації. Будують графіки залежності витривалості від заданої циклічної деформації np = f (εз.ц..), крива будується по середніх значеннях витривалості для кожної заданої циклічної деформації.
Контрольні питання
1. Чим викликана необхідність отримання багатоциклових характеристик при розтягуванні?
2. Які зміни структури відбуваються у волокнах і нитках при багатократному розтягуванні?
3. Охарактеризуйте три фази зміни структури матеріалу при багатократному розтягуванні?
4. Види багатоциклових характеристик.
5. Який характер залежності між заданою циклічною деформацією і витривалістю?
|
|
|
