 |
6.2. Нумерація матеріалів рукопису
|
|
|
|
6. 2. Нумерація матеріалів рукопису
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.
Першою сторінкою роботи є титульна, яку включають до загальної кількості сторінок роботи. На ній номер сторінки не проставляють, на наступних сторінках номер проставляють без крапки в кінці.
Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім – з нового рядка друкують заголовок розділу.
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між яким ставлять крапку. У кінці номера підрозділу має стояти крапка, наприклад 3. 2. (другий підрозділ третього розділу). Потім – заголовок підрозділу.
Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставиться крапка. У кінці номера має стояти крапка, наприклад 2. 1. 3. (третій пункт першого підрозділу другого розділу). Потім, у тому ж рядку, – заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.
Підпункти нумерують у межах кожного пункту, за такими само правилами, як пункти.
Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці слід розміщувати у роботі безпосередньо після того місця у тексті, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або схему, розміри яких більші за А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях – після згадування в тексті або у додатках.
Ілюстрації позначають словом “Рис. ”, нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.
|
|
|
Номер ілюстрації має складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, наприклад Рис. 1. 3 (третій рисунок першого розділу).
Номер ілюстрації, її назва і розшифровки позицій розміщують під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її не нумерують.
Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці має складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад “Таблиця 2. 1” (перша таблиця другого розділу).
Якщо в роботі одна таблиця, її не нумерують.
У разі перенесення частини таблиці на іншу сторінку слово “Таблиця” і її номер вказують один раз праворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження табл. “ із зазначенням номера таблиці, наприклад “Продовження табл. 2. 1”.
Формули в роботі (якщо їх більше однієї) нумерують в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули у розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша, на рівні відповідної формули, в круглих дужках, наприклад (2. 1) (перша формула другого розділу).
Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші кілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку, наприклад:
Примітки:
1. ...
2. ...
Якщо є одна примітка, її не нумерують, а після слова “Примітка” ставлять крапку.
6. 3. Ілюстрації в тексті роботи
Якість ілюстрацій має забезпечити їх чітке відтворення (електрографічне копіювання, мікрофільмування). Ілюстрації виконують чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері.
|
|
|
У роботі треба застосовувати лише штрихові ілюстрації та оригінали фотознімків. Фотознімки розміром, меншим за формат А4, мають бути наклеєні на стандартні аркуші білого паперу формату А4.
Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. В разі потреби ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (текст під рисунками).
6. 4. Таблиці та їх оформлення
Цифровий матеріал, як правило, має оформлятися у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Слово “Таблиця” і її назву розпочинають з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків має бути не меншою за 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.
Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блока або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на іншу сторінку. У разі перенесення таблиці на іншу сторінку назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини та розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, у другому – боковик.
Приклад будови таблиці
Таблиця, номер
|
|
|
