 |
3.3 Проблеми функціонування та перспективи вдосконалення фондових бірж в Україні
|
|
|
|
Економічний розвиток передбачає безперервний процес мобілізації, розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів. Активну участь у реалізації цих процесів виконує фондова біржа, діяльність якої передбачає організацію укладення угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних. Через це оцінка діяльності фондової біржі є важливим критерієм розвитку національної економіки будь-якої країни[1]. Рівень розвитку біржової торгівлі є індикатором ділової активності країни, що акумулює інформацію про цінні папери та умови їх обігу, а також відображає ефективність функціонування ринкової економіки загалом[2].
До вчених-економістів, що досліджували теоретичні основи даної теми можна віднести: К. Калинець, В. Огородник, М. Козоріз та інші.
На сучасному етапі розвитку економіки України фондова біржа розглядається як аналіз наявних результатів торгівлі, отриманих впродовж визначеного періоду часу без використання єдиної методики. В результаті цього визначення основних причин неефективного розвитку біржової системи країни є неможливим. Тому необхідно розробити загальнодержавну методологію оцінки ефективності функціонування фондової біржі, яка дозволять здійснити комплексний аналіз діяльності вітчизняної фондової системи[1]. Фондова біржа являє собою певним чином організований ринок, на якому власники цінних паперів роблять через членів біржі, що виступають як посередників, угоди купівлі-продажу фінансових активів. Контингент членів біржі складається з індивідуальних торговців цінними паперами і кредитно-фінансовими інститутами.
Фондова біржа - це насамперед місце, де знаходять один одного продавець і покупець цінних паперів, де ціни на ці папери визначаються попитом та пропозицією на них, а сам процес купівлі-продажу регламентується правилами і нормами, тобто це певним чином організований ринок цінних паперів[2].
|
|
|
Як товар, на цьому ринку виступають цінні папери - акції, облігації і т. п., а як ціни цих товарів - курси цих паперів.
Відповідно до сформованої у світі практики фондова біржа є центральною ланкою фондового ринку. Індикатори біржової торгівлі, зокрема динаміка курсів цінних паперів, є надійним орієнтиром для інвесторів. Фондові біржі розвинутих країн зосереджують у собі значну і найвисоколіквіднішу частину ринку цінних паперів. У переважній більшості країн світу їх постійний обіг обумовлює існування стійкого вторинного ринку, що є невід'ємною і характерною ознакою активно діючої фондової біржі.
Цими найважливішими якостями українські фондові біржі поки не володіють. Багаторічна криза в економіці, сертифікатна приватизація, вкрай низький рівень доходів переважної більшості населення ніяк не сприяли розвитку біржової торгівлі цінними паперами і самих фондових бірж зокрема. І хоча фондові біржі активно брали участь у процесах грошового етапу приватизації, їм не вдалося організувати в собі значний, стійкий і ліквідний вторинний ринок корпоративних цінних паперів.
На сьогоднішній день в Україні функціонують 11 фондових бірж, найбільшими серед них є Перша Фондова Торговельна Система(ПФТС), ВАТ " Українська біржа", ЗАТ " Українська фондова біржа", ЗАТ " Українська Міжнародна Фондова Біржа.
Щодо статистичних даних функціонування фондових бірж, то за станом на 30. 11. 2011 відповідно до вимог у біржові списки організаторів торгівлі включено 2043 цінних паперів.
Кількість цінних паперів, які включено до біржових реєстрів організаторів торгівлі, становить 398. У біржовому реєстрі до котирувального списку за І рівнем лістингу включено 118 цінних паперів (з урахуванням перебування у біржовому реєстрі на декількох організаторах торгівлі - 185 цінних паперів), за ІІ рівнем лістингу - 280 цінних паперів (з урахуванням перебування у біржовому реєстрі на декількох організаторах торгівлі - 301 цінних паперів) [4].
|
|
|
За результатами торгів на організаторах торгівлі обсяг біржових контрактів (договорів) з цінними паперами протягом січня - листопада 2011 року становив 217, 46 млрд. грн.
Взявши до уваги все вище сказане не важко зрозуміти, що фондова біржа України є не досконалою і знаходиться у стані розвитку.
Не вирішені проблемні питання функціонування фондових бірж можна згрупувати в 5 основних груп:
•- відсутність єдиної налагодженої моделі діяльності фондових бірж;
•- відсутність ефективної національної депозитарної системи;
•- обмеженість фінансових інструментів, що використовуються фінансовими посередниками та низький ступінь використання похідних цінних паперів;
•- низький рівень інформованості населення з питань функціонування фондового ринку;
•- високий ступінь тіньової економічної діяльності та політичного втручання тощо.
Для вирішення існуючих проблем необхідно здійснити низку завдань і визначити механізм їх виконання:
1. Збільшення капіталізації, ліквідності та прозорості фондового ринку шляхом:
- суттєвого розширення пропозиції цінних паперів з високими інвестиційними характеристиками;
- удосконалення засад функціонування боргового ринку та запровадження нових видів інструментів;
- покращення інформаційної прозорості фондового ринку України.
2. Удосконалення ринкової інфраструктури та забезпечення її надійного й ефективного функціонування шляхом:
- консолідації інформаційної та технологічної біржової системи фондового ринку;
- модернізації депозитарної системи України;
- підвищення вимог до професійних учасників фондового ринку.
3. Удосконалення механізмів державного регулювання, нагляду на фондовому ринку та захисту прав інвесторів шляхом:
- підвищення ефективності державного регулювання фондового ринку;
- збільшення можливостей регулятора;
|
|
|
- удосконалення саморегулювання на ринку цінних паперів;
- популяризації фондового ринку.
4. Податкове та валютне стимулювання подальшого розвитку фондового ринку України шляхом:
- формування сприятливого податкового клімату для учасників фондового ринку;
- удосконалення та оптимізації режиму валютного регулювання операцій із цінними паперами в Україні [5].
Отже, можна стверджувати, що проблема забезпечення високого розвитку фондових бірж України є особливо актуальною. Її вирішення потребує розроблення програми державної підтримки фондового ринку з урахуванням зарубіжного досвіду та національних особливостей. Основою даної програми повинно бути забезпечення інформаційної відкритості, прозорості та забезпеченості біржової діяльності. Водночас, необхідно запровадити моніторинг та контроль за реалізацією даної програми. Адже надійність, міцність та ефективність фондових ринків залежить від системи державного регулювання цієї сфери та її інфраструктури. Налагоджена діяльність фондових бірж дозволяє країнам інтегрувати в міжнародний ринковий простір, вирішувати питання щодо залучення додаткових ресурсів та стимулює загальнонаціональний розвиток країни [2].
|
|
|
