Змістовий модуль 4.. Українська культура ХІХ ст.

Перша половина ХІХ ст. : масонські ложі, “Малоросійське товариство” В. Лукашевича, Південне товариство декабристів, “Історія русів”.

Кирило-Мефодіївське товариство як вершина філософських і державно-політичних ідей в Україні. Харківський і Київський університети – осередки світської культури. Розвиток держано-правових знань та історії.

Професійна українська культура в системі національно-культурного відродження. Культурні та політичні змагання галичан (1848 р. ). Українське відродження у його зв’язках з слов’янськими народами і Західною Європою.

Т. Шевченко і його модель національної культури. Внесок Т. Шевченка в українську і світову культуру.

Інтелектуально-культурний рух у 50 – 60-ті роки: журнал “Основа”, ”хлопомани”, і “громадівці” напередодні польського повстання 1863 року, “Валуєвський циркуляр”. Національно-культурний рух на Західній Україні. Розмежування народовсько-патріотичної і москвофільської орієнтації у справах культури. Південно-Західний відділ російського географічного товариства. П. Чубинський. Емський указ і його наслідки.

Політична і церковна діяльність М. Драгоманова як новий етап у розвитку ідеї української державності. Українське народництво. Початки діяльності української інтелектуальної діаспори. Безцензурна українська преса. “Громада. ”

Громадсько-політичний рух і культура 80-90-х рр.. Роль радикально-соціалістичних і національно-визвольних ідей та рухів у творенні української культури як цілісної системи. Творчість Івана Франка як нова епоха у розвитку національної культури.

Наукове товариство Т. Шевченка як предтеча української національної академії.

Роль культури у формуванні національної і політичної самосвідомості українців.

Тема 16. Формування та вдосконалення української літературної мови, розвиток освіти та науки.

Мовна політика в Російській та Австро-Угорській імперіях щодо українців та інших народів. Стан і статус української мови. Успіхи мовознавства. Антиукраїнська політика російської православної церкви. Церква і освіта. Пригнічення національної школи. Церковно-приходські і монастирські школи. Народне шкільництво. Мережа народних шкіл. Боротьба проти заборони царським урядом Росії української мови в школах. Товариство “Просвіта. ”

Наука і вища школа. Останні роки Києво-Могилянської академії. Витіснення українознавства і української мови з російських і польських університетів в Україні.

Відкриття Харківського, Київського, Новоросійського та інших університетів й інститутів. Інтеграція вищої освіти і науки. Наука другої половини ХІХ ст. як складова частина культури.

Гуманітарні науки. Розвиток природознавства й техніки в Україні. Математика, геологія, технічні науки.

Наукові і технічні товариства. Особлива роль Наукового товариства імені Т. Шевченка у розвитку гуманітарних наук і української культури в цілому.

Тема 17. Український реалізм в художній літературі, драматургії, театрі, образотворчому та музичному мистецтві.

Іван Котляревський і початок нової української літератури. Романтизм. Етнографізм як явище літератури. П. Гулак-Артемовський, Г. Квітка-Основ’яненко, Є. Гребінка, П. Куліш, М. Костомаров, Л. Боровиковський, М. Шашкевич та інші.

Тарас Шевченко як найвидатніше явище української літератури.

Національні і соціальні проблеми в публіцистиці першої половини і середини ХІХ ст.

Літературний процес у Наддніпрянщині, Галичині і Слобожанщині. Жанри української літератури. Поезія. Повісті і романи. Драматургія. Видатні письменники. Українська літературна періодика.

 Музика. Становлення української композиторської школи. Розквіт хорової культури. Стильові риси пісні-романсу, інструментальної музики. Українська опера. Творчість П. Гулака-Артемовського, П. Ніщинського, П. Сокальського. М. Лисенко – основоположник української класичної музики. Музична творчість в Західній Україні (М. Вербицький, С. Воробкевич, А. Вахнянин, О. Нижанківський. )

Тема 18. Традиційно-побутова культура і народні мистецькі ремесла.

Наукова типологізація побутової культури. Етнографія і етнологія. Шляхи розвитку народознавства. Культурологічні аспекти і зміни у побутовій культурі.

Житло і господарство. Свята й обряди. Нові риси громадського побуту. Культура родини.

Народні мистецькі ремесла. Кераміка. Різьбярство. Орнамент, ткацтво, килимарство, вишивка, розписи, вироби зі скла.

Народне мистецтво у сільському і міському середовищі. Співвідношення видів і жанрів народного мистецтва. Індивідуальне і колективне у народному мистецтві.