 |
Основи ділового адміністрування.
|
|
|
|
Науковий
Менеджмент
Ф. Тейлора
 |
Ділове
Адміністрування
Бюрократія Функціональний
М.Вебера підхід
А. Файоля
Наступна школа базувалась на “теорії людських відносин”. Засновником, її був Елтон Мейо (1880 – 1932 рр.), який вважав, що соціальне управління повинне опиратись не на інтуїтивні уявлення про людину, а на досягнення наукової психології (Хотторнський експеримент 1927-1932 рр.).
Місце досліджень - м. Хотторн поблизу Чікаго.
Об’єкт досліджень – бригада з 6-ти робітниць по монтажу телефонних реле. 13 раз на протязі 5 років змінювались умови, режим, оплата праці, організація харчування.
Мотивація – велике значення для суспільства та науки.
Коли в 12-й раз всі надані раніше пільги та превілеї були скасованими, виявилось, що навіть тоді досягнутий рівень виробітку не знизився, а навпаки продовжував зростати.
Головна роль – психологічних факторів (особистих і групових)
Інструментарій “школи людських відносин”:
- людські відносини в колективі;
- умови праці;
- відносини “підлеглий-керівник”;
- стиль керівника;
- мотивація праці;
- психологічний клімат в колективі та тенденції до його покращення.
Один з найважливіших висновків в рамках даної школи – керівник повинен мати професійну підготовку. Яка включає в себе поряд з іншими й “людинознавчі дисципліни” – психологію управління, соціальну психологію, соціологію менеджменту, діловий етикет тощо.
Засновником наступної, “кібернетичної школи”, був Н.Вінер (1894-1964 рр.), який свої ідеї виклав у книзі “Кібернетика або управління і зв’язок в тварині і машині” (для порівняння: Платон вживав це поняття, як “мистецтво керування кораблем”, Андре Ампер – як “наука про управління людським суспільством”.
|
|
|
Інструментарій школи:
- інформація і пов’язані з нею процеси збору, обробки, передавання, збереження і т.д.;
- в основі управлінської праці лежить інформація;
- хто володіє інформацією, той керує.
Поряд з так званими «революційними школами» існує ще школа, яка не зробила таких гучних відкриттів, а просто «йшла від практики». Це емпірична школа (Різного роду «книги про успіх»).
ЇЇ інструментарій:
- конкретні умови, конкретні ситуації, проблеми, цілі й задачі;
- знаходження форм, засобів і методів, що дозволяють вирішити ту чи іншу конкретну проблему;
- накопичення досвіду, необхідного для управління, керівництва, його самооцінка;
- навчання «на ходу», набування необхідних знань, навичок та вмінь на практиці, в спілкуванні із спеціалістами, керівниками, які є професіоналами в своїй справі;
- використання досвіду людей, що відійшли від активної діяльності, але володіють унікальним досвідом, в якості експертів та консультантів.
Школа соціальних систем виробила власний інструментарій
(системний підхід до явищ, процесів, організацій) – це аналіз, моделювання, вирішення різних сторін, які певним чином взаємопов’язаних між собою:
- організаційна,
- психологічна,
- соціально-психологічна,
- економічна,
- політична,
- демографічна,
- інформаційна,
- технологічна,
- технічна,
- екологічна,
- етнічна,
- історична,
- комунікаційна
та інші.
Інструментарій школи:
- система, підсистема, елемент,
- системний підхід,
- системний аналіз,
- структуризація цілей, задач,
- внутрішнє та зовнішнє середовище,
- вибір, оцінка та систематизація засобів досягнення цілей та вирішення задач,
- оцінка зв’язку «мета – засоби – результати»,
- передбачення та сценарії подій,
та інше.
Отже, соціальне управління або менеджмент, якщо розглядати його з т.з. науки та практики, має багатий досвід і велику кількість теорій, методів досліджень (діагностики), методик найрізноманітнішої направленості та змісту, підходів, аналогів, типових рішень, навчаючих засобів і технологій.
|
|
|
2. Основні функції управління: планування, організація, мотивація і контроль.
Виділення в управлінні окремих функцій – процес об’єктивний і породжений складністю управління, необхідністю диференціації цілеспрямованої дії на об’єкт.
Функція управління – це цілеспрямований, однорідний за змістом вид діяльності, за допомогою якого суб’єкт управління діє на об’єкт.
Класифікація функцій управління необхідна для раціональної побудови організаційної структури управління, розповсюдження передового досвіду і впровадження технічних засобів.
Основними ознаками класифікації є:
1) по змісту процесу в управлінні, як процес дії суб’єкта на об’єкт (основні), або загальні функції;
2) по приналежності до сфер (видів) виробничо-господарської діяльності (спеціалізовані або конкретні функції.
До основних (загальних) функцій відносяться:
- планування;
- організація;
- мотивація;
- контроль.
Планування – це форма цілеспрямованої дії суб’єкта на об’єкт. Що передбачає розробку цілей і шляхів досягнення цих цілей з максимальною віддачею.
Організація – форма прояву цілеспрямованої дії на об’єкт, що передбачає створення нових, вдосконалення існуючих структур, яка забезпечує досягнення цілей;
це форма прояву цілеспрямованих дій на об’єкт (людей), яка спонукає до виконання робіт у відповідності до встановлених ними завдань.
|
|
|
Буддизм: основи віровчення і культу
Валютний курс: сутність, основи формування та чинники впливу.
Вивчення основи слова і закінчення
Г) ключкоподібний, ручкою обернений до основи.
Глава 1. Організаційні основи системи судів загальної юрисдикції
Дієприслівники утворюються від дієслівної основи теперішнього часу або від основи інфінітива.
Дієслівні основи. Дієвідміни дієслів
ДОКУМЕНТ - ОСНОВНИЙ ВИД ДІЛОВОГО МОВЛЕННЯ
Економіко-правові основи фінансового оздоровлення банку
Економічна основи, форми і методи фінансового забезпечення інноваційної діяльності.
