Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Мотивація – це процес спонукання себе та інших для досягнення цілей організації.




Контроль (і облік) – це форма прояву цілеспрямованих дій на об’єкт, яка передбачає спостереження для вияву відхилень від встановлених умов, стандартів в процесі становлення і реалізації планів. Облік - невід’ємна частина контролю, який фіксує дані про стан досяжності результатів.

Загальні функції – це об’єктивна основа економічного механізму управління і здійснюється незалежно від характеру об’єкта.

3. Поняття “Організація”

Організація (від пізньолат. organizo – влаштовую) - об’єднання індивідів в одне ціле для сумісної праці. Даний термін часто вживають для позначення:

- сукупності процесів і дій, які ведуть до утворення і вдосконалення взаємозв’язків між частинами цілого;

- внутрішньої впорядкованості автономних частин цілого.

Організація – це група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення спільної мети.

Організація можлива, якщо:

1) є принаймні дві людини, які вважають себе частиною цієї групи;

2) є хача б одна мета, тобто результат, якого треба досягти,. Що сприймається як загальна мета для всіх членів групи;

3) Члени групи навмисно працюють разом, щоб досягти означеної для всіх мети.

У даному випадку йдеться про формальну організацію. Існують також неформальні організації, тобто групи, які виникають спонтанно, але в яких люди вступають у взаємодію досить регулярно. Неформальні організації існують у всіх формальних організаціях, за винятком дуже малих. І хоча вини не мають керівників, вони відіграють значну роль у житті формальних організацій.

Поняття організації застосовується і стосовно біологічних, соціальних і технічних об’єктів:

- промислових чи малих підприємств;

- фірм, компаній, корпорацій, конгломератів;

- заводів;

- автоматизованих чи автоматичних виробництв;

- підрозділів підприємств (цехів, відділів, секцій тощо);

- груп виконавців яких-небудь робіт;

- систем управління та ін.

 

4. Ресурси організації. Зовнішнє та внутрішнє середовище організації, середовище прямого та непрямого впливу.

Усі формальні організації в процесі діяльності використовують певні ресурси, які необхідні для випуску продукції чи надання послуг:

- людські ресурси (персонал);

- фінансові ресурси (капітал – рахунки в банках, готівка, цінні папери, кредити і т.д.);

- матеріальні ресурси (земля, приміщення, обладнання, оргтехніка, транспорт, комунікації);

- технологія;

- інформація.

Будь-яка організація (фірма, промислове виробництво, компанія тощо) має своє внутрішнє і зовнішнє середовище, в якому здійснюються її операції. Найважливіша характеристика організації – її зв’язок із зовнішнім середовищем. Жодна організація не може існувати сама по собі. Організація повністю залежить від навколишнього світу, від зовнішнього середовища відносно як своїх ресурсів, так і споживачів, користувачів тими результатами, яких вона намагається досягти.

Внутрішнє середовище формується:

- якістю чи специфікою персоналу;

- у відповідності з метою та завданнями організації;

- у відповідності до можливостей організації (фінансових, матеріальних).

Внутрішнє середовище визначається:

- структурою організації (наприклад, “постачання-виробництво-фінанси-відділ кадрів-збут продукції”);

- системою її управління;

- виробничими технологічними процесами;

- рівнем автоматизації, розподілом праці, комунікаціями.

До зовнішнього середовища відносяться:

- постачальники;

- конкуренти;

- клієнти (покупці);

- партнери побізнесу;

- держава та державні структури;

- культура, мораль, традиції;

- профспілки;

- економічні фактори;

- політичні фактори;

- міжнародне оточення.

 

Поделиться:





Читайте также:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...